Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно розкрити зміст глобального процесу демократизації, який набув значного поширення в другій половині ХХ ст., дати характеристику трьох хвиль демократизації. При цьому важливо наголосити, що передумовою та підготовчим етапом такого процесу є делегітимізація та лібералізація недемократичних режимів, які втрачають підтримку своїх громадян [2; 3; 4, с. 145; 9, с. 398-407; 11, с. 86].

Розглядаючи друге питання слід звернути увагу на висвітлення двох основних типів (способів) переходу до демократії, а саме: а) розрив з минулим, який можна здійснювати або насильницьким методом, або шляхом абдикації; б) перехід шляхом компромісів та взаємних поступок. Необхідно дати характеристику „переходу” як типу суспільної трансформації та показати, що саме при нереволюційному способу зміни політичного режиму зберігається правова неперервність. Також потрібно виділити стадії трансформаційного процесу, зокрема: а) переговорів та укладення угод; б) прийняття рішень; в) консолідації демократичних інститутів, звикання суспільства до нових політичних механізмів [5, с. 127; 7; 9, с.454-460; 12].

У третьому питанні варто зосередити увагу на характеристиці чинників, які обумовлюють особливості та труднощі переходу до демократії в Україні, зокрема, вказати на низькі темпи та непослідовність економічних та політичних реформ, політичну кризу у верхніх щаблях влади. Разом з тим можна показати і позитивні зрушення, які досягнуті під час розбудови незалежної Української держави, становлення демократичної політичної системи та побудову громадянського суспільства в Україні за роки незалежності [1; 5, с.84; 8; 9, с.466-469].

Контрольна робота № 8 політичні партії та партійні системи

1. Політичні партії як невід’ємний елемент сучасної політичної системи: суть, особливості та роль у суспільстві.

2. Типологія політичних партій і партійних систем.

3. Особливості становлення та еволюція партійної системи в Україні.

Література

1. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. – М.: Академический проект, 2000. – 558 с.

2. Кирпічов О.А., Соловйов В.В. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2006. – 371 с.

3. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка, В.С.Семенов, М.В.Цвік та ін.; За заг. ред. В.О.Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

4. Політичні партії в незалежній Україні: роль та місце у політичній трансформації суспільства: науковий збірник / Укладач В.В.Нікітін. – Х.: ХарРі УАДУ, 2001. – 140 с.

5. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

6. Цибенко А. Політична партія в парламенті України: принципи організаційного функціонування. – К., 1997. – 44 с.

7. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.

8. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно зосередити увагу на з’ясуванні суті та ознак політичних партій, передумов їх виникнення та ролі у сучасних демократичних політичних системах [4; 5, с. 203-207; 7, с. 6-80, 233-261].

Дослідження другого питання потребує здійснення детальної класифікації політичних партій за різноманітними критеріями. Особливу увагу рекомендовано приділити загальноприйнятій класифікації політичних партій за місцем у спектрі політичних сил на ліві, центристські і праві. Крім того необхідно розглянути класифікацію партійних систем, проаналізувати особливості різновидів альтернативних і неальтернативних партійних систем на прикладі країн світу [5, с. 210-215, 219-223 ; 7, с. 289-335, 386-490].

У третьому питанні необхідно проаналізувати умови та особливості становлення багатопартійності в Україні після здобуття незалежності. Варто показати трансформацію партійної системи України з атомізованої до поляризованої, а також поступове набуття нею ознак партійної системи поміркованого плюралізму [4; 5, с. 227-238].