Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

Причини виникнення впертості.

- нав’язування дорослими своїх бажань (сурове виховання);

- заборона у грубій формі;

- запобігання перед дитиною, умовляння;

- обмеження самостійності;

- відсутність єдності вимог з боку дорослих;

- нерозвиненість волі;

- впертість оточуючих.

Як ліквідувати впертість?

  1. з’ясувати її причини, мотив;

  2. створити умови за яких дитина сама зрозуміє нерозумність своєї поведінки, безглуздість вимог;

  3. зі старшими дошкільниками після афекту доцільно провести бесіду спокійно без зайвих емоцій;

  4. застосувати гумор, жарт;

  5. іноді можна ігнорувати впертість. П.Ф.Лесгафт рекомендував матерям дивитися крізь пальці на деякі витівки дітей. Не отримавши підтримки впертість зникає.

  6. непряме навіювання (застосовується тоді, коли дитина погано сприймає прямі вимоги дорослих).

Вплив на вперту дитину залежить від авторитету дорослих, від причин виникнення, індивідуальних, вікових особливостей, потреб, звичок.

У дошкільному віці найбільшу увагу привертає криза періоду впертості, яка триває з 2 - 2,5 років до 5 - 5,5 років. Вона починається у дівчаток раніше і проходить легше, у хлопчиків - пізніше і важче. У 2 - 2,5 роки дитина починає виділяти себе із світу оточуючих як особистість. Щоб зрозуміти себе, своє місце серед інших вона починає протиставляти себе іншим. Дуже часто вдома звучить: ”я сам”, „не хочу”, „не буду”, „не піду” тощо. Дитина заявляє: „я велика (великий)”. Дитина свідомо іде на конфлікт випробовуючи терпіння батьків, пізнаючи рівень допустимого. Якщо у зіткненні з дорослими перемагає дитина, починається шлях до переоцінки себе, до егоїзму. Перемігши батьків, вона завжди оцінюватиме себе необ’єктивно, завищено, а коли потрапить до дошкільного закладу, школи, то переживає поразку. Перемігши батьків, дитина виключає їх із виховного процесу. З іншого боку переможена волею батьків дитина може стати пай-хлопчиком, пай-дівчинкою. У такому випадку вона втрачає себе як особистість, своє „Я”, свою гідність і ніколи нормально не самоствердиться. Вона буде пасивною, несміливою, несамостійною, часто підпадатиме під вплив сильніших людей. У дитини, якій не дали самоствердитися у віці 2 - 2,5 років зламаний стержень особистості, воля, темперамент, „Я”. Дитина в цей період особливо емоційна, самолюбива, вразлива. Їй дуже важко оскільки боротьбу за місце серед інших веде без досвіду. От вона і використовує свою єдину зброю - плач і крик.

Дорослі повинні розуміти дитину, а не вона дорослих. Але дорослі вимагають розуміння від дитини і часто не хочуть розуміти її. Розуміючи дитину, намагаючись бути мудрими, батьки із великої кількості провин помічають 1 - 2 принципово важливі і припиняють недоречну поведінку дитини. Якщо дитині в період впертості докоряють за все, карають за все, то це перетворює життя дитини на суцільний жах. Вона вже не розуміє за що її карають, їй зрозуміло тільки одне - нею постійно незадоволені, отже вона погана. І як результат така дитина стає нервовою, або грає нав’язану роль поганої. Якщо дитину не засмикали покараннями, докорами, то вона здатна сприймати 2 - 3 вираження незадоволення дорослих її поведінкою як справедливі, і що важливо запам’ятає, що викликало незадоволення у батьків, вихователів. Це стане неоцінимим досвідом дитини.

Таким чином, у період від 2 - 5,5 років дитині необхідне розуміння її переживань, а не ліків від нервозності. Тоді в 5 - 5, 5 років вона сама зрозуміє свої справжні можливості, права і обов’язки, що можна, а що - ні, і сформується як гармонійна особистість. З цього часу вона зрозуміє, що ще мала і довірливо піде за батьком і матір’ю.

Тема Виховання дисциплінованості і культури поведінки у дошкільників.

1.Поняття про дисциплінованість дитини.

2.Своєрідність дисципліни дошкільника.

3. Виховання культури поведінки у дошкільників:

а) формування культурно-гігієнічних навичок дошкільників;

б) формування культури діяльності у дітей дошкільного віку;

в) формування культури спілкування в дошкільному віці.

Література

  1. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - К., 2004. - С. 241-245.

  2. Козлова С.А., Куликова Г.А. Дошкольная педагогика. - М., 2001. - С.103 - 136.

  3. Петерина С.В. Воспитание культуры поведения у детей дошкольного возраста. - М., 1986.

  4. Лаврентьєва Г.П. Культура общения дошкольников. - К., 1988.

  5. Лаврентьєва Г.П. Партнерське спілкування - школа соціалізації // Дошкільне виховання. - 2000. - № 12. - С. 4-6.

  6. Стрюк К. Довірче спілкування: передумови формування позитивних взаємин // Дошкільне виховання. - 1989. № 4. - С. 8 -10.

  7. Федорова М. Формування культури поведінки у старших дошкільнят// Дошкільне виховання. - 2002. - № 12. - С. 8 - 9.