- •Література.
- •1. Предмет педагогіки як науки. Становлення педагогіки. Виділення дошкільної педагогіки в окрему науку.
- •2. Джерела дошкільної педагогіки
- •3. Основні педагогічні поняття
- •4. Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками
- •5. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •Література.
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 27- 43.
- •3. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1.Єдність і взаємодія виховання та розвитку в становленні особистості дитини.
- •2. Роль дорослого в розвитку дитини.
- •3. Роль діяльності у вихованні і розвитку дитини.
- •4. Вікова періодизація дитинства.
- •5. Вікові й індивідуальні особливості дітей.
- •Література
- •1. Коротка характеристика системи освіти в Україні.
- •4. Вища освіта.
- •2. Система дошкільної освіти, її завдання. Типи дошкільних закладів.
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •3. Програма виховання і навчання в днз:
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 160-184.
- •1. Фізичний розвиток і фізичне виховання
- •2. Розвиток теорії фізичного виховання
- •3.Завдання й умови фізичного виховання дітей
- •4. Зміст та засоби фізичного виховання дошкільників
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 203– 209.
- •4. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Зміст понять «сенсорний розвиток», «сенсорне виховання»
- •2. Психолого-педагогічні основи сенсорного виховання
- •3. Завдання і зміст сенсорного виховання
- •1) Формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;
- •2) Формування знань про сенсорні еталони;
- •3) Формування вмінь самостійно застосовувати системи перцептивних дій та сенсорних еталонів в самостійній практичній і пізнавальній діяльності дитини.
- •Умови й методика сенсорного виховання в днз
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 184-203.
- •5. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Розумовий розвиток і розумове виховання
- •2. Розвиток теорії розумового виховання дітей
- •3. Завдання розумового виховання дошкільників
- •1) Формування системи наукових знань про навколишнє середовище (природу та суспільство);
- •2) Формування умінь і навичок розумової діяльності: психічних пізнавальних процесів, спеціальних розумових дій;
- •3) Розвиток розумових здібностей, формування культури розумової праці.
- •4) Формування пізнавальних інтересів та стимулювання пізнавальної діяльності
- •4.Зміст і засоби розумового виховання дітей
- •Тема. Естетичне виховання в дошкільному закладі.
- •Естетичний розвиток і естетичне виховання.
- •3.Теоретичні основи естетичного виховання: принципи естетичного виховання в дошкільному закладі; роль діяльності в естетичному вихованні і розвитку дитини; навчання і творчість.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •5.Зміст і методи естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •6. Умови, засоби і форми естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •1. Визначення основних понять: „мораль”, „моральний розвиток”, „моральне виховання”, „моральна культура”. Механізми морального виховання.
- •4.Завдання морального виховання дошкільників
- •1. Формування моральної свідомості.
- •2. Розвиток навичок моральної поведінки.
- •3. Виховання моральних почуттів.
- •5. Рівні морального розвитку та закономірності морального виховання
- •6. Засоби та методи морального виховання дітей дошкільного віку
- •2. Природа.
- •3. Власна діяльність дітей: спілкування, гра, праця, навчання, художньо-творча діяльність.
- •Виховання гуманного ставлення до оточуючого.
- •2.Вияв і виховання чесності, скромності, правдивості, справедливості в дошкільному віці.
- •3. Роль дружби в житті дитини, взаємодопомога дітей і її види
- •4. Виховання вольових якостей особистості
- •5. Девіантна поведінка в дошкільному віці.
- •2Група - примхи як результат неправильного виховання, нерозумної організації життєдіяльності дитини.
- •Причини виникнення впертості.
- •Як ліквідувати впертість?
- •1.Поняття про дисциплінованість і культуру поведінки дитини.
- •2.Своєрідність дисципліни дошкільника.
- •3. Виховання культури поведінки у дошкільників
- •1.Сутність поняття „патріотизм”, його структура. Сучасні підходи до патріотичного виховання.
- •2.Патріотичне виховання в днз, його зміст, напрямки і завдання.
- •3.Інтернаціональне виховання в дошкільному закладі.
- •Література.
- •2. Ставлення до дітей в архаїчних культурах.
- •3. Становлення ідеї захисту прав дітей у міжнародному праві.
- •4. Захист прав дітей в українській правовій системі.
- •4. Завдання, напрямки, зміст і форми правового виховання в дошкільній освіті.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Праця та її функції. Визначення трудового виховання
- •2. Розвиток теорії трудового виховання
- •3. Завдання трудового виховання
- •4. Засоби трудового виховання в днз
- •5. Особливості трудової діяльності дошкільників
- •6. Види праці в дошкільному віці
- •7. Умови трудового виховання в дошкільному закладі
- •Література
- •1.Поняття про початкове економічне виховання дошкільників
- •2.Завдання економічного виховання дошкільників в програмах навчання і виховання в днз
- •3.Зміст початкового економічного виховання в дошкільному віці
- •Література.
- •1. Визначення понять «стать», «статева соціалізація», «статеве виховання», «статерольове виховання». Значення статевого виховання.
- •2. Завдання статевого виховання.
- •3. Сучасні моделі і принципи статевого виховання.
- •4. Статевий досвід дошкільників та помилкові статеві уявлення
- •5. Становлення статевої ідентифікації, диференціації та самосвідомості в дошкільному віці
- •6. Зміст і методи статевого виховання в дошкільному закладі
- •7. Роль сім’ї у статевому вихованні дитини
- •Література
- •1. Визначення понять „обдарованість”, „талант”
- •2.Характеристика проявів обдарованості в дошкільному віці
- •3. Взаємовідносини в сім’ї з обдарованою дитиною
- •Література
- •1. Особливості нервово-психічного та фізичного розвитку дітей раннього віку.
- •2. Пізнавальної діяльності. 3. Мови. 4. Емоційної сфери. 5. Ігрової діяльності.
- •2. Спілкування з дорослими як необхідна умова успішного розвитку особистості дитини
- •3. Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного закладу. Робота з батьками. Організація життя в дошкільному закладі.
- •4. Педагогічні правила виховання дітей в сім’ї і дитячому закладі. Індивідуальний підхід.
- •Індивідуальний підхід
- •5.Завдання і засоби виховання дітей раннього віку
- •Література
- •1. Перший рік життя дитини, особливості її розвитку. Поділ 1 року життя на вікові етапи.
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Досягнення дитини 1 місяця:
- •3. Виховання дітей від 2-4тижнів до 2.5-3місяців.
- •Неспання
- •Організація режиму в групі
- •Загартування
- •Розвиток рухів
- •Розумовий розвиток та виховання
- •Емоційний розвиток
- •Розвиток голосових реакцій
- •Основні досягнення дитини
- •4. Виховання дітей від 2.5-3 міс. До 5-6 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Загартовування
- •Розумове виховання.
- •Розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичні заняття.
- •Основні досягнення дитини
- •5. Виховання дітей від 5-6 міс. До 9-10 місяців.
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Неспання
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Розумове виховання
- •Розвиток дій з предметами
- •Елементи морального і естетичного виховання.
- •Музичне виховання
- •Досягнення малюка
- •6. Виховання дітей від 9-10 місяців. До 12 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Розумове виховання
- •Сенсорне виховання і розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичне виховання
- •Досягнення дитини:
- •7. Організація занять з дітьми першого року життя. Організаційні умови для дітей 1-го року життя.
- •Перелік занять з дітьми до 3-х місяців:
- •Література
- •1. Загальні особливості розвитку дітей другого року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •Неспання.
- •3. Виховання дітей другого року життя. Фізичне виховання.
- •Моральне виховання.
- •Виховання гуманних почуттів позитивних взаємовідносин.
- •Організація самостійної діяльності дітей.
- •Навчання на заняттях.
- •Література
- •1. Особливості розвитку дітей третього року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •3. Організація самостійної діяльності.
- •4. Заняття з дітьми третього року життя
- •5. Досягнення дітей 3 року життя
- •Література
- •Планування і облік виховної роботи в групах раннього віку
- •2. Контроль за фізичним і нервово-психічним розвитком дитини раннього віку
- •3. Санітарно-гігієнічна освіта персоналу днз і батьків вихованців
- •1.Походження і суть гри.
- •2.Наукові теорії та сучасні дослідження гри.
- •Класифікація дитячих ігор.
- •2.Розвиток ігрового задуму в сюжетно-рольовій грі.
- •3. Режисерські ігри дітей дошкільного віку.
- •4. Становлення сюжетно-рольової гри дітей раннього і дошкільного віку, основні напрямки та етапи її розвитку.
- •6.Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей.
- •Література.
- •1.Характеристика ігор з будівельним матеріалом, їх розвиваюче і виховне значення..
- •2. Методика навчання конструктивним умінням.
- •3. Види конструювання.
- •6. Створення умов в дошкільному закладі для ігор з будівельним матеріалом.
- •Тема 4.4. Театралізовані ігри дошкільників.
- •Література
- •1. Загальна характеристика театралізованих ігор, їх види.
- •2.Особливості гри-драматизації та робота над нею.
- •3.Гра на тему літературного твору.
- •4.Умови розвитку театралізованих ігор.
- •5. Педагогічне керівництво театралізованими іграми.
- •Література.
- •1. Загальна характеристика ігор з готовим змістом і правилами.
- •2.Сутність дидактичної гри.
- •3. Структура дидактичної гри.
- •4. Види дидактичних ігор.
- •5. Педагогічне керівництво дидактичними іграми
- •6. Характеристика рухливих ігор, їх вплив на всебічний розвиток дошкільника. Види рухливих ігор.
- •7. Методика проведення рухливих ігор з дітьми різних вікових груп.
- •Література
- •1. Характеристика сучасної української сім’ї.
- •Функції сім’ї.
- •Особливості становлення та розвитку інституту сім’ї в Україні. Виховний ідеал української сім’ї.
- •4. Роль матері в сім’ї і вихованні дитини
- •5. Роль батька у вихованні дитини.
- •6. Батьківський авторитет
- •7. Перинатальна педагогіка і батьківське ставлення до дитини
- •Алкоголізм і родовід
- •Література
- •1.Виховні традиції в українській родині.
- •Завдання, методи і напрямки родинно-сімейного виховання.
- •1. Правове виховання.
- •4. Особливості спілкування дорослих з дітьми в сім’ї та днз.
- •6. Домашні конфлікти: механізми та профілактика.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •Література
- •1.Соціально-педагогічне значення співпраці батьків і педагогів у процесі виховання дітей
- •2. Виховання батьків.
- •3. Форми співробітництва батьків і педагогів
- •3. Батьки й темперамент.
- •Дитина - сангвінік
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 429 – 432.
- •1. Поняття готовності до навчання в школі та самоцінність дошкільного дитинства
- •2. Характеристика загальної та спеціальної готовності до школи
- •Інтелектуальна готовність
- •Моральна готовність до навчання в школі
- •Мотиваційна готовність
- •Вольова готовність
- •Фізична готовність
- •3. Шкільні фактори ризику та здоров’я дітей
- •4. Адаптація до умов шкільного навчання
- •Література
- •1. Зміст понять „перспективність навчання і виховання”, „спадкоємність”, „наступність”. Необхідність наступності.
- •2. Проблеми та пріоритетні напрямки наступності дошкільної та початкової шкільної освіти на сучасному етапі.
- •Пріоритетні напрямки наступності.
- •3. Зміст наступності в навчально-виховній роботі днз і початкової школи
- •4. Зв’язок програм навчання і виховання в дошкільному закладі та середній загальноосвітній школі
- •5. Наступність у методах і формах навчання
- •6. Важливі аспекти та форми співпраці днз і школи
- •4) Психологічний
- •Умови плідної співпраці:
- •Тема: Дошкільна освіта за кордоном
- •Оглядові лекції з дошкільної педагогіки
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 313 – 326.
- •1. Значення іграшки, її освітня і виховна цінність
- •2. Історія іграшки
- •3. Українська народна іграшка
- •4. Види іграшок
- •5. Вимоги до іграшок
- •Дошкільна педагогіка
- •Екзаменаційні запитання з дошкільної педагогіки
- •Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками.
2.Розвиток ігрового задуму в сюжетно-рольовій грі.
Сюжетно-рольова гра діяльна по своєму характеру. Основне джерело, яке заряджає гру дитини - це оточуючий її світ, життя, діяльність дорослих і ровесників. Гра є вторинним етапом у практичному пізнанні дитиною дійсності.
Основною особливістю сюжетно-рольової гри є наявність уявлюваної ситуації. Уявлювана ситуація складається із сюжету і ролей, які виконують діти, використовуючи різноманітні іграшки і предмети-замінники. Окрім сюжету і ролей у грі є третій структурний компонент - зміст.
Д.Ельконін виділяє такі компоненти сюжетно-рольової гри.
1) ролі, які перебирають на себе діти в процесі гри;
2) ігрові дії, за допомогою яких діти реалізують обрані ролі;
3) ігрове використання предметів, за якого реальні предмети заміняються ігровими;
4) реальні стосунки між дітьми, які виявляються в різноманітних репліках, зауваженнях, за допомогою яких регулюється розвиток гри.
Сюжет гри - це ряд подій, що об’єднані життєво мотивованими зв’язками. У сюжеті через ігрові дії розкривається зміст гри - характер тих дій і відносин, якими пов’язані учасники подій. Сюжети ігор умовно поділяють на побутові (ігри в сім’ю, дошкільний заклад), виробничі, які відображають працю людей (ігри в лікарню, магазин, тваринницьку ферму), суспільні (ігри в святкування Дня міста, в політ у космос, в школу, бібліотеку). Протягом історії людства сюжети ігор змінюються, оскільки залежать від епохи, особливостей економіки, культурних, географічних, природних умов. Крім того в кожну епоху відбувалися події, які істотно впливали на життя і свідомість людей. Ці події завжди породжували нові сюжети дитячих ігор.
Зміст ігор, зазначає Д.Б.Ельконін, - це те, що відтворюється дитиною в якості центрального і характерного моменту діяльності і відносин між дорослими в їх побутовій, трудовій, суспільній діяльності. Залежно від глибини уявлень дитини про діяльність дорослих змінюється і зміст ігор. Так, діти молодшої групи, граючи в лікарню, багаторазово повторюють дії лікаря: міряють температуру, оглядають горло у „хворого”. Старші дошкільники, домовляючись про гру, уточнюють, які спеціалісти будуть лікувати хворих: хірург, терапевт, окуліст. Залежно від спеціалізації лікаря, кожен виконує специфічні ігрові дії, при цьому лікарі ласкаво говорять з пацієнтами, умовляють їх не боятися, заспокоюють. Таким чином, в змісті гри виражені різні рівні проникнення дитини в діяльність дорослих. Спочатку малюками помічається і відображається в грі лише зовнішня сторона діяльності (з чим людина діє: „людина - предмет”). В старшому дошкільному віці, в міру розуміння дитиною ставлення людини до своєї праці і розуміння суспільного її значення, в іграх починають відображатися відносини людей („людина - людина”), а предмети легко замінюються. Так, кубик може бути шматком мила, хлібом, праскою тощо. Іноді діти діють уявними предметами.
Роль є основним стержнем сюжетно-рольової гри. Частіше всього дитина бере на себе роль дорослого. Наявність ролі у грі означає, що у своїй свідомості дитина ототожнює себе з тією чи іншою людиною, від імені якої діє (веде літак як пілот, піклується про доньку як мама, лікує як лікар тощо). При цьому дитина вступає в різноманітні відносини з іншими граючими. Роль виражається в мовленні, жестах, міміці, пантоміміці. До ролі діти ставляться вибірково: вони, як правило, виконують ролі тих людей, або героїв, дії і вчинки яких вразили їх найбільше.
Інтерес дитини до тієї чи іншої ролі пов’язаний і з тим місцем, яке займає дана роль у розгортанні сюжету, в яких взаємовідносинах - рівноправ’я, підпорядкування чи керівництва вступає з іншими граючими дитина, яка взяла на себе ту чи іншу роль.
У грі діти використовують два види дій: оперативні і зображувальні, тобто дії „начебто”. Поруч з іграшками в грі використовуються різні предмети, яким надається уявне ігрове значення.
У сюжетно-рольові грі поступово розвивається цілеспрямованість дій. На другому - третьому роках життя діти починають гратися не задумуючись. Вибір гри визначається іграшкою, яка потрапила на очі, наслідуванням товаришів. У процесі самої гри виникає ціль - приготувати ляльці обід, вкласти її спати тощо. Ці цілі нестійкі і легко змінюються під впливом випадкових вражень. За даними психолого-педагогічних досліджень уже на третьому році життя дитину можна навчити ставити ціль у будівельних іграх, а потім в іграх із сюжетними іграшками (наприклад, побудувати ліжко, а потім вкласти ляльку спати).
На четвертому році життя дитина здатна йти від думки до дії, тобто визначати в що саме вона буде грати і ким буде. Проте в цьому віці часто переважає інтерес до дії через що ціль гри забувається (наприклад, дівчинка гралася в лікарню і виконувала обов’язки лікаря, але їй так сподобалося роздягати і одягати ляльку, що вона забула про свої рольові дії).
В іграх разом виникає необхідність в більш точному визначенні цілі гри, в узгодженні дій, а це найважче для малюків. У них і в спільній грі свій задум. Діти не вміють змовлятися, не завжди розуміють один одного, тому гра триває недовго і потребує керівництва з боку дорослого. Без розумного керівництва діти можуть залишитися на цьому рівні розвитку гри.
На 4-5 році життя діти можуть на тільки вибирати, обдумувати гру, але й розподіляти ролі. Спочатку перспектива коротка - прикрасити ялинку для ляльок. Це загальна ціль гри, сюжет же розвивається як імпровізація. Але під керівництвом вихователя діти навчаються розгортати дії послідовно. Розвиток задуму пов’язаний із загальним розумовим розвитком дитини, а саме з формуванням її пізнавальних інтересів.
У дітей 5-6 років формуються інтереси до різних видів праці, до подій суспільного життя. У них є улюблені герої, яких вони намагаються наслідувати. Тому задуми гри стають більш усвідомленими, стійкими і захоплюють дітей на довгий час. Поява тривалішого періоду гри свідчить про новий більш високий етап розвитку ігрової творчості.
У довготривалих іграх необхідна плановість, узгодженість дій, але і в них зберігається імпровізація, так як під час гри виникають нові ідеї, образи. Розвиток ігрової творчості виявляється і в тому як у змісті ігор комбінуються різні враження життя.
Для дітей 3-4 років важливі яскраві зорові враження. На 4-5 році стає звичним включення нових вражень в зміст добре відомих улюблених ігор. Відображення життя в грі - це не перехід від одного наслідування до іншого, а повтор їх в різних комбінаціях. Старші дошкільники сміливіше і різноманітніше комбінують в іграх свої знання.
Таким чином в дошкільному віці здатність до задуму одержує значний розвиток - від випадково, по асоціації виникаючої цілі до свідомо задуманої теми гри, планування її сюжету; від наслідування діям людини - до передачі її почуттів і переживань. У зв’язку із розвитком ігрового задуму почуття стають більш свідомими, складнішими. Ігрова творчість проявляється у пошуках засобів для зображення задуманого. Розвивається вона під впливом виховання і навчання в умовах матеріально-розвивального середовища.