
- •Тема 1. Політична економія як наука.
- •Виникнення і розвиток політекономії.
- •Предмет та об’єкт політекономії.
- •Функції політекономії.
- •Методи економічного дослідження.
- •Тема 2. Виробництво і його чинники. Суспільний продукт.
- •Поняття і місце виробництва у функціональній економічній системі.
- •Основні форми виробництва.
- •Чинники виробництва.
- •Суспільний продукт, його вартісна структура.
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.
- •Економічні потреби, їх сутність і структура.
- •Безмежність потреб. Роль виробництва в задоволенні потреб.
- •Закон зростання потреб.
- •Тема 4. Економічна система суспільства.
- •Економічна система: властивості, структура, моделі.
- •Типи економічних систем.
- •Система економічних законів. Механізм дії та використання економічних законів.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •Власність та її економічний зміст.
- •Структура власності. Форми власності.
- •Роздержавлення і приватизація власності.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •Товар та його властивості.
- •Товарне виробництво та його ознаки.
- •Закон вартості.
- •Виникнення, суть та функції грошей.
- •Тема 7. Загальні основи ринку.
- •Сутність, функції та умови функціонування ринку.
- •Типи ринків.
- •Структура ринку. Механізм саморегулювання ринку.
- •Попит і пропозиція на ринку.
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво.
- •Суб’єкти ринкового господарювання.
- •Групи суб’єктів ринкової економіки.
- •Підприємництво: сутність та його суб’єкти.
- •Форми підприємництва.
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки.
- •Сутність та основні риси капіталізму вільної конкуренції.
- •Економічна система монополістичного капіталізму.
- •Державно-монополістичний капіталізм як стадія розвитку ринкової системи.
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності.
- •Сутність та риси перехідної економіки.
- •Типи перехідної економіки.
- •Основні завдання перехідної економіки.
- •Основні моделі перехідної економіки.
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці.
- •Причини втручання держави в ринковий механізм.
- •Функції держави в ринковій економіці.
- •Методи державного впливу на ринкову економіку.
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •Суспільний продукт і його структура.
- •Методи обчислення суспільного продукту.
- •Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні.
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники.
- •Типи та показники економічного зростання.
- •Фактори економічного зростання.
- •Суть та показники ефективності виробництва.
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Сутність і значення розподілу в економіці.
- •Моделі розподілу національного доходу.
- •Споживання і заощадження: сутність і функції.
- •Національні заощадження і норма заощаджень.
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
- •Міжнародний поділ праці: суть, принципи та фактори.
- •Міжнародна торгівля та сучасні тенденції її розвитку.
- •Міжнародний рух капіталів та робочої сили.
Методи економічного дослідження.
Метод – це те, яким чином наука вивчає свій предмет. Методи політичної економії – це шлях пізнання економічних відносин, їх основних підсистем, їх взаємодії та мисленого відтворення цієї взаємодії. Вивчення системи прийомів, способів пізнання і перетворення світу вивчає наука методологія.
Головними структурними ланками методу економічної теорії є філософські та загальнонаукові принципи розвитку, суперечності, взаємодії, об’єктивності зокрема закони та категорії діалектики: єдності і боротьби протилежностей, кількісно – якісних змін, заперечення заперечень, якість, кількість тощо.
Найбільш поширеним є діалектичний метод.
Діалектика – це наука про більш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Завдяки ній економічні закони та категорії вивчаються як складові цілісної економічної системи.
Економічна система розглядається як розвинутий взаємозв’язок категорій і законів, їх взаємозв’язок в розвитку. Це означає, що кожне явище і система аналізується в процесі саморуху від нижчого до вищого, від старого до нового. Протиріччя виступає як внутрішнє джерело так і основний принцип руху.
Власне розвиток розуміється як перехід кількісних змін у якісні і навпаки, як єдність і боротьба протилежностей, як заперечення заперечення. Діалектичний метод був розроблений Кантом, Фіхте, Гегелем і був використаний К. Марксом при написанні “Капіталу”.
Для пізнання окремих соціально – економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.
Серед загальнонаукових методів пізнання соціально – економічних процесів чільне місце належить структурно – функціональному методу, який передбачає розгляд будь – якого економічного явища як системного з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.
Одним із способів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і використання на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях.
За допомогою спеціальних методів економічна теорія висвітлює сутність явища, що вивчається. До з найважливіших спеціальних прийомів економічних досліджень є метод наукової абстракції. Він полягає у виділенні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається.
Абстрактне мислення охоплює також методи пізнання виробничих відносин, зокрема аналіз і синтез, індукцію та дедукцію. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного, від розуміння сутності відносин до вияву їх у конкретній ситуації.
Метод індукції зводиться до вивчення явищ, фактів економічного життя і формування певних висновків, метод дедукції – навпаки, дослідження від висновків до фактів.
Наукове пізнання суспільних процесів і систем передбачає також використання методу поєднання логічного та історичного підходів до вивчення економічної теорії