Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

4. Виховання вольових якостей особистості

У формуванні особистості велику роль відіграє формування волі. Без неї не може бути ні моральної поведінки, ні діяльності. Розвиток волі - необхідна передумова підготовки дитини до школи. Розвиток волі в дошкільному віці досліджували: А.В.Суровцева, Я.З.Неверевич, Н.Л.Непомняща, В.К.Котирло. Воля не дається дитині від народження, вона формується під впливом виховання і соціальних умов. Багато зарубіжних психологів уважали, що воля - закладена від природи духовна здібність людини. Її розвиток полягає у спонтанному дозріванні. Так, Ж.Піаже вважав, що воля формується після 7років, разом з функціонуванням моральних почуттів. А до цього часу поведінка дитини характеризується імпульсивністю. У вітчизняній науці фізіологічну природу волі досліджували Сєченов і І.П.Павлов. Так, Сєченов розглядав онтогенетичний розвиток психіки від найпростіших довільних дій, рухів до морально-мотивованих вольових функцій. І.Павлов розкрив рефлекторну природу вольових дій, якими дитина оволодіває у процесі життя за законами ВНД. Генетично воля починається з прояву перших свідомих цілеспрямованих довільних дій, або рухів. Поступово розвивається здатність ставити складніші цілі, досягати їх, докладаючи більше зусиль. Це надає діям вольовий характер. Така поведінка стає можливою до трьох років, коли у дитини з’являються перші ознаки підпорядкування мотивів. Повного вираження вони досягають у 7 років.

Ступінь вольового розвитку визначається здатністю до цілеспрямованої поведінки в різних умовах, які заважають зберегти цілі і вмінням досягати поставлені цілі долаючи при цьому перешкоди. На другому році життя цілеспрямованість починає формуватися під впливом різних видів діяльності. Відтворюючи в грі дії дорослих, дитина здійснює цілеспрямовані дії. У три роки в грі з’являється задум, план дій. Але, у ранньому віці домінанти нестійкі, внутрішнє гальмування слабо розвинене, дитина легко відволікається на різноманітні подразники. Вона не здатна до тривалого вольового зусилля, а інтелектуального розвитку часто не вистачає для подолання перешкод, які зустрічаються. Для розвитку волі навіть у цьому віці сприятливими є лише успішні дії. Тому необхідно дитину вчасно підтримати, допомогти їй у подоланні труднощів, спонукати до зусиль, щоб її діяльність була результативною. Негативний досвід знижує активність, гальмує розвиток здатності до вольового зусилля. Уже в ранньому віці мета важлива не сама пособі, а в тісному зв’язку з мотивом. Для вольового розвитку дітей раннього і молодшого дошкільного віку дуже важливо, щоб цілі і мотиви співпадали. Новий етап у формуванні волі спостерігається у період розвитку самостійності дітей, виконання завдань, вимог, доручень дорослих, переходу до нових стосунків з оточуючими. Коли дитина починає робити щось для оточуючих то ця діяльність як і будь-яка інша важлива для розвитку волі і моральних якостей. У старшому дошкільному віці не потрібно надміру опікати дитину. Важливо їй дати матеріал, вказівки і право самостійно діяти. Дорослі ні в якому разі не повинні дитині нав’язувати своєї волі, інакше дитина чинитиме опір. Найкращі умови для розвитку самостійності у цьому віці створюються тоді, коли діяльність дитини співпадає з грою, тобто коли діти виконують певний обсяг роботи в ігровій формі. У старшому дошкільному віці є важливим перехід від особистих мотивів - „я хочу” до суспільних, уміння дитини підкорити їм свої дії та бажання. У старших дошкільників відстань між метою і мотивом діяльності може бути значною. Спершу дитині слід допомогти встановити цей зв’язок, а потім вона це робитиме сама. Дорослі повинні виховувати і дітей здатність переборювати небажане, малоцікаве.

Велику роль у становленні волі відіграє соціальний мотив - можливість принести радість оточуючим своєю роботою. Мотиви такого порядку ще елементарні, їх збуджуюча сила слабка, але вони дуже важливі і їх необхідно підсилювати. Особливо корисно використовувати для цього гру. У процесі гри дитина може відмовитися від бажаного і виконувати непривабливу діяльність. Наприклад, 3-4річній дитині важко зберегти тривалий час нерухому позу, а виконуючи роль вартового це їй вдається. Тільки на сьомому році життя тривалість збереження пози була однакова що в грі, що поза нею. Дослідження А.І.Голубової показало, що на досягнення цілі в діяльності великий вплив мають успіх і невдача. Маленькі дошкільники байдужі як до успіху так і до невдачі. Вони не впливають на тривалість збереження цілі і подолання труднощів. У дітей 5 років невдача викликає негативне ставлення до діяльності. Вони починають відволікатися, а потім кидають незакінчену роботу. Успіх, підтримка дорослого, схвалення ним дій дитини дають можливість завершити роботу, перемогти труднощі. У старшому дошкільному віці у 22% обстежених дітей невдача стимулювала енергійнішу діяльність і наполегливість у досягненні мети.

Накопичення досвіду безуспішних зусиль поступово послаблюють здатність дитини до зусилля, гальмують розвиток цілеспрямованої діяльності. А зусилля - це необхідний, істотний засіб вольового акту.

У старшому дошкільному віці досягнення цілі, вольові зусилля диктуються соціальними мотивами. І причина не тільки в інтересі до діяльності. Дитина може досягати цілей і в не привабливій діяльності, якщо це необхідно. У старшого дошкільника відповідно до його морального розвитку сформовані відповідні потреби, система суспільних мотивів діяльності, підпорядкування дій і мотивів. Хоча мотиви і цілі діяльності можуть не співпадати. Старший дошкільник на відміну від молодшого намагається подолати труднощі, які виникають на шляху до досягнення мети. При цьому багато залежить від індивідуальних особливостей, рівня інтелекту, характеру стосунків дитини з дорослим, від її статусу в сім’ї і колективі однолітків.

Успішне виховання волі дитини можливе в педагогічно правильно організованій діяльності, у процесі спілкування дитини з дорослими і ровесниками.