4. Вища освіта.

Основними типами вищих навчальних закладів є університети, інститути, академії, коледжі, технікуми (училища), консерваторії.

Університет ( класичний університет) – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямків науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить наукові дослідження, сприяє поширенню наукових знань, здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

Академія - ВНЗ, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Інститут – ВНЗ або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить науково-виробничу діяльність, має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал.

Консерваторія (музична академія) ВНЗ, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі культури і мистецтва – музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення.

Коледж – ВНЗ або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох споріднених) напрямків підготовки або спеціальності, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Технікум (училище) – ВНЗ або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки студентів, способів реалізації освітньо-професійних програм та соціальних функцій у системі освіти вищі навчальні заклади розподіляються за такими рівнями акредитації:

1-й рівень – технікуми, училища, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста;

2-й рівень – коледжі та інші прирівняні до них за результатами акредитації ВНЗ, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста, бакалавра;

3-й і 4-й рівні акредитації (університети, академії, інститути, консерваторії), які готують: фахівців на основі загальної середньої освіти – з присвоєнням кваліфікації бакалавра, спеціаліста, магістра; на основі вищої освіти – з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора наук у встановленому порядку.

Підготовка фахівців у ВНЗ може здійснюватися на очній формі навчання, заочній, вечірній, екстерном та за дистанційною формою.

Екстернат – є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у ВНЗ заліків, іспитів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Дистанційне навчання – форма навчання, коли спілкування між викладачем і студентом відбувається за допомогою листування, магнітофонних, аудіо- та відеокасет, комп’ютерних мереж, кабельного та супутникового телебачення.

5. Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів).

6. Самоосвіта громадян. Передбачає створення відкритих народних університетів, лекторіїв, бібліотек, центрів, клубів, навчальних радіо- і телепрограм тощо.

7. Аспірантура в Україні є основною формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Існує очна (три роки) із забезпеченням аспірантів державною стипендією і заочна аспірантура (4 роки). Аспірант працює під керівництвом свого наукового керівника, складає екзамени кандидатського мінімуму, готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

8. Докторантура - вищий ступінь у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Діє при провідних ВНЗ, наукових установах і організаціях. До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь кандидата наук і досягли значних успіхів в обраній галузі. Термін підготовки в докторантурі 3 роки. Докторантам виплачується державна стипендія і призначаються наукові консультанти.

в) освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.

Система освіти передбачає здобуття громадянами України певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Освітні рівні: початкова загальна освіта, загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

Освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Кваліфікований робітник – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на базі загальної середньої освіти здобув кваліфікаційний розряд, що визначає ступінь кваліфікації робітника відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника.

Молодший спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на базі повної загальної середньої освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення типових професійних завдань, передбачених відповідною посадою.

Бакалавр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння і знання щодо узагальненого об’єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад.

Спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі.

Наукові ступені: кандидат наук, доктор наук.

Кандидат наук – перший науковий ступінь в Україні, що присуджується особам з вищою освітою, які склали кандидатський мінімум і захистили кандидатську дисертацію. Ступінь кандидата наук присуджують спеціалізовані ради ВНЗ або науково-дослідних установ.

Доктор наук – науковий ступінь, який присуджується особам, що захистили докторську дисертацію й мали до того, як правило, вчений ступінь кандидата наук ( в Україні) або магістра.

Вчені звання: старший науковий співробітник, доцент, професор.

Старший науковий співробітник – вчене звання і штатна посада в науково-дослідних установах. Це звання присуджується докторам і кандидатам наук, які мають друковані праці або винаходи і обіймають відповідні посади.

Доцент – вчене звання для викладачів вищих закладів освіти, яке присвоюється особам, що мають як правило, науковий ступінь кандидата наук, друковані наукові праці або винаходи і обрані на посаду.

Професор – вчене звання, що присвоюється найбільш кваліфікованим викладачам вищих навчальних закладів освіти і науковим працівникам науково-дослідних установ. Це звання надається особам, які мають науковий ступінь доктора наук, а в окремих випадках - висококваліфікованим спеціалістам, які не здобули вченого звання, але мають певні заслуги в галузі науки, техніки, з багаторічною педагогічною діяльністю, а також є авторами наукових праць і навчально-методичних посібників.