Література

1. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. – К., 2004 – С. 117 - 136.

2. Закон України „Про освіту”.

3. Лисенко Н.В., Кирста Н.Р. Педагогіка українського дошкілля. - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - С. 40-61.

4. Закон України „Про дошкільну освіту” //Урядовий кур’єр. - 2001. -8 серпня.

5. Базовий компонент дошкільної освіти //Дошкільне виховання. - 1999. - № 1.

1. Коротка характеристика системи освіти в Україні.

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

а) принципи побудови системи освіти України.

Закон України „Про освіту” (Ст. 3) гарантує громадянам України право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання. Цим же законом визначено наступні основоположні принципи нашої держави:

– доступність для кожного громадянина усіх форм типів освітніх послуг, що надаються державою ( передбачає вільний вибір громадянами будь-якого типу навчального закладу на рівних умовах, рівне право на навчання чоловіків і жінок та реалізується через можливість безоплатного навчання і забезпечення студентів стипендією);

– рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку (усі види навчально-виховної діяльності в закладах освіти сприяють всебічному розвитку особистості студентів);

– гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

– органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

– незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

– науковий, світський характер освіти ( навчальний заклад дає учням і студентам комплекс усесторонніх наукових знань про природу, суспільство, науку, культуру; релігійні предмети у навчальних закладах викладаються лише на прохання батьків і у факультативній формі);

– інтеграція з наукою і виробництвом;

– взаємозв’язок з освітою інших країн;

– гнучкість і прогностичність системи освіти (означає варіативність, саморегуляцію і безперервне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог найближчого етапу розвитку суспільства);

– єдність і наступність системи освіти;

– безперервність і різноманітність освіти;

– поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті (передбачає розподіл функцій в управлінні освітою між державними органами і органами самоврядування).

Органами громадського самоврядування в освіті є:

1) Всеукраїнський з’їзд працівників освіти; 2) загальні збори колективу навчального закладу; 3) районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників; 4) з’їзд працівників освіти АРК. Органи громадського самоврядування вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.

б) характеристика основних типів навчальних закладів системи освіти.

Відповідно до Закону України „Про освіту” (Ст. 29) структура освіти в Україні включає такі ланки.

1. Дошкільна освіта. Дошкільні заклади у тісній взаємодії із сім’єю забезпечують фізичне, психічне, духовне здоров’я дітей, їх повноцінний розвиток, готовність до школи, набуття життєвого досвіду. Характеристику типів дошкільних закладів ми розглянемо в наступній темі.

2. Загальна середня освіта. Вона спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. Відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту” до загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти належать: середня загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів; спеціалізована школа (школа-інтернат); гімназія; ліцей; колегіум - загальноосвітній заклад ІІІ ступеня філологічно-філософського або культурно-естетичного профілю; загальноосвітня школа-інтернат; спеціальна загальноосвітня школа; загальноосвітня санаторна школа; школа соціальної реабілітації; вечірня (змінна) школа; позашкільний навчально-виховний заклад; міжшкільний навчальний виробничий комбінат; професійно-технічний навчальний заклад; вищий навчальний заклад І - ІІ рівнів акредитації.

3. Професійно-технічна освіта. Забезпечує здобуття виробничої професії. Представлена такими закладами: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат тощо.