- •Література.
- •1. Предмет педагогіки як науки. Становлення педагогіки. Виділення дошкільної педагогіки в окрему науку.
- •2. Джерела дошкільної педагогіки
- •3. Основні педагогічні поняття
- •4. Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками
- •5. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •Література.
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 27- 43.
- •3. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1.Єдність і взаємодія виховання та розвитку в становленні особистості дитини.
- •2. Роль дорослого в розвитку дитини.
- •3. Роль діяльності у вихованні і розвитку дитини.
- •4. Вікова періодизація дитинства.
- •5. Вікові й індивідуальні особливості дітей.
- •Література
- •1. Коротка характеристика системи освіти в Україні.
- •4. Вища освіта.
- •2. Система дошкільної освіти, її завдання. Типи дошкільних закладів.
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •3. Програма виховання і навчання в днз:
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 160-184.
- •1. Фізичний розвиток і фізичне виховання
- •2. Розвиток теорії фізичного виховання
- •3.Завдання й умови фізичного виховання дітей
- •4. Зміст та засоби фізичного виховання дошкільників
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 203– 209.
- •4. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Зміст понять «сенсорний розвиток», «сенсорне виховання»
- •2. Психолого-педагогічні основи сенсорного виховання
- •3. Завдання і зміст сенсорного виховання
- •1) Формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;
- •2) Формування знань про сенсорні еталони;
- •3) Формування вмінь самостійно застосовувати системи перцептивних дій та сенсорних еталонів в самостійній практичній і пізнавальній діяльності дитини.
- •Умови й методика сенсорного виховання в днз
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 184-203.
- •5. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Розумовий розвиток і розумове виховання
- •2. Розвиток теорії розумового виховання дітей
- •3. Завдання розумового виховання дошкільників
- •1) Формування системи наукових знань про навколишнє середовище (природу та суспільство);
- •2) Формування умінь і навичок розумової діяльності: психічних пізнавальних процесів, спеціальних розумових дій;
- •3) Розвиток розумових здібностей, формування культури розумової праці.
- •4) Формування пізнавальних інтересів та стимулювання пізнавальної діяльності
- •4.Зміст і засоби розумового виховання дітей
- •Тема. Естетичне виховання в дошкільному закладі.
- •Естетичний розвиток і естетичне виховання.
- •3.Теоретичні основи естетичного виховання: принципи естетичного виховання в дошкільному закладі; роль діяльності в естетичному вихованні і розвитку дитини; навчання і творчість.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •5.Зміст і методи естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •6. Умови, засоби і форми естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •1. Визначення основних понять: „мораль”, „моральний розвиток”, „моральне виховання”, „моральна культура”. Механізми морального виховання.
- •4.Завдання морального виховання дошкільників
- •1. Формування моральної свідомості.
- •2. Розвиток навичок моральної поведінки.
- •3. Виховання моральних почуттів.
- •5. Рівні морального розвитку та закономірності морального виховання
- •6. Засоби та методи морального виховання дітей дошкільного віку
- •2. Природа.
- •3. Власна діяльність дітей: спілкування, гра, праця, навчання, художньо-творча діяльність.
- •Виховання гуманного ставлення до оточуючого.
- •2.Вияв і виховання чесності, скромності, правдивості, справедливості в дошкільному віці.
- •3. Роль дружби в житті дитини, взаємодопомога дітей і її види
- •4. Виховання вольових якостей особистості
- •5. Девіантна поведінка в дошкільному віці.
- •2Група - примхи як результат неправильного виховання, нерозумної організації життєдіяльності дитини.
- •Причини виникнення впертості.
- •Як ліквідувати впертість?
- •1.Поняття про дисциплінованість і культуру поведінки дитини.
- •2.Своєрідність дисципліни дошкільника.
- •3. Виховання культури поведінки у дошкільників
- •1.Сутність поняття „патріотизм”, його структура. Сучасні підходи до патріотичного виховання.
- •2.Патріотичне виховання в днз, його зміст, напрямки і завдання.
- •3.Інтернаціональне виховання в дошкільному закладі.
- •Література.
- •2. Ставлення до дітей в архаїчних культурах.
- •3. Становлення ідеї захисту прав дітей у міжнародному праві.
- •4. Захист прав дітей в українській правовій системі.
- •4. Завдання, напрямки, зміст і форми правового виховання в дошкільній освіті.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Праця та її функції. Визначення трудового виховання
- •2. Розвиток теорії трудового виховання
- •3. Завдання трудового виховання
- •4. Засоби трудового виховання в днз
- •5. Особливості трудової діяльності дошкільників
- •6. Види праці в дошкільному віці
- •7. Умови трудового виховання в дошкільному закладі
- •Література
- •1.Поняття про початкове економічне виховання дошкільників
- •2.Завдання економічного виховання дошкільників в програмах навчання і виховання в днз
- •3.Зміст початкового економічного виховання в дошкільному віці
- •Література.
- •1. Визначення понять «стать», «статева соціалізація», «статеве виховання», «статерольове виховання». Значення статевого виховання.
- •2. Завдання статевого виховання.
- •3. Сучасні моделі і принципи статевого виховання.
- •4. Статевий досвід дошкільників та помилкові статеві уявлення
- •5. Становлення статевої ідентифікації, диференціації та самосвідомості в дошкільному віці
- •6. Зміст і методи статевого виховання в дошкільному закладі
- •7. Роль сім’ї у статевому вихованні дитини
- •Література
- •1. Визначення понять „обдарованість”, „талант”
- •2.Характеристика проявів обдарованості в дошкільному віці
- •3. Взаємовідносини в сім’ї з обдарованою дитиною
- •Література
- •1. Особливості нервово-психічного та фізичного розвитку дітей раннього віку.
- •2. Пізнавальної діяльності. 3. Мови. 4. Емоційної сфери. 5. Ігрової діяльності.
- •2. Спілкування з дорослими як необхідна умова успішного розвитку особистості дитини
- •3. Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного закладу. Робота з батьками. Організація життя в дошкільному закладі.
- •4. Педагогічні правила виховання дітей в сім’ї і дитячому закладі. Індивідуальний підхід.
- •Індивідуальний підхід
- •5.Завдання і засоби виховання дітей раннього віку
- •Література
- •1. Перший рік життя дитини, особливості її розвитку. Поділ 1 року життя на вікові етапи.
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Досягнення дитини 1 місяця:
- •3. Виховання дітей від 2-4тижнів до 2.5-3місяців.
- •Неспання
- •Організація режиму в групі
- •Загартування
- •Розвиток рухів
- •Розумовий розвиток та виховання
- •Емоційний розвиток
- •Розвиток голосових реакцій
- •Основні досягнення дитини
- •4. Виховання дітей від 2.5-3 міс. До 5-6 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Загартовування
- •Розумове виховання.
- •Розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичні заняття.
- •Основні досягнення дитини
- •5. Виховання дітей від 5-6 міс. До 9-10 місяців.
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Неспання
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Розумове виховання
- •Розвиток дій з предметами
- •Елементи морального і естетичного виховання.
- •Музичне виховання
- •Досягнення малюка
- •6. Виховання дітей від 9-10 місяців. До 12 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Розумове виховання
- •Сенсорне виховання і розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичне виховання
- •Досягнення дитини:
- •7. Організація занять з дітьми першого року життя. Організаційні умови для дітей 1-го року життя.
- •Перелік занять з дітьми до 3-х місяців:
- •Література
- •1. Загальні особливості розвитку дітей другого року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •Неспання.
- •3. Виховання дітей другого року життя. Фізичне виховання.
- •Моральне виховання.
- •Виховання гуманних почуттів позитивних взаємовідносин.
- •Організація самостійної діяльності дітей.
- •Навчання на заняттях.
- •Література
- •1. Особливості розвитку дітей третього року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •3. Організація самостійної діяльності.
- •4. Заняття з дітьми третього року життя
- •5. Досягнення дітей 3 року життя
- •Література
- •Планування і облік виховної роботи в групах раннього віку
- •2. Контроль за фізичним і нервово-психічним розвитком дитини раннього віку
- •3. Санітарно-гігієнічна освіта персоналу днз і батьків вихованців
- •1.Походження і суть гри.
- •2.Наукові теорії та сучасні дослідження гри.
- •Класифікація дитячих ігор.
- •2.Розвиток ігрового задуму в сюжетно-рольовій грі.
- •3. Режисерські ігри дітей дошкільного віку.
- •4. Становлення сюжетно-рольової гри дітей раннього і дошкільного віку, основні напрямки та етапи її розвитку.
- •6.Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей.
- •Література.
- •1.Характеристика ігор з будівельним матеріалом, їх розвиваюче і виховне значення..
- •2. Методика навчання конструктивним умінням.
- •3. Види конструювання.
- •6. Створення умов в дошкільному закладі для ігор з будівельним матеріалом.
- •Тема 4.4. Театралізовані ігри дошкільників.
- •Література
- •1. Загальна характеристика театралізованих ігор, їх види.
- •2.Особливості гри-драматизації та робота над нею.
- •3.Гра на тему літературного твору.
- •4.Умови розвитку театралізованих ігор.
- •5. Педагогічне керівництво театралізованими іграми.
- •Література.
- •1. Загальна характеристика ігор з готовим змістом і правилами.
- •2.Сутність дидактичної гри.
- •3. Структура дидактичної гри.
- •4. Види дидактичних ігор.
- •5. Педагогічне керівництво дидактичними іграми
- •6. Характеристика рухливих ігор, їх вплив на всебічний розвиток дошкільника. Види рухливих ігор.
- •7. Методика проведення рухливих ігор з дітьми різних вікових груп.
- •Література
- •1. Характеристика сучасної української сім’ї.
- •Функції сім’ї.
- •Особливості становлення та розвитку інституту сім’ї в Україні. Виховний ідеал української сім’ї.
- •4. Роль матері в сім’ї і вихованні дитини
- •5. Роль батька у вихованні дитини.
- •6. Батьківський авторитет
- •7. Перинатальна педагогіка і батьківське ставлення до дитини
- •Алкоголізм і родовід
- •Література
- •1.Виховні традиції в українській родині.
- •Завдання, методи і напрямки родинно-сімейного виховання.
- •1. Правове виховання.
- •4. Особливості спілкування дорослих з дітьми в сім’ї та днз.
- •6. Домашні конфлікти: механізми та профілактика.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •Література
- •1.Соціально-педагогічне значення співпраці батьків і педагогів у процесі виховання дітей
- •2. Виховання батьків.
- •3. Форми співробітництва батьків і педагогів
- •3. Батьки й темперамент.
- •Дитина - сангвінік
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 429 – 432.
- •1. Поняття готовності до навчання в школі та самоцінність дошкільного дитинства
- •2. Характеристика загальної та спеціальної готовності до школи
- •Інтелектуальна готовність
- •Моральна готовність до навчання в школі
- •Мотиваційна готовність
- •Вольова готовність
- •Фізична готовність
- •3. Шкільні фактори ризику та здоров’я дітей
- •4. Адаптація до умов шкільного навчання
- •Література
- •1. Зміст понять „перспективність навчання і виховання”, „спадкоємність”, „наступність”. Необхідність наступності.
- •2. Проблеми та пріоритетні напрямки наступності дошкільної та початкової шкільної освіти на сучасному етапі.
- •Пріоритетні напрямки наступності.
- •3. Зміст наступності в навчально-виховній роботі днз і початкової школи
- •4. Зв’язок програм навчання і виховання в дошкільному закладі та середній загальноосвітній школі
- •5. Наступність у методах і формах навчання
- •6. Важливі аспекти та форми співпраці днз і школи
- •4) Психологічний
- •Умови плідної співпраці:
- •Тема: Дошкільна освіта за кордоном
- •Оглядові лекції з дошкільної педагогіки
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 313 – 326.
- •1. Значення іграшки, її освітня і виховна цінність
- •2. Історія іграшки
- •3. Українська народна іграшка
- •4. Види іграшок
- •5. Вимоги до іграшок
- •Дошкільна педагогіка
- •Екзаменаційні запитання з дошкільної педагогіки
- •Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками.
3. Роль дружби в житті дитини, взаємодопомога дітей і її види
У дошкільні педагогіці нема єдиної думки у питаннях формування дружніх і товариських відносин в дошкільному віці. Так, Т.О.Маркова не диференціює понять „дружба” і „товариськість”. Розглядаючи зміст поняття „дружні стосунки”, стверджує, що вони починаються з прояву симпатії, прив’язаності як інтимних почуттів між дітьми, і з’являються вже в ранньому дитинстві. Інші показники дружніх відносин: чуйність, спроба подолати егоїстичні бажання на користь іншого, спільність інтересів і переживань, піклування, допомога і взаємодопомога, добросовісне виконання доручень, почуття справедливості, вміння підкоритися вимогам ровесників, певна об’єктивність оцінки поведінки ровесників та самооцінки. В.П.Залогіна вважає спільність дитячих інтересів та колективних переживань, які виникають в грі важливими для дружнього об’єднання дітей. А.А.Аржанова, яка вивчала психологічні основи товариства і дружби у дітей в дошкільному віці, вважає, що розвиток дружніх почуттів іде від колективного спільного товариства, від дружби з усіма до вибіркової дружби з окремими дітьми. Дослідження Н.І.Лисенко показали, що перші прояви симпатії з’являються уже на третьому році життя, але вибірково. А.В.Булатова вважає, що у дітей 6-7 років є елементи істинної дружби, свідомий вибір друга за моральними якостями. Дослідниця переконана, що міцний дитячий колектив сприяє розвитку дружніх стосунків у дітей.
Дружні об’єднання дітей по двоє - троє - це перші маленькі ланки дитячого суспільства. У них з найбільшою силою проявляються доступні для дітей цього віку чуйність, бажання допомогти та інші дружні почуття. Почуття, які стали звичними по відношенню до друга дитина легко переносить на інших дітей групи. Вихователь повинен позитивно ставитися до дружби дітей, заохочувати дружні прояви. Сором’язливій дитині допомогти вибрати друга. Іноді вихователеві слід використати свій авторитет, щоб роз’єднати „друзів”, які негативно впливають один на одного. Дорослий впливає і на розвиток мотивів дитячої дружби.
У ранньому і молодшому дошкільному віці діти не можуть мотивувати вибір друга. У їхньому лексиконі нема слів „друг”, „дружба”, хоча спостерігається вибірковий характер симпатій у спілкуванні з ровесниками в грі поруч і спільній. З п’яти років діти розуміють слово „друг” , „дружити”, і можуть відповісти на питання: „Хто твій друг?” Вибір друга мотивується його зовнішніми характеристика і особистісними якостями - мені подобається з ним гратися, у нього красива машина, тощо. Дуже багато мотивів споживацького характеру.
У 6-7 років друзів об’єднує переважно ігровий інтерес, друг ціниться за певне вміння - будувати, малювати тощо. Але у цьому віці великий відсоток дітей мотивують вибір друга його моральними якостями - чесністю, сміливістю, умінням прийти на допомогу, захистити, не зрадити. Дослідження Т.О.Маркової показало, що найбільший відсоток дитячих об’єднань (38 - 40) у старшому дошкільному віці - це об’єднання за ігровими інтересами, дещо менша кількість об’єднань - на підставі моральних якостей однолітків. Декого об’єднує інтерес до праці, пізнання, гри, декого - до недозволеного. У віці 5-6 років діти об’єднуються для гри по 5 - 6 осіб. З ускладненням гри ускладнюються і стосунки граючих. Їм доводиться узгоджувати свої дії з діями інших, мирно вирішувати спірні питання. Це розвиває почуття справедливості, відповідальності перед іншими за якість гри і виконання ролі. Діти здатні до певної самостійності у вирішенні спірних ігрових моментів. Старші дошкільники здатні осмислювати вимоги, які до них висуваються, оцінити вчинки своїх однолітків і власні. Вони знають правила гри: не можна відбирати іграшки в іншого, треба ділитися, не можна порушувати правил гри, необхідно якісно виконувати свою роль, мирно вирішувати спірні питання. Діти знають правила поведінки у процесі гри, занять, помічають їх порушення і виказують своє незадоволення з цього приводу. Усі пов’язані з цим переживання не глибокі, не стійкі, не постійні, виникають рідко і проходять швидко. Вони проявляються у стосунках з близькими людьми, і тими до яких вони відчувають симпатію. У старшому дошкільному віці діти розуміють, що гарно допомагати один одному, разом гратися веселіше.
Таким чином, у дітей молодшого і середнього дошкільного віку спостерігаються окремі початкові прояви дружніх взаємовідносин. Вони не стійкі. Лише в 6 років виявляються почуття взаємної відповідальності, здатність піклуватися один про одного, дбати про спільні інтереси. На 7 році дружні зв’язки стають стійкими. Дітям доступне самообмеження, самопожертвування на користь друга. У цьому віці діти здатні виконувати складніші обов’язки, виявляти гуманне ставлення до оточуючих - піклуватися про інших, допомагати, захищати тощо. Свої почуття дитина може виявляти не тільки по відношенню до рідних і добре знайомих людей, а й до незнайомих. Також дітям доступні елементи самоорганізації: домовитися, розподілити ролі, обов’язки, встановити правила гри, діяти узгоджено, відповідально, звітувати перед товаришами за якість своєї діяльності. Зародки почуття обов’язку набувають нових рис. Вони не тільки супроводжують дії дитини, але й починають виступати я к мотиви її поведінки. Для дітей 7 року життя характерне підпорядкування власних мотивів суспільним (мені не дуже подобається виконувати цю роль, але заради гри я її виконуватиму; мені теж подобається ця іграшка, але я її віддам Сергійкові, бо він мій друг).
Взаємодопомога дітей, її види.
Для виховання дружніх стосунків у групі дітей велике значення має взаємодопомога, взаємовиручка, зацікавленість у спільному успіхові. Л.А. Пен’євська, яка досліджувала цю проблему виділила такі види взаємодопомоги:
- взаємодопомога в діяльності, яка виконується однією дитиною за іншу, для якої ця діяльність є складною (наприклад, у самообслуговуванні - зав’язування шнурків, застібання ґудзиків);
- взаємодопомога, яка виконує навчальну функцію. При цьому дитина не тільки допомагає іншій, але й навчає - дивись як треба;
- зауваження ( ти взувся неправильно);
- моральна підтримка дитини;
- допомога в трудові діяльності;
- вияв чуйності, уваги, турботи.
У 30% обстежених дітей дослідниця виявила високий рівень взаємодопомоги. Ці діти доброзичливо ставилися до інших, охоче допомагали їм за власним бажанням. У них яскраво було виражене почуття відповідальності за якість виконання спільних справ. До другого рівня були віднесені діти, у яких прояв співпереживань, бажання надати допомогу іншим не були постійними. Такі вихованці самі часто потребували допомоги, хоча на прохання вихователя залюбки допомагали іншим. У деяких дітей не вистачало для вияву допомоги співчуття, співпереживання, якщо ж вони допомагали, то тільки тим, кому симпатизували. У таких дітей спостерігалися егоїстичні бажання і наміри. Їх було 55 -65%. До третього рівня віднесли дітей (12-13%) байдужих до переживань інших, до труднощів своїх ровесників. У таких дітей не було практики піклування про інших. Ефективним засобом формування взаємодопомоги є спільна діяльність дітей, яка зміцнює спільні інтереси вихованців, розвиває почуття відповідальності, спонукає до надання допомоги.