Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.

Загальні здібності - це сенсомоторний розвиток, здатність до емоційного відгуку, творча уява тощо. До спеціальних художніх здібностей, наприклад, в галузі зображувальної діяльності відносяться особлива діяльність творчої уяви, особлива зорова чутливість, яка забезпечує легкість і повноту сприймання просторових і кольорових відношень, окомір, хороша зорова пам’ять, спеціальна умілість руки, емоційна чутливість, яка створює емоційний настрій тощо.

Розвиток естетичного сприймання, естетичних і художніх здібностей, естетичної і художньої діяльності спирається вчасний розвиток сенсорних систем, діяльності різних аналізаторів, які забезпечують необхідну витонченість і точність диференціювання. Від того, на скільки вчасно і правильно будуть помічені художньо-творчі здібності дитини, наскільки вміло буде спрямований їх розвиток, залежать її мистецькі успіхи в майбутньому. У дошкільному віці дітям доступні майже всі види художньої творчості - складання розповідей, віршів, малювання, ліплення, співи, гра на музичних інструментах. Характер цих дій відповідає особливостям розвитку і віку дітей: як правило такі дії є безпосередніми, наслідувальними, сповненими щирістю почуттів, вірою у себе і вихователя. Навчання дітей способам образного вираження своїх задумів у слові, малюнку, пісні стимулює розвиток їх художньо-творчого потенціалу. Однак виявлення у ранньому дитинстві творчих здібностей ще не є запорукою досягнення особистістю мистецьких висот у майбутньому. Багато залежить від наставників, власного потенціалу, таланту, здоров’я, наполегливості, характеру, волі, здатності до самопожертви. Тому естетичне виховання тісно пов’язане з розумовим, фізичним, моральним, трудовим.

Усі завдання естетичного виховання взаємообумовлені і тісно переплітаються між собою. На основі завдань, конкретизованих для дітей різного віку, розробляється зміст і методика естетичного виховання дошкільників.

5.Зміст і методи естетичного виховання в дошкільному закладі.

Естетичне виховання передбачає формування знань, умінь, навичок, почуттів, інтересів, потреб, оцінок і смаків, які реалізуються в естетичній діяльності дошкільника. Зміст естетичного виховання реалізується через такі напрями.

1.Формування знань про прекрасне в природі, житті і вчинках людей. Діти отримують найпростіші уявлення про види мистецтва: графіку, скульптуру, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, літературу, музику та їх жанри, засвоюють основні естетичні поняття, категорії. Зміст понять і категорій стає зрозумілий дошкільникам, якщо педагоги розкривають його через предмети побуту, іграшки, явища природи, поведінку людей, твори мистецтва тобто те з чим дитина зустрічається кожного дня. У старшому дошкільному віці вихователь підводить дитину до розуміння важливості морального чинника в мистецтві, який робить неможливим використання таланту в антигуманних цілях, наслідком чого є расова, релігійна ворожнеча, застосування зброї у вирішенні складних міжетнічних проблем.

2.Розвиток естетичних умінь і навичок. З ранньої дошкільної пори дітей привчають спостерігати за явищами і предметами навколишнього світу, бачити їх загальні та специфічні властивості, помічати прекрасне; знайомлять з особливостями використання різних матеріалів для створення композицій, малюнків, сюжетів; вчать слухати музику, співати, грати на музичних інструментах, ритмічно рухатися.

3.Формування естетичного ставлення. Різноманітні предмети і явища навколишньої дійсності збуджують у душі дитини емоційний відгук на прекрасне, добрі почуття, прагнення до творчої діяльності. Компонентами естетичного ставлення є здатність до емоційного переживання, активного засвоєння художнього досвіду, самостійних пошукових дій, художні та творчі здібності.

4.Розвиток творчої діяльності. Важливою складовою естетичного виховання дошкільників є формування у них самостійних творчих дій. Передовсім прагнення до творчості у дітей виявляється в грі. Всі близькі до гри види творчості зумовлені потребою дітей у діяльному, образному освоєнні вражень. Поява самостійної художньої діяльності є ознакою поступального розвитку дитини.

Елементи творчості спостерігаються вже тоді, коли діти обирають тему зображення і знаходять способи здійснення задуманого. Але не завжди дошкільникам при цьому вистачає знань, умінь, навичок. Тому під час реалізації творчих задумів дитини поруч повинен бути вихователь, щоб допомогти, підказати. Важливе значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм можливість розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найцікавішому для себе виді художньої діяльності - зображувальній, музичній, художньо-мовленнєвій, театралізованій. Саме в цих видах діяльності виявлятиметься творчість дитини. Дослідники Н.О.Вєтлугіна, Т.Г.Козакова, І.Л.Дзержинська та інші виділили три групи показників, які свідчать про наявність творчого начала особистості:

  1. ставлення, інтереси, здібності, які знаходять утілення у художній творчості;

  2. способи творчих дій;

  3. якість продуктів дитячої художньої діяльності.

Творчі здібності дітей у художній діяльності формуються на тлі загального розвитку і завдяки спеціальному навчанню.

Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми.

Методи естетичного виховання.

Основні методи естетичного виховання можна об’єднати в 4 групи, спрямовані на:

  1. формування естетичного сприймання оточуючої дійсності і творів мистецтва, емоційного відгуку на них, естетичних почуттів, інтересів, потреб. Це можуть бути спостереження за оточуючими предметами та явищами природи, розгляд чи прослуховування творів мистецтва, порівняння чи співставлення їх (наприклад, розгляд ілюстрацій різних художників до одного твору, декількох картинна одну тему, прослуховування співзвучних по настрою музичних творів, створення уявних ситуацій, „входження в образ”, „входження в картину”);

  2. формування елементів естетичної свідомості дітей ( різноманітні бесіди і розповіді, спостереження, ігрові методи і прийоми - розгляд народної іграшки, бесіда про її особливості та майстрів, що її створили);

  3. залучення дітей до естетичної і художньої діяльності, на розвиток їх умінь і навичок художньо відтворювати оточуючу дійсність, опановувати елементарні засоби художньої виразності залежно від виду мистецтва: музики, танцю, пісні, малювання, ліплення, художнього слова (показ способів дій, зразок для обстеження, показ способів сенсорного обстеження у супроводі пояснюючого слова);

  4. розвиток естетичних і художніх здібностей, творчих умінь і навичок, способів самостійних дій. Ці методи передбачають необхідність створення пошукових, проблемних ситуацій, диференційованого підходу до кожної дитини з урахуванням її індивідуальних здібностей (наприклад, „послухай п’єсу, подумай якого вона характеру, розкажи як ти будеш рухатися, і танцюй так як підказує тобі музика” тощо). Таким чином дитина вчиться думати, шукати, пробувати, знаходити оптимальне, на її погляд, рішення Творчі зусилля дітей спрямовуються на пошуки в художній діяльності нових засобів, варіантів, комбінацій, Методи, які використовуються на заняттях, при цьому носять характер керівництва діяльністю дітей.

Самостійна творча діяльність дітей реалізується на святах, розвагах у процесі екскурсій і прогулянок, в різних типах ігор: гра-опера, гра-казка, гра-драматизація тощо. Вихователь добирає оптимальні методи і створює умови для вільного і невимушеного прояву дітьми своїх художніх інтересів і нахилів. Різноманітність завдань і змісту естетичного виховання вимагає різноманітності методів і форм організації естетичного виховання в дошкільному закладі.