3.Теоретичні основи естетичного виховання: принципи естетичного виховання в дошкільному закладі; роль діяльності в естетичному вихованні і розвитку дитини; навчання і творчість.

Естетичне виховання здійснюється на основі принципів, які вироблені педагогікою.

1.Принцип наступності прогресивних елементів культури. Він передбачає зв’язок естетичної культури народу, сучасного мистецтва з кращими традиціями минулого і прогресивними теоріями естетичного виховання. Опанування культурною спадщиною вимагає критичного ставлення до неї і разом з тим збереження того, що в ній є цінного.

2.Принцип комплексності. Передбачає одночасний вплив на дитину різноманітних видів мистецтва, які постійно взаємодіють між собою. Кожен вид підсилює вплив іншого за рахунок специфіки і своєрідності своїх засобів виразності.

3.Принцип загальності і обов’язковості вимагає естетичного виховання і художньої освіти всього населення на всіх вікових етапах, а не тільки тих у кого є здібності чи більше можливостей.

4.Принцип єдності навчання і формування самостійної художньої творчості дітей передбачає тісний взаємозв’язок навчання і формування творчості підростаючого покоління. Творчість формується в процесі навчання, а навчання стає більш ефективним дякуючи реалізації творчих умінь. Дослідження Є.О.Фльоріної, Н.П.Сакуліної, Т.С.Комарової, Н.О.Ветлугіної показали, що розвивати творчість дітей потрібно в процесі навчання, але, щоб творчий елемент не закривав учбові завдання, а робив їх більш значимими, обдуманими, емоційними. Співвідношення навчального і творчого елементів повинно бути різним. (Чому? Обґрунтуйте свою думку). Головний шлях естетичного розвитку дитини - формування її самостійної художньої діяльності і творчості.

Б) роль діяльності в естетичному вихованні і розвитку дитини.

Естетичне виховання здійснюється в процесі продуктивної діяльності. Людина перетворює навколишній світ за законами краси і в процесі цього формується сама як особистість. У кожній діяльності людини є елемент естетичного. Художня діяльність передбачає сприймання і створення предметів мистецтва, тому розрізняють: діяльність сприймання; виконавчу і творчу. Діяльність естетичного сприймання - складне соціальне явище, що являє собою єдність емоційного та інтелектуального. Вона передбачає цілісне і цілеспрямоване бачення прекрасного і його оцінку, яка залежить від індивідуальності та емоційності переживань.

Виконавча діяльність - це відтворення засвоєної системи дій в певних умовах, своєрідна сходинка до оволодіння творчою діяльністю.

Творча діяльність характеризується більш високим рівнем створення нового, оригінального не схожого на раніше створене, яке являє собою певну суспільну цінність. Процес художньої творчості нелегкий, довготривалий, специфічний.

! Виділіть етапи творчості дорослої людини. (1 етап - виношування задуму; 2 етап - пошук і відбір виразно-зображувальних засобів; 3 етап - реалізація задуму).

В) Навчання і творчість. Дослідження багатьох педагогів (Є.О.Фльоріної, Н.П.Сакуліної, Т.С.Комарової, Н.О.Вєтлугіної, В.Ф.Котляра) доводять можливість вияву творчості уже в дошкільному віці. Основною умовою розвитку творчості в різних видах художньої діяльності є навчання. Навчання забезпечує цілеспрямовану і систематичну передачу необхідних знань, умінь, навичок, враховуючи можливості дітей, їх вікові та індивідуальні особливості. В самостійній художній діяльності діти на свій розсуд використовують знання, вміння і навички отримані у процесі навчання. У процесі навчання розвиваються і творчі здібності дитини. Для розвитку дитячої творчості розробляють творчі завдання, які передбачають певну етапність та різне співвідношення активності і самостійності дитини.

1 етап - здійснюється орієнтація дошкільника в новому для нього виді - художній діяльності. На цьому етапі домінує навчання, яке передбачає внесення дитиною творчості у вигляді окремих елементів.

2 етап - діти спонукаються до співтворчості з дорослим. Навчання і творчість набувають рівноправного значення.

3 етап - характеризується самостійним пошуком дитиною вирішення творчого завдання на основі засвоєних знань, умінь та навичок.

Сучасна педагогіка зорієнтована на виховання творчої особистості. Тому педагогам важливо мати ґрунтовні знання про особливості розвитку творчих здібностей на кожному віковому етапі людини та вміти створити оптимальні умови для їх розвитку та вдосконалення.

! Що лежить в основі художньо-творчих здібностей? Художньо-творчі здібності формуються на основі задатків. Завдання педагога вчасно помітити нахили дитини, створити необхідні умови, підтримати її, дати необхідні знання, сформувати вміння, здійснювати оптимальне керівництво художньою діяльністю. Особлива концентрація здібностей, їх сила і яскравість прояву свідчить про наявність таланту. Але будь-який талант потребує постійної копіткої праці, самовдосконалення.

4.Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Дитина прилучається до прекрасного з першим своїм поглядом на світ, що постає у враженнях від предметів, які вона відкриває для себе. З часом вона починає виокремлювати серед них ті, що їй найбільше подобаються і що не подобаються зовсім, а невдовзі починає усвідомлювати, що є предмети, явища красиві, які ваблять до себе, захоплюють, а є такі, що викликають відразу, відштовхують. Усе це відбувається у дошкільному віці і є свідченням того, що психіка, розум з ранньої пори можуть сприймати педагогічні впливи щодо виховання здатності відрізняти прекрасне від потворного і відповідно ставитися до них. Тому одним із головних завдань дошкільної педагогіки є стимулювання, спрямування, коригування естетичного розвитку дитини, пробудження у неї прагнення до прекрасного, бажання його створювати.

Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку можна умовно об’єднати в чотири групи.

1.Розвиток естетичного сприймання, формування естетичного запасу образів, естетичних емоцій, почуттів, ставлень, інтересів.

Естетичне сприймання дійсності спирається на чуттєвий аспект речей - їх колір, форму, звуки, запахи, що зумовлює необхідність розвитку сенсорної культури дитини. Естетичне сприймання виникає лише за емоційного ставлення до того, що дитина сприймає. Компонентами естетичного ставлення дитини до мистецтва є: 1) здатність до емоційного переживання; 2) здатність до активного засвоєння художнього досвіду, самостійного навчання, пошукових дій; 3) спеціальні художні й творчі здібності.

2.Формування елементарної естетичної свідомості.(обсяг уявлень і знань, естетичних суджень і оцінок). Для цього дітей знайомлять з різними еталонами визначення красивого і потворного, комічного і трагічного в мистецтві та дійсності, формуючи правильне ставлення до оточуючого і розуміння краси. Це різноманітні еталони: сенсорні; емоційні (радість, смуток, горе, подив); мистецтвознавчі (види та жанри мистецтва, їх виразні засоби, знання про діячів мистецтва: художників, музикантів); естетичні (красиве, негарне, смішне, потворне, героїчне).

3.Освоєння дітьми естетичної діяльності. Це завдання передбачає розвиток естетичного і художнього сприймання, формування початкових умінь і навичок виконавської художньої діяльності, розвиток творчих умінь і навичок активного втілення елементів прекрасного в побут, природу, власний образ та стосунки з оточуючими людьми.