16. Анатомічні дані про будову поперекового сплетення. Клініка ураження стегнового нерву.

Поперекове сплетення утворюють передні гілки (Th12 - L4) сегментів. Розташовується попереду поперечних відростків поперекових хребців під великим поперековим м’язом. Через значну протяжність повне ураження сплетення дуже рідке.

Ураження поперекового сплетення складається із симптоматики ушкодження нервів, що відходять від сплетення - стегнового, затульного і латерального (бічного) шкірного нервів.

Ураження стегнового нерва при високому розташуванні в порожнині таза визначає порушення згинання стегна і розгинання гомілки, атрофію м'язів передньої поверхні стегна, випадіння колінного рефлексу, болючість посерединв пахової складки, позитивні симптоми Вассермана, Мацкевича, неможливість ходи по сходам, бігу, стрибання. Чутливість порушується на нижніх 2/3 передньої поверхні стегна і передньо-внутрішній поверхні гомілки. При низькому рівні ураження стегнового нерва - ізольоване ураження чотириголового м'яза.

Ураження затульного нерва характеризується порушенням приведення і зовнішньої ротації ноги, а також схрещування ніг. Чутливість випадає на внутрішній поверхні стегна.

Ураження латерального шкірного нерва стегна приводить до випадіння чутливості на зовнішній поверхні стегна. При подразненні нерва відзначається гіперестезія або парестезія в зоні іннервації, іноді сильний невралгічний приступоподібний біль (хвороба Рота).

17. Анатомічні дані про будову крижового сплетення. Клініка ураження сідничного, малогомілкового та великогомілкового нервів.

Крижове сплетення формується з передніх гілок (L4-S2) сегментів, розташовується в малому тазі на грушоподібному м’язі.

Ураження крижового сплетення характеризується симптомами ушкодження вихідних від нього сідничного і сідничих нервів, а також заднього шкірного нерва стегна. Найбільше часто зустрічаються ураження сідничного нерва і основних його гілок – великогомілкового і малогомілкового нервів.

Ураження сідничного нерва (повне, високе) дає параліч м'язів, що згинають гомілку, параліч стопи і пальців, звисання стопи, утруднення при ході, випадіння ахіллового рефлексу, атрофію уражених м'язів, анестезію майже всієї гомілки (крім внутрішньої поверхні) і стопи. Подразнення нерва звичайно викликає сильний біль за його ходом, різку болючість в точках Валлє, анталгічний кіфосколіоз, вегетативно-трофічні розлади, часто - синдром каузалгії. При цьому позитивні симптоми натягу Ласега, Мінора, Сікара, Нері і ін.

Ураження великогомілкового нерва викликає порушення підошовного згинання стопи і пальців, ротацію стопи назовні, неможливість стояти на носках, атрофію литкового м'язу, м'язів стопи і западіння міжкісткових проміжків з формуванням п'яткової стопи, відсутність ахіллового рефлексу; чутливі розлади на задній поверхні гомілки, на підошовній поверхні стопи і пальців. Зустрічаються також вегетативно-трофічні розлади і каузалгія.

При ураженні малогомілкового нерва неможливе тильне згинання стопи і пальців, зовнішнє відведення стопи, неможливість стояти на п'ятах. Розвивається атрофія м'язів передньо-зовнішньої поверхні гомілки; стопа звисає і ротована всередину, що веде до формування «кінської», або еквіно-варусної стопи. При ході хворий високо піднімає ногу («півняча хода», або степпаж). Чутливість випадає на зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні стопи. Біль не характерний.

При ураженні сідничих нервів порушується розгинання стегна і фіксація таза, розвивається атрофія сідничних м'язів, формується «качина хода».

Ураження заднього шкірного нерва стегна проводить до розладів чутливості на задній поверхні стегна і нижніх відділів сідниць.