Елементи морального і естетичного виховання

Вихователь продовжує розвивати інтерес і добре ставлення до батьків, дітей, тварин. Вчить бережно ставитись до тварин, іграшок, заохочує гарні вчинки похвалою. У разі потреби строго говорить „не можна”, щоб перервати небажану дію. Діти починають розуміти значення слова „не можна” в різних ситуаціях. Треба пам’ятати, що дорослі – це приклад для наслідування.

Музичне виховання

Вихователь використовує виразно пісні чи музику різного характеру, спонукає по-різному на неї відгукуватися. Збагачуючи досвід дітей, педагог знайомить їх з контрастними звуками. Розвиваючи слухове зосередження слід змінювати місцезнаходження предмета, що звучить. Вихователь виконує пісні і приспівки з нескладним текстом, що відображає простий сюжет, який можна інсценувати ігровими діями. Діти, наслідуючи дорослих, виконують їх. Продовжуючи стимулювати голосові реакції, педагог викликає у дітей 1-ші довільні вокалізації по наслідуванню власним інтонаціям: а-а, ля-ля. Розширює обсяг ігрових та танцювальних рухів. Усі рухи під музику дорослий виконує разом з дитиною, даючи можливість відчути ритм.

Музичне виховання здійснюється в процесі індивідуальних та групових занять. Музичний репертуар нескладний, він включає народні мелодії, спокійні і більш жваві, пісні про окремі персонажі, пісні для музично-ритмічних рухів. Становлення різних видів музичної діяльності в ранньому віці відбувається не одночасно. Основне значення для музичного розвитку в цьому віці має сприйняття музики.

В цьому віці провідним є розвиток рухів – оволодіння прямоходінням.

Досягнення дитини:

До 10 місяців:- дитина тривало займається іграшками, дії з предметами набувають стійкого характеру; залазить на невисокий диванчик, сходинку і злазить з них; на прохання дорослого знаходить і дає знайомі предмети; бере участь в іграх „Ладусі”, „Сорока-білобока”; вимовляє нові склади.

До 11 місяців: оволодівають новими діями з іграшками, починає виконувати їх на прохання дорослого; самостійно стоїть і робить перші кроки; вимовляє перші слова „дай”, „на”.

До 12 місяців: ходить самостійно; збільшується запас слів, котрі розуміє, знає назви різних дій, предметів; легко повторює за дорослим нові склади, вимовляє в середньому 5-10 слів; самостійно п’є з чашечки.

До кінця 1-го року дитина потроює масу тіла, довжина збільшується на 20-25 см.

7. Організація занять з дітьми першого року життя. Організаційні умови для дітей 1-го року життя.

З допомогою занять у дитини формуються ті вміння, якими вона не може оволодіти самостійно. Заняття проводять за програмою, в одних і тих же умовах, за певною методикою. Для навчання дитини 1-го року життя, особливо перших місяців використовують всі моменти спілкування, але для досягнення своєчасного розвитку необхідні систематичні спеціальні заняття. Дякуючи їм, самостійна діяльність дітей поступово ускладнюється.

Всі заняття з дітьми 1-го року життя повинні носити емоційний характер і супроводжуватись ласкавими словами дорослого. Мова дорослого викликає у дитини позитивні емоції, інтереси, допомагає установити контакт між дорослим і дитиною, робить її увагу більш стійкою.

Після 6 місяців важлива і інтонаційна сторона мовлення, його зміст. Інтерес дитини до занять підтримується новизною іграшки, тому доцільно використовувати нові іграшки. Нові вміння на першому році життя формуються повільно, вони з трудом виникають і спочатку не стійкі, тому всі заняття мета яких навчити новому, необхідно проводити індивідуально. Індивідуальні заняття проводяться кожного дня з двохмісячного віку і до року, а за умови затримки психічного розвитку – до досягнення дитиною вікового рівня.

У кожний відрізок часу з дитиною треба провести декілька індивідуальних занять, чергуючи їх із самостійною діяльністю. Послідовність і частота занять залежить від рівня розвитку дитини (якщо дитина, щось уміє треба йти далі). З пасивною дитиною треба займатися довше і частіше. З легкозбуджуваними дітьми проводити короткочасні заняття, змінюючи періодично матеріал. Індивідуальні заняття планують окремо для кожної вікової підгрупи чи групи дітей. При плануванні враховуються індивідуальні особливості дітей. Робота повинна проводитись з відстаючими дітьми. Під час заняття дорослому слід дочекатись відповідної реакції дитини на його пропозиції, завдання тощо. Заняття повинні проходити в звичних для дітей умовах (за столом, у манежі)

Заняття підгрупами по 5-6 осіб можна проводити у віці 5-6 місяців, коли у дітей є досвід. Але музичні заняття проводять підгрупами з 2 місяців. Усі групові заняття проходять без спеціального організаційного моменту, тобто дітей не саджають на стільчики чи килимок, а залучають, зацікавлюють лялькою чи іншим предметом.

Для дітей з 9 місяців до 1-го року складають календарний план на тиждень, за яким вихователь працює місяць. Кожного дня проводять декілька групових занять: 1-е в першому періоді неспання, 2-е – в другому і 3-є – в третьому. Груповими слід робити такі заняття в яких активні одночасно всі діти. Це можуть бути розваги, покази предметів, інсценівки (в 1 рік), заняття для розвитку рухів, музичні заняття. Облік занять з дітьми першого року життя не ведеться. Основним методом навчання в цьому віці є безпосередній вплив дорослого на дитину (в першому півріччі), в 2-му півріччі – показ (наприклад, дорослий прокочує м’яч). Обов’язковим компонентом процесу навчання є мова дорослого, але вона не є провідним методом навчання. Провідним методом навчання дітей до року стає показ і разом з ним вплив на дитину.

Для того, щоб викликати пожвавлення у дитини 3-4 місяців вихователь бере її на руки, весело розмовляє, змінюючи інтонацію. З 3 місяців, розвиваючи слухові і зорові орієнтовні реакції, вихователь розмовляє з дітьми, які лежать в манежі, використовує яскраву іграшку, що звучить. Розвивати рухи руки починаємо з 4-4.5 місяців. З 4 місяців дитину, що лежить можна підводити за ручки, викликати бажання сісти. З 5-6 місяців піднімати дитину в напівсидяче положення. З 5-6 місяців дітей вчать повзати. Для розвитку розуміння мови у дітей 2-го півріччя першого року життя, використовують великі яскраві іграшки (вихователь показує, називає, а потім запитує у дитини – а де собачка?). Поступово збільшується кількість таких іграшок і змінюється їх місцезнаходження.

Дітей 10-12 місяців вчать переносити знайомі дії на інші предмети. Для розвитку мовлення і дій з предметами рекомендуються такі заняття проводити з поступовим ускладненням. На 1-му етапі іграшка тільки з’являється. На 2-му етапі іграшка діє. Кількість дій поступово збільшується. На 3-му етапі в показ вносять додаткові атрибути (лялька п’є із чашки). На 4-му етапі лялька виконує 2-3 дії.

Для розвитку розуміння мови і орієнтування в оточуючому можна проводити маленькі екскурсії по групі. З іменами дітей і дорослих, малюки ознайомлюються під час гри в схованки.

Вихователь також формує здатність дитини до узагальнення. Для цього бере 3-4 різні ляльки і запитує: „Де ляля? А ще де?”)

В 11-12 місяців проводять заняття з використанням картинок. Спочатку заняття – знайомство з зображенням, потім з об’ємною іграшкою. В кінці 1-го року дитину вчать розуміти просте речення (Собачка їсть). Для цього використовують макет предмету в дії. Вимовляти слова дітей вчать з допомогою іграшок, картин. Для розвитку дії з предметами в кінці 1-го року життя на заняттях використовують кільця, прості пірамідки. Вихователь показує дію називаючи її. Якщо дитині важко виконати дію, вихователь допомагає їй, направляючи її руку. Вміння вважається освоєним, якщо дитина може його виконувати самостійно за словесною інструкцією дорослого без допомоги. Для занять повинні відбиратися іграшки аналогічні тим, якими граються діти, тільки яскравіші.