Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пол. ек..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
536.58 Кб
Скачать
    1. Міжнародний рух капіталів та робочої сили.

Однією із важливих форм міжнародних економічних відносин у XX ст. є вивіз капіталу, тобто його експорт в інші країни як приватними корпораціям, так і державою. Можливість вивозу капіталу зумовлена тим, що більшість країн уже ввійшли у світове господарство і пов'язані між собою розвинутою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій.

Основними причинами вивозу капіталу є:

утворення відносного надлишку капіталу на національному ринку;

можливість більш прибуткового застосування капіталу за кордоном в результаті наявності там дешевої сировини, кваліфікованої робочої сили та розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури.

Існують дві основні форми вивозу капіталу: вивіз підприємницького (функціонуючого) капіталу і вивіз позичкового капіталу у вигляді міжнародних позик, які надають як окремі держави, так і великі міжнародні банки.

Вивіз підприємницького капіталу здійснюється декількома шляхами: шляхом будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств; шляхом придбання контрольного пакету або просто частини акцій діючих підприємств; шляхом відкриття за кордоном власних філіалів або дочірніх компаній.

Капіталовкладення у зарубіжні підприємства залежно від контролю за останнім поділяються на прямі й портфельні. Прямі інвестиції здійснюються шляхом будівництва власних промислових, торгових та інших підприємств і дають право контролю над ними. Це право обумовлене володінням контрольним пакетом акцій. У міжнародній статистиці до прямих інвестицій відносяться такі, коли у іноземного інвестора зосереджено не менше 25% акціонерного капіталу компанії. В середині 90-х років щорічний обсяг прямих іноземних інвестицій складав 240-250 млрд. дол.

Якщо іноземна корпорація не володіє контрольним пактом акцій місцевого підприємства, то такі вкладання капіталу в акції та інші цінні папери зарубіжних компаній називаються портфельними інвестиціями.

У світовому господарстві існує декілька форм міжнародного кредиту, які можна класифікувати за строками і формою надання, цільовим призначенням та видами позичальників. За строками надання ці кредити поділяються на короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного до п'яти років) і довгострокові (понад п'ять років). Короткострокові й середньострокові кредити використовуються для фінансування зовнішньої торгівлі, а довгострокові - для фінансування виробничих інвестицій. За формою надання розрізняють товарні й валютні кредити.

За цільовим призначенням кредити бувають пов'язані і фінансові. Пов'язані кредити призначені для фінансування певних цільових програм, що спеціально обумовлюються при укладанні кредитної угоди. Ними можуть бути інвестиційні кредити, призначені для капіталовкладень у певний об'єкт і комерційні кредити, за рахунок яких закуповуються обумовлені товари. Комерційні кредити часто виступають у товарній формі. Фінансові кредити, як правило, використовуються позичальниками на будь-які цілі і виступають у формі валюти.