Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

2. Розвиток навичок моральної поведінки.

Навички моральної поведінки є невід’ємною складовою розвитку дитини, визначають її вчинки, зумовлюють ставлення до навколишньої дійсності, дорослих і однолітків. В дошкільному віці діти накопичують перший досвід моральної поведінки, у них формуються перші навички дисциплінованої та організованої поведінки, навички позитивних взаємовідносин з ровесниками та дорослими, уміння зайняти себе корисною діяльністю, самостійно підтримувати порядок і чистоту в оточуючому середовищі – власних речах, іграшках тощо. Звична поведінка дошкільників формується поступово, з набуттям досвіду.

У процесі пізнання дітьми основ моральної поведінки вихователь має допомогти їм виховати у собі самостійність, культуру спілкування і різних видів діяльності, готовність чинити відповідно до моральних норм. Часто рівень моральних уявлень дітей випереджає розвиток їх поведінки, оскільки формування навичок поведінки потребує більше часу і вправляння, ніж формування заснованих на пам’яті уявлень. Крім того, у процесі виховання педагог не завжди може забезпечити єдність знань дітей про моральні норми з вимогами дорослих щодо їхньої поведінки. Тому втілення уявлень про моральні норми у реальні вчинки дітей за різних життєвих ситуацій є дуже складним завданням.

3. Виховання моральних почуттів.

У почуттях виражаються бажання людини, її емоційний стан. Почуття можуть бути формою і способом оцінки подій, що відбуваються навколо. У дошкільному віці рушійною силою поведінки дитини є моральні почуття.

Моральні почуттястійкі переживання у свідомості людини, які зумовлюють її вольові реакції, ставлення до себе, інших людей, явищ суспільного буття.

У ранньому віці емоції малюка мають соціальний характер і виникають у процесі спілкування з дорослими, згодом – з однолітками. З часом моральні почуття стають глибшими, стійкішими, стосуються ширшого кола явищ, що зумовлюється накопиченням досвіду, оволодінням різними видами діяльності. Розвиток моральних почуттів має супроводжуватися відповідними вчинками. Відповідність переживання вчинкові свідчить про моральну спрямованість поведінки дитини. У процесі морального виховання почуття починають відігравати роль мотивів поведінки. Справжній моральності властива стійкість моральних мотивів, потреба в моральній поведінці. Якщо дитина здійснює вчинок з примусу чи страху перед покаранням, то моральною її вважати не можна.

В 3-4 роки дитина вже здатна виконувати малопривабливі для неї справи, керуючись важливою для неї метою, а також може відмовитися від того, що її безпосередньо приваблює (наприклад, від нової іграшки, цукерки), щоб принести задоволення товаришеві. В старшому дошкільному віці дитина може в грі взяти на себе малопривабливу роль тільки задля того, щоб гра відбулася. Це свідчить про здатність дитини підпорядковувати власні мотиви суспільним. Однак постійно вимагати від дитини такої поведінки ще рано, оскільки це може спричинити штучну, показну „вихованість”. Виховання мотивів поведінки повинно відбуватися в єдності з вихованням свідомого ставлення до задоволення власних потреб.

Результатом морального виховання є соціальна компетентність дитини – відкритість до світу людей як потреба особистості, навички соціальної поведінки, готовність до сприймання соціальної інформації, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.