Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

Література

1. Одаренные дети: Пер. с англ./ Общ ред.. Г.В. Бурменской и В.М. Слуцкого; Предисл. В.М.Слуцкого. - М, 1991.

2. Гильбух Ю.З. Внимание: одаренные дети. - М.,1991.

3. Гильбух Ю.З. Умственно одаренный ребенок. - К., 1992.

4. Проскура О. Обдарована дитина: психологічний аспект проблеми //Дошкільне виховання. - 1992. - № 2-3.

5. Міщенко Л. Обдарованість і її виявлення в дошкільному віці //Дошкільне виховання. - 1993. - № 9.

6. Коноплева Н. Судьба вундеркиндов // Открытие и гипотеза. - 2004. - № 10.

1. Визначення понять „обдарованість”, „талант”

У сучасній науці не існує однозначності у визначені поняття обдарованість. Наведемо кілька визначень у підтвердження цьому.

Обдарованість це своєрідне поєднання здібностей, яким забезпечується успішність виконання діяльності. Саме завдяки поєднанню здібностей у певну структуру створюється можливість компенсувати відсутність деяких із них за рахунок розвитку інших.

Обдарованість – це загальні здібності або спільні моменти здібностей, що зумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність її діяльності.

Обдарованістьце розумовий потенціал, або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до навчання;

Обдарованістьце сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираження і своєрідності природних передумов здібностей;

Обдарованістьце талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних досягнень у діяльності.

Багатозначність терміну свідчить про складність і багатоаспектність дослідження проблеми. Обдарованість як найбільш загальна характеристика здібностей потребує комплексного вивчення: психофізіологічного, диференціально-психологічного, педагогічного (вихначення умов виховання здібностей).

Вивчення понять здібностей і обдарованості людини було розпочате в галузі психометрії і спрямовувалося на оцінку індивідуальних відмінностей особистості. Висувалося припущення, що кожен індивід володіє відповідними здібностями, психологічними якостями, особистими рисами. Дослідження інтелекту дали підстави розглядати його як головний показник обдарованості. Тому упродовж багатьох років високий інтелект ототожнювався з поняттям „обдарованість”. В останні десятиліття наука визнає обдарованість в різних галузях: інтелектуальній, академічній, художній, спортивній, технічній.

Обдарованість багатогранна і в основному визначається трьома взаємопов’язаними параметрами: випереджаючим розвитком пізнання; психічним розвитком і фізичними даними.

Обдарованість є загальна і спеціальна.

Загальна розумова обдарованість – це вроджені якості розуму і нервової системи (задатки), на базі яких залежно від соціальних умов можуть бути сформовані розумові здібності різного рівня. Загальна обдарованість слугує основою для розвитку різних видів здібностей. Разом з тим значною мірою ця якість і сама є результатом розвитку спеціальних здібностей.

Інші характеристики обдарованості: міцне здоров’я, хороший фізичний розвиток; високий потенціал розумової і життєвої енергії взагалі; міцна нервова система; тактовність; ініціативність; стриманість; відповідальність; комунікабельність; авторитетність.

До спеціальної обдарованості відносять спортивну, художню, соціальну, які в свою чергу діляться на види (наприклад, розумова – на фізико-математичну, гуманітарну; соціальна – на правову і педагогічну діяльність; художня – на літературну, хореографічну, музичну, зображувальну).

В основі соціальної обдарованості лежить соціальний інтелектздатність розумітися на людях і встановлювати ефективні ділові стосунки. Значну роль при цьому відіграє сила і врівноваженість нервової системи. Емпатія і доброта – стержень соціального інтелекту.

Розумова обдарованість може бути односторонньою, наприклад, вербальний інтелект високий (154), а невербальний – низький (111).

І життєва практика, і наукові дослідження засвідчують певну вікову послідовність у проявах різних видів спеціальної обдарованості. Так, досить рано спостерігається вона щодо музики, потім щодо малювання. Загалом же обдарованість до мистецтва виявляється раніше, ніж до науки, а в галузі науки раніше за інші розвивається математична обдарованість.

Талановитий – той, який має здібності в певній діяльності (музичній, технічній, літературній) і вони значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно-значущих продуктах. Крім того наявність вираженого творчого начала і домінування вроджених якостей (Моцарт у 6 років здійснював турне по європейських країнах). Будь-яка талановита дитина є обдарованою, але не кожна обдарована дитина може бути талановитою.