
- •1. Дати визначення чутливості, навести класифікацію чутливості та термінологію, якою позначають розлади чутливості.
- •2. Шлях поверхневої чутливості (спино-таламічний). Розлади чутливості при ураженні шляху в спинному мозку, стовбурі мозку та корі мозку.
- •3. Шляхи глибокої чутливості (Голя та Бурдаха). Синдроми розладів чутливості при ураженні шляхів у спинному мозку, зоровому горбі.
- •4. Розлади чутливості при ураженні периферичних нервів, задніх корінців (с5-д1), задніх рогів спинного мозку (с5-д1 справа).
- •5. Периферичний параліч: причини виникнення, клінічні ознаки.
- •6. Центральний параліч: причини виникнення, клінічні ознаки.
- •7. Анатомічні дані та синдром ураження палеостріатума.
- •8. Анатомічні дані та синдром ураження неостріатума.
- •9. Синдром ураження мозочка. Анатомічні дані про зв’язки мозочка з іншими відділами нервової системи.
- •10. Синдроми ураження внутрішньої капсули та зорового горба. Анатомічні відомості про будову внутрішньої капсули та зорового горба.
- •11. Синдроми ураження та подразнення передньої та задньої центральних звивин.
- •12. Розлади мови при ураженні кори мозку.
- •13. Поняття про гнозис та праксис. Типи апраксій та агнозій.
- •14. Менінгеальний синдром. Причини появи, основні складові симптоми.
- •15. Анатомічні дані про будову плечового сплетення. Клініка ураження основних нервів плечового сплетення (ліктьового, променевого, серединного).
- •16. Анатомічні дані про будову поперекового сплетення. Клініка ураження стегнового нерву.
- •17. Анатомічні дані про будову крижового сплетення. Клініка ураження сідничного, малогомілкового та великогомілкового нервів.
- •18. Анатомічні відомості та клініка ураження зорового аналізатора.
- •19. Анатомічні відомості та клініка ураження групи окорушійних нервів (окоруховий, відвідний, блоковий).
- •20. Анатомічні відомості та клініка ураження трійчастого нерву. Невралгія трійчастого нерву.
- •21. Анатомічні відомості та клініка ураження слухового та вестибулярного нервів.
- •22. Бульбарний параліч. Клініка проявів, причини виникнення.
- •23. Псевдобульбарний параліч. Причини виникнення, патогенез основних клінічних проявів.
- •24. Альтернуючі паралічі при ураженні стовбуру мозку. Синдром ураження правої ніжки мозку.
- •25. Анатомічні відомості про будову лікворної системи. Методика дослідження ліквору та склад ліквору в нормі.
- •26. Зміни ліквору в патології. Синдроми білково-клітинної та клітинно-білкової дисоціації.
- •27. Синдром Броун-Секара на рівні д9 зліва: клініка рухових, чутливих та рефлекторних розладів.
- •28. Синдром ураження (стиснення) спинного мозку на рівні с5-д1. Клініка рухових, чутливих, рефлекторних, вегетативних та тазових розладів.
1. Дати визначення чутливості, навести класифікацію чутливості та термінологію, якою позначають розлади чутливості.
Чутливість – здатність людини відчувати біль, дотик, температуру, положення тіла і його частин тощо, тобто, перетворювати подразники зовнішнього і внутрішнього середовища у відповідні відчуття. Для клінічних цілей всі різноманітні чутливі модальності об’єднані в два типи чутливості – поверхневі та глибокі. Перший тип (поверхневий) охоплює переважно екстероцептивні види чутливості – тактильну, больову та температурну. До другого (глибока чутливість) відносяться пропріоцептивні види – суглобово-м’язове відчуття, вібраційна чутливість, відчуття ваги та тиску. Тобто, рецептори для поверхневих видів чутливості закладені переважно в шкірі та слизових оболонках, а рецептори глибоких видів чутливості – в глибині тканин рухового апарату (м’язи, суглоби, окістя та кістки, сухожилки). Таке ділення зумовлене насамперед анатомічними особливостями провідного апарату: існують два шляхи центрального проведення чутливості, один з яких (спино-таламічний шлях) забезпечує проведення переважно поверхневих видів чутливості, а інший (шляхи Голя та Бурдаха) – переважно глибоких. Для кількісного виміру порушень чутливості застосовують такі терміни: норместезія (нормальна чутливість), гіпестезія (зниження чутливості), анестезія (повна відсутність чутливості), гіперестезія (підвищена чутливість). Кожен з цих термінів може застосовуватись по відношенню до чутливості певної модальності (наприклад: больова гіпестезія, температурна анестезія тощо). Якісні зміни чутливості, складні за патогенезом, зі змінами емоційного компоненту реагування, часто спонтанні відчуття, що мають відношення до характеристик болю, позначаються термінами: аллодинія (), гіперпатія (), дизестезія (). Ці терміни входять в описання поняття «невропатичний біль», що на відміну гострого та простого хронічного болю відбиває не пошкодження тканин, а пов’язаний з певними змінами структури та функціонування як центральних, так і периферичних чутливих нервових елементів. Території, на яких виявляють розлади чутливості, можуть бути описані в анатомічних термінах (на руці, на нозі, на грудній клітині тощо). Але в кінцевому випадку, з огляду на соматотопічну організацію іннервації тіла, слід встановити територіальний тип порушень, що відповідає вірогідній локалізації пошкодження в тій чи іншій нервовій структурі. Наприклад, якщо пошкоджений певний периферичний нерв, то ділянка розладу чутливості буду мати малюнок, який відповідає зоні іннервації цього нерву. Це буде мононевритичний тип розладу чутливості. При пошкодженні сплетіння чи його частки охоплюються кілька нервів (плекситичний тип розладу). Але при пошкодженні заднього чутливого корінця чи заднього рогу спинного мозку, територія розладів буде відрізнятись від такої при пошкодженні периферичних нервів – це буде сегментарний тип порушень. Існує і специфічний малюнок розладів при пошкодженні провідних шляхів чутливості в спинному та головному мозку – провідниковий тип порушень (буде розглянуто далі). Для описання території розладів (наприклад, гіпо- або анестезії) використовують ще терміни: моно- (розлад на одній кінцівці), пара- (розлад на двох однойменних кінцівках, руках або ногах), гемі- (на одній половині тіла), тетра- (на всіх чотирьох кінцівках і з охопленням тулуба).