18. Анатомічні відомості та клініка ураження зорового аналізатора.

N. opticus. Чутливий нерв, що забезпечує зір. 6. Перші три нейрони зорового нерву розташовані в сітківці ока: палички та колбочки, біполярні вставочні нейрони і гангліозні клітини, від яких, власне і формується зоровий нерв. Від ока він проходить через канал зорового нерву і входить в порожнину черепа, де попереду від турецького сідла відбувається перехрест (chiasma opticum): перехрещуються тільки волокна від внутрішніх половин сітківок кожного ока, що забезпечують зір у зовнішніх половинах полів зору. Після перехресту формуються зорові тракти, кожен з яких несе волокна від однойменних половин сітківок обох очей. Зорові тракти закінчуються в первинних підкіркових центрах зору: латеральному колінчатому тілі, подушці зорового горба і верхніх горбиках 4-горбикового тіла (покришка середнього мозку).

Від латерального колінчастого тіла відходить зоровий пучок (radiatio optica) Граціолє – через задню третину заднього стегна внутрішньої капсули і аж до кори потиличної ділянки, до її внутрішньої поверхні, де по берегах шпорної борозни лежать кіркові проекційні зорові центри: клин та язикова звивина. Зважте, що і зорові тракти, і первинні зорові центри, і зоровий пучок, і кора потиличної частки несуть зорову інформацію від однойменних половин сітківок обох очей. Разом з тим, вони забезпечують зір у протилежних половинах полів зору.

Основні терміни та поняття:

• Амбліопія – зниження гостроти зору

• Афакія – відсутність кришталику (внаслідок операції видалення катаракти)

• Міопія – короткозорість, порушення зору внаслідок надмірної рефракції: зображення фокусується перед сітківкою

• Гіперметропія, гіперопія – далекозорість, порушення зору внаслідок недостатньої рефракції: зображення фокусується позаду сітківки

• Пресбіопія – порушення зору, зумовлені віком (як правило- гіперопія)

• Скотома – ділянка зниження або відсутності зору (в полі зору), оточена нормальними ділянками

• Сліпа пляма (фізіологічна скотома) – ділянка сліпоти, зумовлена положенням диску зорового нерву (5◦ х 8◦), майже по екватору, у висковій половині поля зору.

• Геміанопсія – втрата зору на половині поля зору одного чи обох очей

• Гомонімна геміанопсія – втрата однойменних половин полів зору (правих або лівих)

• Гетеронімна геміанопсія – різнойменна: втрата, наприклад, носових чи вискових половин полів зору (у одного ока – правої, а у іншого - лівої)

Ураження	Клінічна картина
Зоровий нерв	Амавроз чи амбліопія цього ока
Зоровий перехрест	Двосторонній амавроз
Внутрішня частина хіазми	Бітемпоральна гетеронімна геміанопсія
Зовнішня частина хіазми	Біназальна гетеронімна геміанопсія
Зоровий тракт	Контралатеральна гомонімна геміанопсія
Латеральне колінчасте тіло	Контралатеральна гомонімна геміанопсія
Пучок Граціолє у внутрішній капсулі	Контралатеральна гомонімна геміанопсія. Одночасно виникає центральна геміплегія та геміанестезія
Пучок Граціолє у променистому вінці	Частіше – квадрантні гомонімні контралатеральні геміанопсії; вискова частка – верхнє квадрантна, тім’яна - нижнєквадрантна
Потилична частка мозку	Гомонімна контра латеральна геміанопсія зі збереженням центрального зору
Подразнення кори потиличної частки	Зорові галюцинації: складні за малюнком, змістом. Можуть бути метаморфопсії.

Зміни очного дна при неврологічних захворюваннях, найчастіше, можуть бути наступними:

• Набряк диску зорового нерву, застійні явища – як наслідок хронічного підвищення внутрішньочерепного тиску (внутрішньочерепна гіпертензія), при пухлинах мозку, гідроцефалії та з інших причин: утруднення венозного відтоку від ока в порожнину черепа. Диск збільшений у розмірі, його границі розмиті, стушовані, він грибовидно вибухає у скловидне тіло, вени різко розширені, звивисті. Гострота зору може довго не страждати, як і поля зору.

• Неврит зорового нерву (як наслідок біжучого запального процесу в порожнині черепа – менінгіти, енцефаліти, чи як самостійне захворювання очного нерву): диск збільшений у розмірах, границі нечіткі, яскраво гіперемований. Але різко падає гострота зору та звужуються границі полів зору. Ретробульбарний неврит може не проявити себе змінами на очному дні (множинний склероз), але страждають раптово гострота та поля зору.

• Атрофія диску зорового нерву – первинна (отруєння метиловим спиртом, нейросифіліс, множинний склероз – деколорація вискових половин) та вторинна (після тривалого набряку чи перенесеного невриту. Диск маленький, блідий (білий при первинній атрофії та сірий при вторинній, за рахунок відкладення гемосидерину), з чіткими границями, звуженими судинами. Гострота зору суттєво знижується і поля зору звужуються.