Література

1. Дошкольная педагогика / Под ред. В.И. Логиновой, П.Г. Саморуковой – М., 1988.– С.157 –169.

2. Печора К.Л., Пантюхина Г.В., Голубєва Л.Г. Дети раннего возраста в дошкольных учреждениях.– М., 1986.– С. 21–28.

3. Воспитание и обучение детей раннего возраста. /Под ред. Л. Н. Павловой. – М., 1986.– С. 62–168.

4. Оздоровительная и воспитательная работа в доме ребенка /Сост Э. Фрухт – М., 1989. – С. 65–96.

5. Тонкова-Ямпольская Р.В., Черток Т.Я. Воспитателю о ребенке дошкольного возраста. – М., 1987.

6. Фролова.А.Н. Игры-занятия с малышами. – К., 1987.

7. Венгер Л.А., Венгер Н.Б., Пиллюгина Э.Г. Воспитание сенсорной культуры ребенка. – М.,1988.

1. Загальні особливості розвитку дітей другого року життя.

Другий рік життя дитини не менш відповідальний ніж перший. На цьому віковому етапі відбувається бурхливий сенсорний розвиток малюка, формування предметної діяльності і пов’язаного з нею наочно-дійового мислення. Розвивається активне мовлення і відбувається становлення другої сигнальної системи на основі чого можливий прояв елементів абстрактного мислення – абстрагування та узагальнення.

Анатомо-фізіологічні особливості.

1. Швидкий темп фізичного розвитку: інтенсивно збільшується маса і довжина тіла, хоча й не так швидко як на першому році життя.

2. Продовжується дозрівання різних функціональних систем організму. З кінця 1-го року життя включається грудний тип дихання, росте грудна клітка. З розвитком прямоходіння опускається діафрагма, м’язи її стають міцнішими. Одночасно розвиваються легені, вдосконалюються їх функції. Частота дихання на хвилину – 25. Лімфатичний апарат і миндалини великі. Росте серце, вдосконалюється його функції. Підвищується обмін речовин, органи травлення здатні переробляти різноманітну їжу. Але система терморегуляції недосконала.

4. Розвиток імунної системи.

5. Висока ранимість.

6. Швидка стомлюваність організму.

Розвиток дитини другого року життя багато в чому залежить від того, чого вона набула на 1 році життя. Оволодіння ходьбою вивільняє руки, а це створює великі можливості ознайомлення з оточуючим світом, що сприяє розвитку пізнавальної активності малюка, розширює орієнтування в оточуючому.

На основі здатності наслідувати у дитини з’являються перші усвідомлені дії з предметами і перші активні слова, а також здатність досить тонко диференціювати оточуючі предмети, вміння дивитися і слухати. Ці якості складають основу подальшого сенсорного розвитку.

Подальше вдосконалення емоцій відбивається на поведінці дитини.

Для малюка 2 року життя характерна велика рухливість і в той же час нестійкість поведінки, уваги, тривалого зосередження.

Виражена залежність від дорослого і необхідність спілкування з ним. Індивідуальні, емоційно-ділові контакти дорослого з дитиною формують деякі соціальні риси особистості малюка: любов до близьких, співчуття. Він здатний адекватно реагувати на оцінку своїх дій дорослим. Яскраво проявляє пізнавальні інтереси і перші вольові якості (бажання досягти результату ).

В цьому віці збільшується період неспання. До 1року 6місяців – неспання 3,5- 4 години, сон 2 рази на день а з 1року 6 місяців – біля 5- 5,5 годин, сон один раз на день. Раніше ніж 1,5 року дитину не слід переводити на одноразовий сон.

Збільшується витривалість організму і, як наслідок, малюк займається довше одним видом діяльності ( на початку 2 року – 3-5 хвилин, а до кінця до 10 хвилин, якщо заняття цікаве.)

У психічному розвитку дитини можна виділити 4 періоди:

1– від 1року 1місяця до 1 року 3 місяців.

2– від 1 року 4 місяців до 1 року 6 місяців.

3– від 1 року 7 місяців до 1 року 9 місяців.

4– від 1 року 10 місяців до 2 років.

Можна виділити наступні лінії розвитку.

1. розуміння мови дорослого і активне мовлення;

2. сенсорний розвиток;

3. розвиток гри і дій з предметами;

4. розвиток рухів;

5. розвиток навичок самостійності.

Ясно, що такий поділ умовний, так як всі вони розвиваються в комплексі. Ці лінії найбільш важливі в даному віці, так як є найбільш сильними і менш піддаються впливам несприятливих факторів (захворювання, недостатність педагогічних впливів).

Розвиток активного мовлення – лінія нова, тому найсприятливіша до негативних факторів, результат їх впливу може бути затримка мовлення.

Характерні особливості сенсорного розвитку.

Дієвим шляхом пізнає різні властивості предметів і явищ: сніг – холодний. Граючись, малюк навчається порівнювати іграшки, розрізняти якості предметів: форму, величину, колір.

Виділення форми предмету як його основної „впізнавальної” ознаки має велике значення для розвитку сприйняття дитини. В цьому віці її вчать розрізняти форми кулі, куба, порівнювати предмети контрастних і близьких форм, підбирати їх за зразком.

Досить рано діти починають виділяти в предметах величину. З цією ознакою дітей знайомлять під час режимних процесів. Вже в 1рік 3місяці діти, граючись з дидактичними іграшками, розрізняють 2 контрастні величини, в 1рік 9 місяців підбирають 3 – 4 контрастних величини, а також близькі за величиною предмети.

До 2 років діти підбирають предмети за зразком дорослих, чи словесною інструкцією за кольором.

Інтелектуальний розвиток.

2. Загостреність сприйняття – ніщо не проходить поза їх увагою. Це важливо так як мозок, отримуючи інформацію, розвивається. Але увага носить мимовільний характер. Малюка не можна заставити бути уважним, проте можна зацікавити. Увагу дитини привертають зміни в оточуючому житті. Розглядання нового переходить в спостереження. Завдання вихователя навчити дитину не тільки спостерігати за предметами, а й діяти з ними.

3. 2 рік життя – сенситивний період розвитку мовлення. Зростає активний словник, дитина оволодіває граматичною будовою мови, починає користуватися мовленням. Розуміння мови розвивається поступово. До 1 року 5 місяців інтенсивно встановлюються зв’язки між предметами, діями і їх словесним позначенням. Але ці зв’язки спочатку слабі і потрібні спеціальні умови, щоб вони зміцніли.

Недостатньо сильний зв’язок між окремими аналізаторними системами (рух-зір). Цим і пояснюється, що іноді, навіть коли дитина розуміє завдання дорослого, реагує на нього недостатньо правильно (дивиться на один предмет, а показує інший). Вихователь повинен здійснювати роботу спрямовану на утворення зв’язків між словом і предметом.

У цьому віці діти розуміють назви багатьох іграшок і предметів побуту, виконують доручення по типу: „візьми”, „принеси”, „поклади” та інші.

З 1 року 5 місяців діти починають розуміти мову дорослого не пов’язану з конкретною ситуацією. Їм можна переказувати розповіді, потішки. Ознайомлення з оточуючим буде стимулювати виникнення до кінця 2 року життя питань.

Початок 2 року життя – період наочних узагальнень, коли дитина об’єднує предмети за зовнішніми ознаками (наприклад, за величиною ).

У першій половині 2 року життя дитина вчиться наслідувати слова дорослих, так як артикуляційний апарат розвинутий недостатньо. На початку другого року життя дитина вимовляє спрощені слова. Поступово діти наслідують і фрази. Активний словник збільшується так, до кінця року він складає 10 слів, до 1 року 6 місяців – 30, до кінця 2 року – 300 слів. Збільшується і кількість мовленнєвих реакцій. Так, від 1 року до 1 року 3 місяців переважає лепет. В період від 1 року 6 місяців до 1 року 9 місяців збільшується кількість слів, що вимовляють правильно. З 1 року 9 місяців до 2 років збільшується кількість фраз. Важливий момент у розвитку мовлення є поява перших питань, які відображають розвиток пізнавальної діяльності.

Лепет частіше всього виникає в період рухової активності. Слова до 1 року 6 місяців вимовляють в момент сильної зацікавленості Тільки після 1 року 6місяців діти починають користуватися словами в період ігрової діяльності, хоча мова часто має неправильний характер.

До кінця 2 року життя мова починає виконувати свою основну функцію – спілкування з оточуючими. Діти можуть зрозуміти нескладний сюжет і відповідати на деякі запитання.

Педагогічні умови розвитку мови.

1. Ігрова діяльність. 2. Рухова активність. 3. Спілкування з дорослими. 4. Спеціальні заняття.

Важливим завданням є формування у дітей потреби в спілкуванні з дорослими, без неї мова дитини розвивається погано.

4. Особливе значення має розвиток гри та дій з предметами.

На початок 2 року життя гра зводиться до різноманітних маніпуляцій з предметами. Поступово дії набувають більш складного характеру ( будує потяг). Діючи з предметами дитина порівнює їх, спів ставляє.

В період 1 року 3 місяців до 1 року 6 місяців дитина починає відтворювати те що бачить, копіювати, наслідувати. Це так звані відображувальні дії, які до кінця 2 року життя переходять у сюжетну гру. Гра в цьому віці не стійка, ситуацію гри повинен готувати дорослий. З 1 року 5 місяців дії дитини в грі стають стійкішими.

Поступово в грі формується мислення, дитина використовує предмети-замінники, уявні предмети, наслідує дії дорослих і переносить їх у іншу ігрову ситуацію. До кінця 2 року життя в грі з являються узгоджені дії (будують разом). Все частіше дії супроводжуються словами. В іграх проявляються різноманітні емоції.

На другому році життя у дітей формуються такі почуття як співчуття, доброзичливість.

5. Особливості протікання самостійної діяльності. Під час неї діти оволодівають різними рухами.

1. Удосконалюється прямоходіння хоча дітям важко ходити по прямій, вони роблять багато зайвих рухів.

2. Удосконалюється координація рухів, хоча дітям ще важко узгоджувати свої рухи з рухами оточуючих, орієнтуватися в обстановці, як наслідок вони натикаються на речі, інших дітей (наприклад, зарано піднімають ногу, щоб переступити предмет).

3. Наряду з ходінням удосконалюється лазіння і метання. Рухи стають більш вправними, координованими Поступово діти починають узгоджувати і співставляти свої дії з діями інших дітей, оволодівати навичками інших рухів, зокрема танцювальними.