5. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки

Педагогічне дослідження – процес наукового визначення, вивчення та аналізу результатів актуальної педагогічної проблеми.

Виховання є надзвичайно складним процесом, остаточно вирішити проблеми якого неможливо, що обумовлює постійну необхідність наукових досліджень. Зміст педагогічного дослідження утворює творчий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення виховання і навчання дітей дошкільного віку. Ґрунтується воно на вихідних положеннях, які об’єднуються у концепцію дослідження – систему вихідних теоретичних положень, яка є основою дослідницького пошуку. У процесі науковго пошуку прийняті вихідні положення перевіряються, розвиваються, коригуються , за необхідності – відкидаються.

Педагогічне дослідження здійснюється на теоретико-методологічному, теоретичному, методичному, а також історико-педагогічному рівнях.

Теоретико-методологічний рівень дослідження спрямований на аналіз існуючих і створення нових педагогічних теорій.

Теоретичний і методичний рівні забезпечують вирішення теоретичних і методичних проблем навчання і виховання дітей. Їх ефективність пов’язують насамперед із якістю розв’язання конкретних навчально-виховних завдань.

Історико-педагогічне дослідження має на меті вивчення конкретних проблем історії педагогіки. Його ефективність обумовлена не лише новизною виявлених дослідником даних, а й прогностичним їх значенням для розвитку науки і практики.

Структурними елементами науково-педагогічного дослідження є вибір об’єкта і предмета дослідження, формулювання його мети, завдань і гіпотези (наукового апарату), вибір і застосування методів, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків та науково-практичних рекомендацій.

Педагогічне дослідження є складним, тривалим процесом, який охоплює кілька етапів:

1. Обґрунтування проблеми дослідження. Об’єктами педагогічного дослідження є елементи педагогічної системи. Об’єкти дослідження існують незалежно від дослідника. Предметом дослідження є частина об’єкта, яка безпосередньо підлягає дослідженню. Проблема дослідження завжди пов’язана з удосконаленням предмета дослідження, поліпшенням його стану в педагогічній практиці, поглибленням теоретичних уявлень про нього. Важливим на цьому етапі є формулювання і перевірка гіпотези, без якої неможливе дослідження. Перший етап закінчується вибором методів дослідження на основі завдань, які поставив перед собою дослідник.

2. Вирішення поставлених завдань. На цьому етапі для перевірки гіпотези використовують констатувальні, формувальні та контрольні методи. Для оцінки правильності дослідницького пошуку, а за необхідності – коригування його, дослідник постійно використовує моніторинг – збір, обробку та аналіз інформації про хід дослідження, його проміжні та остаточні результати. Основою моніторингу є система діагностики, яка передбачає необхідний набур критеріїв (узагальнених показників).

3. Теоретичний аналіз результатів, формулювання висновків і педагогічних рекомендацій, упровадження їх у практику. Цей етап завершує дослідження. Про його успішність свідчить використання результатів у теорії і практиці дошкільного виховання.

У процесі наукового пошуку дослідник використовує цілу низку методів дослідження. Методи педагогічного дослідження – сукупність прийомів, операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і розв’язання різноманітних науково-педагогічних проблем.

Методи педагогічного дослідження класифікують за різними критеріями:

– за метою дослідження: методи теоретичного пошуку, виявлення шляхів удосконалення практики;

– за джерелами одержання інформації: методи вивчення теоретичних джерел, аналізу реального педагогічного процесу;

– за способами обробки й аналізу даних дослідження: методи якісного аналізу, кількісної обробки матеріалу та ін.

За природою методи педагогічного дослідження поділяють на теоретичні: порівняльно-історичний аналіз, методи моделювання, методи причинно-наслідкового аналізу; і практичні: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, бесіда, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометрія, незалежні характеристики, тестування, аналіз документів виховного процесу, математична статистика, моделювання та ін.

Педагогічне спостереження – спеціально організоване, цілеспрямоване, систематичне та планомірне сприйняття досліджуваного об’єкта в умовах повсякденного життя. Спостереження може бути безпосереднім, опосередкованим, безперервним і дискретним.

Педагогічний експеримент – комплексний дослідницький метод, суть якого полягає в дослідженні педагогічного явища у спеціально створених умовах, організованих ситуаціях. Розрізняють експеримент природний і лабораторний, короткочасний і тривалий, констатувальний, формувальний і контрольний.

Бесіда – метод отримання інформації за допомогою словесного спілкування дослідника з дитиною з метою виявлення фактів, що характеризують її особистісні прояви.

Соціометрія – метод вивчення особливостей міжособистісних взаємин у малих групах. Головним вимірювальним прийомом соціометрії є питання, відповідаючи на яке дитина виявляє своє ставлення до інших. Результати заносять у соціограму – графік, на якому стрілками вказані вибори членів групи, або соціоматрицю – таблицю, яка фіксує кількість одержаних кожним членом групи виборів.

Інтерв’ю – це різновид бесіди, усного опитування. Питання при цьому можуть бути прямими, опосередкованими (передбачають згоду опитуваного на формулювання певного питання), відкритими і закритими. Ці види питань використовують і під час письмового опитування – анкетування.

Метод незалежних характеристик полягає в отриманні інформації про дитину з різних джерел. При цьому слід зважати на об’єктивність джерел.

Педагогічна діагностика. Її головним методом є тестування, який використовує стандартизовані запитання і завдання, що мають визначену шкалу значень. У педагогічній практиці дошкільної освіти широко використовують тести елементарних умінь ( читання, письмо, елементарні арифметичні операції), тести для діагностики рівня навченості (виявлення ступеня засвоєння знань та умінь за всіма розділами навчальної програми).

Методи математичної статистики. Їх використовують для кількісного аналізу одержаного матеріалу та обробки даних експерименту.

Глибина, достовірність будь-якого педагогічного дослідження обумовлюються комплексним використанням різноманітних його методів. Конкретна їх комбінація залежить від специфіки об’єкта, мети і завдань дослідження, кваліфікації дослідника та матеріально-технічної бази.

Упровадження результатів наукових досліджень в практику дошкільної освіти (самостійно).

Тема. Особистість дитини-дошкільника як об’єкт і суб’єкт виховання.

1.Єдність і взаємодія виховання та розвитку в становленні особистості дитини.

2. Роль дорослого у розвитку дитини.

3. Роль діяльності у вихованні і розвитку дитини.

4. Вікова періодизація дитинства.

5. Вікові й індивідуальні особливості дітей.