Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загородня Лекції з дошк. педагогіки.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.86 Mб
Скачать

2. Розвиток теорії фізичного виховання

Фізичне виховання історично є однією з перших педагогічних проблем. Ще грецькі філософи Платон, Сократ, Аристотель відзначали необхідність фізичних вправ для зміцнення здоров’я і загартування організму дитини. Так, Платон стверджував, що «гімнастика є цілюща частина медицини».

Уже в перших педагогічних системах (спартанська, афінська) було обґрунтовано роль фізичного розвитку як необхідної умови і результату правильного виховання.

Я.А.Коменський вважав турботу про здоров’я дитини першим обов’язком матері, яка поруч із повноцінним харчуванням має забезпечити умови для рухової активності дитини. Для зміцнення здоров’я педагог рекомендував правильно підібрані та дозовані фізичні вправи.

Дж. Локк започаткував обов’язкове фізичне виховання в англійських навчальних закладах у формі рухливих ігор та спортивних вправ. Він уважав, що догляд за тілом і турбота про зміцнення здоров’я необхідні для виховання гідної людини.

Ж-Ж. Руссо вважав період від народження до 2-х років найважливішим для фізичного виховання. Головним у фізичному вихованні, на його думку, є годування немовляти материнським молоком, рухливі ігри та фізичні вправи на свіжому повітрі. А щоб розвинути розум дитини, щоб вона була мудрою і розсудливою потрібно зміцнювати її тіло, зробити її здоровою. Ця думка суголосна думці Г.С.Сковороди: фізичне виховання має зміцнити дітей «таким чином, що допоможе краще пізнати науки».

Й.Г.Песталоцці у книзі «Елементарна гімнастика» охарактеризував типи вправ залежно від рухливості суглобів, за анатомічною класифікацією: вправи для голови, ніг, рук, тулуба. Ці вправи є підготовчим засобом ефективного фізичного розвитку дітей, зокрема в оволодінні складними рухами, спортивними вправами.

К.Д.Ушинський великого значення надавав у фізичному вихованні рухливим іграм і схвалював дослідження цього засобу.

Культурологічні засади фізичного виховання та аналіз ігор різних народів здійснив російський педіатр і педагог Єгор Покровський.

П.Ф.Лесгафт один з основоположників гігієни і теорії фізичного виховання, лікар, анатом і педагог розробив систему фізичного виховання дітей, засновану на антропології – науці про людський організм. Він запропонував свою періодизацію дошкільного дитинства, яка базувалася на досягненнях дитини у фізичному розвитку: оволодіння сидінням, поява молочних зубів і так далі. Систему фізичного виховання він підпорядкував закономірностям анатомії і фізіології. Концепція фізичного виховання П.Лесгафта заснована на зв’язку фізичних і духовних сил людини, провідній ролі свідомого оволодіння фізичними вправами. Ним розроблена методика поетапного оволодіння рухами свого тіла.

Послідовник П.Лесгафта, вчений-гігієніст Валентин Гориневський (1857-1937) розробив систему засобів фізичного виховання, яка включає фізичні вправи, загартовувальні процедури, рухливі ігри. На його думку, дошкільний вік – період найбільшої пластичності тіла дитини.

С.Русова приділяла значну увагу питанням здоров’я, повноцінної життєдіяльності дитини та рухливим народним іграм.

Дослідженням проблеми дошкільної гігієни, лікарсько-педагогічного контролю за фізичним розвитком дитини займалися Л.Чулицька, Юхим Аркін (1873-1948). Вони визначили вимоги до гігієни дошкільного закладу, педагогічного процесу, режиму дітей, добору фізичних вправ для дітей різних вікових груп.

В.Сухомлинський розглядав фізичне виховання як важливий елемент всебічного розвитку людини.

Проблеми фізичного виховання знайшли вирішення у теоретичних і методичних дослідженнях Є.Леві-Гориневської, Г.Бикової (методика навчання дітей рухів, проведення занять з фізичної культури), М.Кистяковської (розвиток рухів у ранньому дитинстві), Т.Осокіної (система занять з фізичної культури). Цілісну систему фізичного виховання дітей дошкільного віку розробив Е.Вільчковський; проблема забезпечення рухового режиму в дошкільному закладі досліджена Т.Дмитренко, Н.Денисенко; удосконалення основних рухів під час різних форм організації фізичного виховання – Г.Шалигіною, О.Богініч.

Курок О.І. захистив кандидатську дисертацію з проблеми навчання дітей старшого дошкільного віку елементам гри футбол.

Загалом розробка теоретико-методичних засад здійснення фізичного виховання на сучасному етапі є важливою частиною наукових досліджень у галузі дошкільної педагогіки.