
- •1. Дати визначення чутливості, навести класифікацію чутливості та термінологію, якою позначають розлади чутливості.
- •2. Шлях поверхневої чутливості (спино-таламічний). Розлади чутливості при ураженні шляху в спинному мозку, стовбурі мозку та корі мозку.
- •3. Шляхи глибокої чутливості (Голя та Бурдаха). Синдроми розладів чутливості при ураженні шляхів у спинному мозку, зоровому горбі.
- •4. Розлади чутливості при ураженні периферичних нервів, задніх корінців (с5-д1), задніх рогів спинного мозку (с5-д1 справа).
- •5. Периферичний параліч: причини виникнення, клінічні ознаки.
- •6. Центральний параліч: причини виникнення, клінічні ознаки.
- •7. Анатомічні дані та синдром ураження палеостріатума.
- •8. Анатомічні дані та синдром ураження неостріатума.
- •9. Синдром ураження мозочка. Анатомічні дані про зв’язки мозочка з іншими відділами нервової системи.
- •10. Синдроми ураження внутрішньої капсули та зорового горба. Анатомічні відомості про будову внутрішньої капсули та зорового горба.
- •11. Синдроми ураження та подразнення передньої та задньої центральних звивин.
- •12. Розлади мови при ураженні кори мозку.
- •13. Поняття про гнозис та праксис. Типи апраксій та агнозій.
- •14. Менінгеальний синдром. Причини появи, основні складові симптоми.
- •15. Анатомічні дані про будову плечового сплетення. Клініка ураження основних нервів плечового сплетення (ліктьового, променевого, серединного).
- •16. Анатомічні дані про будову поперекового сплетення. Клініка ураження стегнового нерву.
- •17. Анатомічні дані про будову крижового сплетення. Клініка ураження сідничного, малогомілкового та великогомілкового нервів.
- •18. Анатомічні відомості та клініка ураження зорового аналізатора.
- •19. Анатомічні відомості та клініка ураження групи окорушійних нервів (окоруховий, відвідний, блоковий).
- •20. Анатомічні відомості та клініка ураження трійчастого нерву. Невралгія трійчастого нерву.
- •21. Анатомічні відомості та клініка ураження слухового та вестибулярного нервів.
- •22. Бульбарний параліч. Клініка проявів, причини виникнення.
- •23. Псевдобульбарний параліч. Причини виникнення, патогенез основних клінічних проявів.
- •24. Альтернуючі паралічі при ураженні стовбуру мозку. Синдром ураження правої ніжки мозку.
- •25. Анатомічні відомості про будову лікворної системи. Методика дослідження ліквору та склад ліквору в нормі.
- •26. Зміни ліквору в патології. Синдроми білково-клітинної та клітинно-білкової дисоціації.
- •27. Синдром Броун-Секара на рівні д9 зліва: клініка рухових, чутливих та рефлекторних розладів.
- •28. Синдром ураження (стиснення) спинного мозку на рівні с5-д1. Клініка рухових, чутливих, рефлекторних, вегетативних та тазових розладів.
10. Синдроми ураження внутрішньої капсули та зорового горба. Анатомічні відомості про будову внутрішньої капсули та зорового горба.
Внутрішня капсула являє собою шар білої речовини між сочевицеподібним ядром, з одного боку, та голівкою хвостатого ядра і таламусом — з іншої. У внутрішній капсулі розрізняють передню та задню ніжки (стегна) і коліно. Патологічні вогнища, які розташовані у внутрішній капсулі, переривають шляхи, що тут пороходять і викликають рухові та чутливі розлади на протилежній стороні.
Передні дві третини задньої ніжки внутрішньої капсули утворені пірамідним трактом, в коліні проходить корково-ядерний шлях.
Характер синдромів їхнього ураження залежить від ступеню поширення патологічного вогнища. Ізольовані вогнища в коліні зустрічаються рідко. Звичайно вони поширюються і на передній відділ задньої ніжки. При такому ураженні виникає контрлатеральна вогнищу центральна геміплегія з типовою для капсулярних уражень позою Верніке-Манна, циркумдукуючою ходою. Одночасно відзначається центральний парез язика і нижньої (колоротової) частини мімічних мязів.
Задня третина задньої ніжки внутрішньої капсули складається з аксонів клітин таламуса, що проводять імпульси всіх видів чутливості до кори мозку та підкіркових утворень.
Ізольоване ураження задньої третини задньої ніжки викликає геміанестезію і сензитивну геміатаксію на протилежній стороні. Оскільки вогнище розташовується вище зорового бугра, чутливість при грубих больових і температурних подразненнях зберігається і часто набуває характер гіперпатії.
До цих синдромів іноді може приєднатися і геміанопсія через руйнування зорової променистості, пов'язаною із самими задніми відділами внутрішньої капсули. Ця геміанопсія відрізняється від трактусової збереженністю геміопічної реакції зіниць на світло. У цьому випадку можуть випадати центральні поля зору, чого не спостерігається при ураженні кори потиличних полів (проекційної зони зорового аналізатора).
Ураження всієї задньої ніжки викликає «синдром трьох гемі», але трохи іншого характеру. В його структуру входять геміплегія, геміанестезія та геміанопсія на протилежному вогнищу боці. В зв'язку з геміпарезом у цих випадках геміатаксія не розвивається.
11. Синдроми ураження та подразнення передньої та задньої центральних звивин.
В разі руйнування кори передцентральної звивини спостерігаються центральні парези чи паралічі па протилежному боці тіла за монотипом, тобто ушкоджується рука або нога залежно від місця ураження кори. Подразнення передцентральної звивини супроводжується нападами джексонівської епілепсії, яка характеризується клонічними судомами окремих м'язових груп, відповідних ділянкам кори, що подразнюються. Ці напади не супроводжуються втратою свідомості. Вони можуть переходити в загальний судомний напад. У разі ураження задніх відділів середньої лобової звивини спостерігається парез погляду в протилежний бік (очі пасивно повертаються в бік вогнища ураження). Якщо подразнювати цю зону, виникають судомні посмикування очей, голови і всього тіла в протилежний від патологічного вогнища бік (адверсивні напади). Подразнення нижньої лобової звивини викликає напади жувальних рухів, прицмокування, облизування тощо (оперкулярні напади). За наявності ураження кори премоторної зони у хворих виникають різноманітні екстрапірамідні порушення. Найчастіше спостерігається гіпокінезія, що характеризується зниженням рухової ініціативи, активності. Особливість такого синдрому, на відміну від паркінсонівського, та, що він майже не супроводжується тремором. Зміни тонусу нечіткі, але у разі глибинних вогнищ ураження можлива м'язова ригідність. Причому гіпокінезія або акінезія торкається не тільки моторної, але й психічної сфери. Тому поряд з бради- та олігокінезією виявляється брадипсихія, сповільнення процесів мислення, ініціативи.
У разі ушкодження зацентральної звивини в стадії випадання настає анестезія або гіпестезія усіх видів чутливості у відповідних частинах тіла з протилежного боку, тобто за монотипом, залежно від місця ураження кори. Чіткіше ці розлади позначені на внутришній або зовнішній поверхні кінцівок, у ділянці кистей або стоп. У стадії подразнення (іритації) виникають відчуття парестезій у ділянках тіла, відповідних подразнюваним зонам кори сенсорні джексонівські напади). Такі локальні парестезії можуть бути аурою загального епілептичного нападу.