Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

2. Психолого-педагогічні основи сенсорного виховання

Зміст і методи сенсорного виховання спирається на ряд положень про суть сприймання і його розвиток у дітей.

Перше положення. У вітчизняній психології відчуття і сприймання розглядаються не як рецепторні процеси, а як рефлекторні. Це означає, що відчуття і сприймання мають не пасивний характер дзеркального відображення якостей предмета, а розглядаються як особливі дії аналізаторів, спрямовані на обстеження предмета, його особливостей.

Розвиток сприймання – це довгий шлях оволодіння дитиною сенсорними діями. На перших етапах сприймання дитина не виділяє особливостей об’єктів і лише із вдосконаленням перцептивних дій здійснює сприймання предмета.

Друге положення. Розвиток сприймання у дитини – це процес засвоєння соціального сенсорного досвіду, розвиток під впливом дорослих сенсорних здібностей.

Сенсорний досвід містить систему перцептивних дій та систему сенсорних еталонів, яка застосовується з метою систематизації сенсорного досвіду.

Під еталонами розуміють нормативні значення властивостей, які виділилися в процесі суспільно-історичної практики (еталони кольору – 7 кольорів спектра та їх відтінки; еталони форми – геометричні фігури; величини –метрична система мір та ін.).

Психологи виокремлюють такі періоди засвоєння сенсорних еталонів у дошкільному віці:

1) передеталонний період або період сенсомоторних передеталонів (від народження до початку 3-го року життя), коли дитина відображає окремі особливості предметів, що мають істотне значення для безпосереднього практичного (рухового) застосування (наприклад, м’ячик круглий – його можна котити);

2) період предметних еталонів (до 5-ти років); образи якостей предметів дитина зіставляє з певними предметами, тобто сенсорну ознаку одного предмета визначає через інший (наприклад, у мене платтячко як сонечко, тобто жовтого кольору);

3) набуття якостями предметів еталонного значення у відриві від конкретного предмета (від 5-ти років і далі), тобто дитина починає користуватися системою загальноприйнятих еталонів (наприклад, дах – трикутний, трава – зелена).

Оволодіння перцептивними діями і системою сенсорних еталонів відбувається в єдності і взаємозв’язку.

Третє положення стосується умов формування сенсорних процесів. Основною умовою є різноманітні види дитячої діяльності. Розвиток різних видів діяльності, їх вдосконалення забезпечує сенсорний розвиток. Проте кожна діяльність має свої сенсорні основи, тому вдосконалення будь-якої діяльності буде залежати від рівня розвитку сенсорних процесів. Таким чином існує тісний взаємозв’язок і взаємообумовленість сенсорного розвитку дитини і розвитку різних видів діяльності.

Такими є психологічні основи сенсорного виховання.

3. Завдання і зміст сенсорного виховання

Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя висуває перед теорією і практикою дошкільного виховання завдання розробки і використання найбільш ефективних засобів сенсорного виховання в ДНЗ.

Основним напрямком сенсорного виховання є формування у дитини сенсорної культури. Поняття «сенсорна культура» в науковий обіг ввела Марія Монтессорі.

Метою сенсорного виховання є розвиток сенсорних здібностей дітей.

Сенсорні здібності вдосконалюються в процесі розвитку сприйняття, яке визначається засвоєнням і використанням системи перцептивних дій і сенсорних еталонів. Виходячи з цього, можна виділити 3 основні завдання сенсорного виховання: