- •Література.
- •1. Предмет педагогіки як науки. Становлення педагогіки. Виділення дошкільної педагогіки в окрему науку.
- •2. Джерела дошкільної педагогіки
- •3. Основні педагогічні поняття
- •4. Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками
- •5. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •Література.
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 27- 43.
- •3. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1.Єдність і взаємодія виховання та розвитку в становленні особистості дитини.
- •2. Роль дорослого в розвитку дитини.
- •3. Роль діяльності у вихованні і розвитку дитини.
- •4. Вікова періодизація дитинства.
- •5. Вікові й індивідуальні особливості дітей.
- •Література
- •1. Коротка характеристика системи освіти в Україні.
- •4. Вища освіта.
- •2. Система дошкільної освіти, її завдання. Типи дошкільних закладів.
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •3. Програма виховання і навчання в днз:
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 160-184.
- •1. Фізичний розвиток і фізичне виховання
- •2. Розвиток теорії фізичного виховання
- •3.Завдання й умови фізичного виховання дітей
- •4. Зміст та засоби фізичного виховання дошкільників
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 203– 209.
- •4. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Зміст понять «сенсорний розвиток», «сенсорне виховання»
- •2. Психолого-педагогічні основи сенсорного виховання
- •3. Завдання і зміст сенсорного виховання
- •1) Формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;
- •2) Формування знань про сенсорні еталони;
- •3) Формування вмінь самостійно застосовувати системи перцептивних дій та сенсорних еталонів в самостійній практичній і пізнавальній діяльності дитини.
- •Умови й методика сенсорного виховання в днз
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 184-203.
- •5. Дошкольная педагогика /Под ред. В.И.Логиновой, п.Г.Саморуковой. – м., 1988.
- •1. Розумовий розвиток і розумове виховання
- •2. Розвиток теорії розумового виховання дітей
- •3. Завдання розумового виховання дошкільників
- •1) Формування системи наукових знань про навколишнє середовище (природу та суспільство);
- •2) Формування умінь і навичок розумової діяльності: психічних пізнавальних процесів, спеціальних розумових дій;
- •3) Розвиток розумових здібностей, формування культури розумової праці.
- •4) Формування пізнавальних інтересів та стимулювання пізнавальної діяльності
- •4.Зміст і засоби розумового виховання дітей
- •Тема. Естетичне виховання в дошкільному закладі.
- •Естетичний розвиток і естетичне виховання.
- •3.Теоретичні основи естетичного виховання: принципи естетичного виховання в дошкільному закладі; роль діяльності в естетичному вихованні і розвитку дитини; навчання і творчість.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •5.Зміст і методи естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •6. Умови, засоби і форми естетичного виховання в дошкільному закладі.
- •1. Визначення основних понять: „мораль”, „моральний розвиток”, „моральне виховання”, „моральна культура”. Механізми морального виховання.
- •4.Завдання морального виховання дошкільників
- •1. Формування моральної свідомості.
- •2. Розвиток навичок моральної поведінки.
- •3. Виховання моральних почуттів.
- •5. Рівні морального розвитку та закономірності морального виховання
- •6. Засоби та методи морального виховання дітей дошкільного віку
- •2. Природа.
- •3. Власна діяльність дітей: спілкування, гра, праця, навчання, художньо-творча діяльність.
- •Виховання гуманного ставлення до оточуючого.
- •2.Вияв і виховання чесності, скромності, правдивості, справедливості в дошкільному віці.
- •3. Роль дружби в житті дитини, взаємодопомога дітей і її види
- •4. Виховання вольових якостей особистості
- •5. Девіантна поведінка в дошкільному віці.
- •2Група - примхи як результат неправильного виховання, нерозумної організації життєдіяльності дитини.
- •Причини виникнення впертості.
- •Як ліквідувати впертість?
- •1.Поняття про дисциплінованість і культуру поведінки дитини.
- •2.Своєрідність дисципліни дошкільника.
- •3. Виховання культури поведінки у дошкільників
- •1.Сутність поняття „патріотизм”, його структура. Сучасні підходи до патріотичного виховання.
- •2.Патріотичне виховання в днз, його зміст, напрямки і завдання.
- •3.Інтернаціональне виховання в дошкільному закладі.
- •Література.
- •2. Ставлення до дітей в архаїчних культурах.
- •3. Становлення ідеї захисту прав дітей у міжнародному праві.
- •4. Захист прав дітей в українській правовій системі.
- •4. Завдання, напрямки, зміст і форми правового виховання в дошкільній освіті.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Праця та її функції. Визначення трудового виховання
- •2. Розвиток теорії трудового виховання
- •3. Завдання трудового виховання
- •4. Засоби трудового виховання в днз
- •5. Особливості трудової діяльності дошкільників
- •6. Види праці в дошкільному віці
- •7. Умови трудового виховання в дошкільному закладі
- •Література
- •1.Поняття про початкове економічне виховання дошкільників
- •2.Завдання економічного виховання дошкільників в програмах навчання і виховання в днз
- •3.Зміст початкового економічного виховання в дошкільному віці
- •Література.
- •1. Визначення понять «стать», «статева соціалізація», «статеве виховання», «статерольове виховання». Значення статевого виховання.
- •2. Завдання статевого виховання.
- •3. Сучасні моделі і принципи статевого виховання.
- •4. Статевий досвід дошкільників та помилкові статеві уявлення
- •5. Становлення статевої ідентифікації, диференціації та самосвідомості в дошкільному віці
- •6. Зміст і методи статевого виховання в дошкільному закладі
- •7. Роль сім’ї у статевому вихованні дитини
- •Література
- •1. Визначення понять „обдарованість”, „талант”
- •2.Характеристика проявів обдарованості в дошкільному віці
- •3. Взаємовідносини в сім’ї з обдарованою дитиною
- •Література
- •1. Особливості нервово-психічного та фізичного розвитку дітей раннього віку.
- •2. Пізнавальної діяльності. 3. Мови. 4. Емоційної сфери. 5. Ігрової діяльності.
- •2. Спілкування з дорослими як необхідна умова успішного розвитку особистості дитини
- •3. Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного закладу. Робота з батьками. Організація життя в дошкільному закладі.
- •4. Педагогічні правила виховання дітей в сім’ї і дитячому закладі. Індивідуальний підхід.
- •Індивідуальний підхід
- •5.Завдання і засоби виховання дітей раннього віку
- •Література
- •1. Перший рік життя дитини, особливості її розвитку. Поділ 1 року життя на вікові етапи.
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Досягнення дитини 1 місяця:
- •3. Виховання дітей від 2-4тижнів до 2.5-3місяців.
- •Неспання
- •Організація режиму в групі
- •Загартування
- •Розвиток рухів
- •Розумовий розвиток та виховання
- •Емоційний розвиток
- •Розвиток голосових реакцій
- •Основні досягнення дитини
- •4. Виховання дітей від 2.5-3 міс. До 5-6 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Загартовування
- •Розумове виховання.
- •Розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичні заняття.
- •Основні досягнення дитини
- •5. Виховання дітей від 5-6 міс. До 9-10 місяців.
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Неспання
- •Розвиток рухів
- •Загартування
- •Розумове виховання
- •Розвиток дій з предметами
- •Елементи морального і естетичного виховання.
- •Музичне виховання
- •Досягнення малюка
- •6. Виховання дітей від 9-10 місяців. До 12 місяців
- •Фізичне виховання
- •Годування
- •Розвиток рухів
- •Розумове виховання
- •Сенсорне виховання і розвиток дій з предметами.
- •Елементи морального і естетичного виховання
- •Музичне виховання
- •Досягнення дитини:
- •7. Організація занять з дітьми першого року життя. Організаційні умови для дітей 1-го року життя.
- •Перелік занять з дітьми до 3-х місяців:
- •Література
- •1. Загальні особливості розвитку дітей другого року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •Неспання.
- •3. Виховання дітей другого року життя. Фізичне виховання.
- •Моральне виховання.
- •Виховання гуманних почуттів позитивних взаємовідносин.
- •Організація самостійної діяльності дітей.
- •Навчання на заняттях.
- •Література
- •1. Особливості розвитку дітей третього року життя.
- •2. Режим, організація режимних процесів.
- •3. Організація самостійної діяльності.
- •4. Заняття з дітьми третього року життя
- •5. Досягнення дітей 3 року життя
- •Література
- •Планування і облік виховної роботи в групах раннього віку
- •2. Контроль за фізичним і нервово-психічним розвитком дитини раннього віку
- •3. Санітарно-гігієнічна освіта персоналу днз і батьків вихованців
- •1.Походження і суть гри.
- •2.Наукові теорії та сучасні дослідження гри.
- •Класифікація дитячих ігор.
- •2.Розвиток ігрового задуму в сюжетно-рольовій грі.
- •3. Режисерські ігри дітей дошкільного віку.
- •4. Становлення сюжетно-рольової гри дітей раннього і дошкільного віку, основні напрямки та етапи її розвитку.
- •6.Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей.
- •Література.
- •1.Характеристика ігор з будівельним матеріалом, їх розвиваюче і виховне значення..
- •2. Методика навчання конструктивним умінням.
- •3. Види конструювання.
- •6. Створення умов в дошкільному закладі для ігор з будівельним матеріалом.
- •Тема 4.4. Театралізовані ігри дошкільників.
- •Література
- •1. Загальна характеристика театралізованих ігор, їх види.
- •2.Особливості гри-драматизації та робота над нею.
- •3.Гра на тему літературного твору.
- •4.Умови розвитку театралізованих ігор.
- •5. Педагогічне керівництво театралізованими іграми.
- •Література.
- •1. Загальна характеристика ігор з готовим змістом і правилами.
- •2.Сутність дидактичної гри.
- •3. Структура дидактичної гри.
- •4. Види дидактичних ігор.
- •5. Педагогічне керівництво дидактичними іграми
- •6. Характеристика рухливих ігор, їх вплив на всебічний розвиток дошкільника. Види рухливих ігор.
- •7. Методика проведення рухливих ігор з дітьми різних вікових груп.
- •Література
- •1. Характеристика сучасної української сім’ї.
- •Функції сім’ї.
- •Особливості становлення та розвитку інституту сім’ї в Україні. Виховний ідеал української сім’ї.
- •4. Роль матері в сім’ї і вихованні дитини
- •5. Роль батька у вихованні дитини.
- •6. Батьківський авторитет
- •7. Перинатальна педагогіка і батьківське ставлення до дитини
- •Алкоголізм і родовід
- •Література
- •1.Виховні традиції в українській родині.
- •Завдання, методи і напрямки родинно-сімейного виховання.
- •1. Правове виховання.
- •4. Особливості спілкування дорослих з дітьми в сім’ї та днз.
- •6. Домашні конфлікти: механізми та профілактика.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •Література
- •1.Соціально-педагогічне значення співпраці батьків і педагогів у процесі виховання дітей
- •2. Виховання батьків.
- •3. Форми співробітництва батьків і педагогів
- •3. Батьки й темперамент.
- •Дитина - сангвінік
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 429 – 432.
- •1. Поняття готовності до навчання в школі та самоцінність дошкільного дитинства
- •2. Характеристика загальної та спеціальної готовності до школи
- •Інтелектуальна готовність
- •Моральна готовність до навчання в школі
- •Мотиваційна готовність
- •Вольова готовність
- •Фізична готовність
- •3. Шкільні фактори ризику та здоров’я дітей
- •4. Адаптація до умов шкільного навчання
- •Література
- •1. Зміст понять „перспективність навчання і виховання”, „спадкоємність”, „наступність”. Необхідність наступності.
- •2. Проблеми та пріоритетні напрямки наступності дошкільної та початкової шкільної освіти на сучасному етапі.
- •Пріоритетні напрямки наступності.
- •3. Зміст наступності в навчально-виховній роботі днз і початкової школи
- •4. Зв’язок програм навчання і виховання в дошкільному закладі та середній загальноосвітній школі
- •5. Наступність у методах і формах навчання
- •6. Важливі аспекти та форми співпраці днз і школи
- •4) Психологічний
- •Умови плідної співпраці:
- •Тема: Дошкільна освіта за кордоном
- •Оглядові лекції з дошкільної педагогіки
- •IV. Дошкільні заклади освіти інноваційного, альтернативного типу.
- •Умови успішного виховання дітей в сім’ї.
- •Авторитет і особистий приклад батьків.
- •4.Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей.
- •3. Правове виховання дітей дошкільного віку.
- •Література
- •1. Поніманська т.І. Дошкільна педагогіка. – к., 2004. – с. 313 – 326.
- •1. Значення іграшки, її освітня і виховна цінність
- •2. Історія іграшки
- •3. Українська народна іграшка
- •4. Види іграшок
- •5. Вимоги до іграшок
- •Дошкільна педагогіка
- •Екзаменаційні запитання з дошкільної педагогіки
- •Система педагогічних наук. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками.
Класифікація дитячих ігор.
Гра є багатоманітним за змістом, характером, формою явище.
Одна з перших класифікацій гри належить Карлу Гросу, який поділяв ігри на дві групи:
1) експериментальні („ігри звичайних функцій”). До них належать сенсорні, моторні, інтелектуальні, афективні ігри, вправи для формування волі. На думку Гроса, у своїй основі ці ігри мають інстинкти, що забезпечують функціонування організму як цілісного утворення і визначають зміст ігор;
2) спеціальні („ігри спеціальних функцій”). До цієї групи належать ігри, під час яких розвиваються необхідні для використання в різних сферах життя (суспільного, сімейного) часткові здібності (боротьба, полювання тощо). Їх поділяють за інстинктами, які в дітей проявляються і вдосконалюються.
Відомий німецький психолог Вільям Штерн (1871 - 19381) класифікував ігри на індивідуальні ( за задумом дитини) та соціальні (спільні з іншими). При цьому він спирався на вихідне положення своєї теорії конвергенції про необхідність розвивати внутрішні сили дитини, її здібності й одночасно враховувати вплив середовища, в якому вона перебуває. На його погляд, зовнішній фактор (соціальне оточення) дає лише матеріал для гри, вибір якої дитина здійснює інстинктивно.
Швейцарський психолог Жан Піаже виокремлював:
ігри - вправи (виникають у перші місяці життя дитини);
символічні ігри (найпоширеніші ігри дітей віком від двох до чотирьох років);
ігри за правилами (ігри дітей від семи до дванадцяти років).
Ф.Фребель класифікував ігри за педагогічним значенням на сенсорні, моторні, розумові.
Французький психолог Ф.Кейр запропонував класифікувати ігри за походженням і за виховним значенням. До першої групи він відніс спадкові, наслідувальні і ті, які базуються на уяві; до другої - рухові, ігри, що виховують почуття, емоційні, артистичні, ігри, що виховують волю.
Більш детальну класифікацію ігор запропонувала сучасна американська дослідниця Катрін Гарвей, поділивши їх на:
ігри з рухами і взаємодією (відображають надлишок енергії та емоційний настрій дітей);
ігри з предметами (починаються з маніпуляції, далі - практика і тренування до повного вдосконалення);
мовні ігри (створення дітьми римованих творів, які не мають точного смислового змісту, - пісеньок, лічилок, приказок, жартів тощо);
ігри із соціальним матеріалом ( „драматичні” або „тематичні”). Організовують їх діти самостійно, розвивають за власним задумом. Як правило, ці ігри мають персонажів двох типів: стереотипних (мама, лікар та ін..) і тих, що змінюються;
ігри за правилами, заданими дорослими;
ритуальні ігри (засновані на рухах, ігрових предметах, мові, соціальній умовності).
Узявши за основу класифікації ігор психологічні принципи, російський педагог П.Ф. Лесгафт виокремив сімейні („імітаційні”) ігри, в яких діти дошкільного віку повторюють те, що бачать у навколишньому житті, та шкільні ігри, які мають певну форму, конкретну мету і правила.
Загальну класифікацію ігор збагачує обґрунтування С.Русовою народних ігор як прадавнього засобу виховання і навчання дітей, нескінченого джерела духовних сил, патріотичних почуттів, формування характеру і світогляду дошкільнят. Ці ігри прилучають дітей до народної мудрості, досвіду поколінь. До цього часу вони не мають наукової класифікації і використовуються для розвитку мовлення дітей, ознайомлення з природою, життям і працею дорослих тощо.
Класифікація С.Новосьолової, маючи у своїй основі організаційно-функціональне джерело ігор, розрізняє:
самостійні ігри (виникають з ініціативи дітей):
ігри-експериментування;
сюжетні ігри (сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані);
ігри, що виникають з ініціативи дорослого, який використовує їх з освітньою та виховною метою:
навчальні ігри (дидактичні, сюжетно-дидактичні, рухливі);
розважальні ігри (ігри-забави, ігри-розваги, інтелектуальні, святково-карнавальні, театрально-постановні);
ігри, що мають своїм джерелом історичні традиції етносу (народні). Можуть виникати з ініціативи дорослого, старших дітей.
У сучасній педагогіці користуються такою класифікацією ігор:
1. Творчі ігри. До них належать: сюжетно-рольові, будівельно-конструкційні, театралізовані.
2. Ігри за правилами. Цю групу утворюють рухливі та дидактичні ігри, які мають власні класифікацію.
Окрему групу становлять народні ігри (забави, рухливі, дидактичні, обрядові).
Кожна класифікація є досить умовною і не вичерпує всього різноманіття ігор. Наприклад, творчі ігри теж підпорядковані певним правилам, оскільки без правил неможлива будь-яка спільна діяльність, а ігри за правилами передбачають елементи творчості. У творчій грі їх установлюють діти, у рухливих та дидактичних іграх - дорослі, переслідуючи виховну та навчальні мету. У творчих іграх і в іграх за правилами фігурують мета, уявна ситуація, самостійність дій, активна робота уяви, творчість. Різняться ці дві великі групи ігор спрямованістю творчої активності дітей: творчі передбачають реалізацію задуму, розвиток сюжету; ігри за правилами - вирішення завдань і виконання правил. Уникаючи надмірної регламентації, педагог має сприяти розвитку різних видів ігрової діяльності дошкільнят.
Тема.4.3. Характеристика творчої гри. Розвиток сюжетно-рольової гри в дошкільному віці.
Особливості творчої гри дошкільника.
Розвиток ігрового задуму в сюжетно-рольовій грі.
Режисерські ігри дітей дошкільного віку.
Становлення сюжетно-рольової гри дітей раннього і дошкільного віку, основні напрямки та етапи її розвитку.
Сюжетоскладання як особливий вид творчих ігор дошкільників.
Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей.
Література.
Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - К., 2004. С.326.
Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М., 2001. - С.276 - 301.
Дошкольная педагогика /Под ред. В.И. Логиновой, П.Г. Саморуковой. - М., 1988. - С.109.
Зворыгина Е.В. Первые сюжетные игры малышей. - М., 1988.
Каспарова Е.М. Режиссерские игры //Игра дошкольника. - М., 1989.
Михайленко Н.Я., Короткова Н.А. Как играть с ребенком. - М.,1990.
Руководство играми детей в дошкольных учреждениях /Под ред. М.А.Васильевой. - М., 1986.
1.Особливості творчої гри дошкільника.
Творчі ігри - ігри, які придумують самі діти, відображаючи у них враження від пізнання навколишнього світу. Вони відображають правильність сприймання і глибину розуміння дітьми тих чи інших явищ життя, ситуацій.
Різноманітні життєві явища не копіюються і не відображаються в грі дзеркально, вони переробляються дітьми, одні з них замінюються іншими. Жива уява характерна для будь-якої творчої діяльності і для ігрової також. Головною ознакою творчої гри є уявлювана ситуація, яку дитина створює замість реальної і діє в ній, виконуючи роль, відповідно тих значень, які вона надає предметам, що її оточують.
Творчу гру характеризують такі особливості:
Наявність уявлюваної ситуації. Відмінною особливістю уявлюваної ситуації є те, що дитина починає діяти в мисленій, а не видимій ситуації, дія визначається думкою, а не річчю. Однак вигадка в грі ще потребує опори, тому часто одна річ заміщає іншу (паличка - термометр тощо) і дозволяє здійснити необхідну за змістом дію. У творчій грі все є умовним, але ігрові дії учасників, їхні почуття завжди реальні, справжні, щирі. Завдяки уявній ігровій ситуації дитина вчиться мислити про реальні речі та дії. Із цією особливістю пов’язані виникнення задуму в грі, пошук засобів для його реалізації, що потребує творчої уяви.
Творчий характер. Дитина у грі не копіює дійсність, а, наслідуючи те, що бачить, комбінує свої уявлення. Дошкільник по-справжньому переживає те, що відображає в грі, і мислить про те, що раніше емоційно сприйняв і пережив.
Наявність ролей. Відображення дійсності передбачає наявність сюжету і ролей. Роль є основним стержнем творчої гри. У процесі гри дитина наслідує образи не повністю, оскільки не має змоги реально здійснювати операції, які виконував її персонаж насправді. Тому у творчій грі діти виконують символічні дії, замінюючи реальні предмети іграшками або предметами замінниками.
Довільність дій. Виконуючи прийняті ролі, діти неодноразово повертаються до дійсності, освоюються в ній, пізнають її поступово добровільно без примусу. Довільність дій є характерною особливістю творчої гри. Результати її не продуктивні, вони умовні, оскільки дитина майже нічого не змінює в навколишній дійсності. Однак її ігрова діяльність збагачується різноманітними уявленнями про навколишній світ.
Специфічні мотиви. Дітей спонукають до гри різні мотиви: прагнення наслідувати того хто подобається, прагнення до самостійності, спілкування, задоволення різноманітних пізнавальних інтересів, радість усвідомлення своїх можливостей тощо. Але найбільш загальний мотив - це бажання дитини брати участь у житті дорослих. Звісно, з віком мотиви змінюються і це впливає на зміст ігор. Молодшого дошкільника спонукає до гри дія з привабливим для нього предметом, старшого дошкільника - відтворення стосунків дорослих, вияв моральних якостей - чесності, сміливості, хоробрості тощо.
Соціальні відносини. Гра є „арифметикою соціальних відносин” (Д.Ельконін), засобом формування дитячого колективу. Вона вимагає створення спільного задуму, узгодженої реалізації задуманого, породжує спільні переживання і вболівання за якість гри. У грі формуються суспільно-значимі мотиви.
Ці особливості дають підстави стверджувати, що творча гра впливає на дитину різнобічно, формуючи її як особистість, сприяє самовираженню, індивідуалізованому відображенню дійсності, формуванню в її свідомості цілісної картини світу. Саме вона дає дошкільнику змогу активно впливати на події і явища, які становлять для нього інтерес і в яких він хоче брати участь.