2. Джерела дошкільної педагогіки

Сучасна педагогіка має багато джерел. Найважливішим джерелом наукових уявлень про виховання і навчання підростаючого покоління є народна педагогіка. Вона являє собою педагогічний досвід, що склався за історію існування того чи іншого народу. В народній педагогіці відображається культура народу, його виховний, освітній досвід, цінності, ідеали, уявлення про те, якою має бути людина. На формування народної педагогіки мали вплив соціально-економічні, геополітичні фактори. Золотий фонд сучасної наукової педагогіки складають виховні традиції народу, що складалися і перевірялися віками. Народна мудрість зберегла багато педагогічних порад у вигляді приказок та прислів’їв, що витримали перевірку досвідом і часом. Наприклад, прислів’я: діти батька не учать; дитині дай волю, так сам підеш у неволю; діти – не поле засіяне, їх треба доглядати; добрі діти на ноги поставлять, а лихі й з ніг звалять; умів дітей родити, умій і навчити. Яскравим відображення педагогічного генію народу є твори фольклору ( казки, перекази, легенди, билини). Сьогодні не втратили своєї виховної цінності і такі засоби народної педагогіки, як ігри, іграшки, пісні, потішки, заклички тощо.

Педагогічна наука розвивалась, бережно зберігаючи ідеї видатних педагогів минулого. Це і пам’ятки вітчизняної педагогічної культури, якими є «Повчання» В.Мономаха, «Домострой», «Слово про Закон і Благодать» метрополита Іларіона тощо. Педагогіка постійно звертається до класичного спадку великих мислителів, педагогів, до їх головних ідей і концепцій, що вплинули на розвиток педагогічної думки і практики. Таким чином, педагогіка, аналізуючи, узагальнюючи, інтерпретуючи педагогічні погляди різних періодів, розширює свою теоретичні базу і забезпечує наступність світової педагогічної культури.

Джерелом педагогіки є і передовий педагогічний досвід. Це діяльність педагогів-новаторів (Ш.Амонашвілі, М.Єфименко) та колективів дошкільних закладів. Найвагоміше значення має пошук педагогів у галузі педагогічної інноватики – розроблення, освоєння та впровадження нових педагогічних технологій (наприклад, технології розвитку творчої особистості; технологія інтерактивного навчання тощо), методик, засобів. Проте для розвитку науки важливо враховувати як індивідуальний так масовий практичний досвід. Це необхідно, щоб теорія виховання не відривалася від практики, а висувала принципи, правила, рекомендації, які б сприяли вдосконаленню навчально-виховного процесу.

Експериментальні дослідження проблем розвитку і виховання є наступним важливим джерелом педагогіки. Їх результати є базою сучасної дошкільної педагогіки як експериментальної науки. Головним критерієм наукових досліджень є їх актуальність для практики виховання і навчання дітей. Експериментальною роботою займаються науково-дослідні інститути, вона ведеться на кафедрах педагогічних інститутів та університетів. Результати дослідницької діяльності друкуються у фахових виданнях, монографіях, методичних посібниках, збірниках наукових праць.

Дані суміжних наук, особливо людинознавчих (психологія, анатомія і фізіологія, педіатрія, філософія).