
- •Тема 1. Політична економія як наука.
- •Виникнення і розвиток політекономії.
- •Предмет та об’єкт політекономії.
- •Функції політекономії.
- •Методи економічного дослідження.
- •Тема 2. Виробництво і його чинники. Суспільний продукт.
- •Поняття і місце виробництва у функціональній економічній системі.
- •Основні форми виробництва.
- •Чинники виробництва.
- •Суспільний продукт, його вартісна структура.
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.
- •Економічні потреби, їх сутність і структура.
- •Безмежність потреб. Роль виробництва в задоволенні потреб.
- •Закон зростання потреб.
- •Тема 4. Економічна система суспільства.
- •Економічна система: властивості, структура, моделі.
- •Типи економічних систем.
- •Система економічних законів. Механізм дії та використання економічних законів.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •Власність та її економічний зміст.
- •Структура власності. Форми власності.
- •Роздержавлення і приватизація власності.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •Товар та його властивості.
- •Товарне виробництво та його ознаки.
- •Закон вартості.
- •Виникнення, суть та функції грошей.
- •Тема 7. Загальні основи ринку.
- •Сутність, функції та умови функціонування ринку.
- •Типи ринків.
- •Структура ринку. Механізм саморегулювання ринку.
- •Попит і пропозиція на ринку.
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво.
- •Суб’єкти ринкового господарювання.
- •Групи суб’єктів ринкової економіки.
- •Підприємництво: сутність та його суб’єкти.
- •Форми підприємництва.
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки.
- •Сутність та основні риси капіталізму вільної конкуренції.
- •Економічна система монополістичного капіталізму.
- •Державно-монополістичний капіталізм як стадія розвитку ринкової системи.
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності.
- •Сутність та риси перехідної економіки.
- •Типи перехідної економіки.
- •Основні завдання перехідної економіки.
- •Основні моделі перехідної економіки.
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці.
- •Причини втручання держави в ринковий механізм.
- •Функції держави в ринковій економіці.
- •Методи державного впливу на ринкову економіку.
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •Суспільний продукт і його структура.
- •Методи обчислення суспільного продукту.
- •Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні.
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники.
- •Типи та показники економічного зростання.
- •Фактори економічного зростання.
- •Суть та показники ефективності виробництва.
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Сутність і значення розподілу в економіці.
- •Моделі розподілу національного доходу.
- •Споживання і заощадження: сутність і функції.
- •Національні заощадження і норма заощаджень.
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
- •Міжнародний поділ праці: суть, принципи та фактори.
- •Міжнародна торгівля та сучасні тенденції її розвитку.
- •Міжнародний рух капіталів та робочої сили.
Типи ринків.
Нерозвинутий ринок характеризується тим, що ринкові відносини носять випадковий, частіше за все товарний (бартерний) характер. Проте і тут ринок відіграє визначену роль, сприяє диференціації господарюючих суб’єктів, посиленню їх мотивації до розвитку виробництва тих або інших товарів.
Вільному (класичному) ринку притаманні такі риси: необмежене число учасників ринкових відносин і наявність вільної конкуренції між ними; абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства; абсолютна мобільність факторів виробництва; необмежена свобода руху капіталу; наявність у кожного учасника достатньої інформації про ринок (норму прибутку, попит, пропозицію і т. д.). Здійснення принципу раціональної поведінки ринкових суб’єктів (оптимізація індивідуального добробуту в результаті приросту прибутків — продати подорожче, купити подешевше) неможливе без інформації; абсолютної однорідності однойменних товарів (відсутність торгових марок і т. д.). Жодна ланка вільно конкурованого ринку не в змозі безпосередньо вплинути на рішення іншого сегмента неекономічними методами. Ціни встановлюються стихійно в ході вільної конкуренції за відсутності монополії (один виробник), монопсонії (один покупець) і державного регулювання.
Переваги вільного ринку полягають у тому, що він функціонує на основі саморегулюючого механізму, через ціни; на основі попиту створює орієнтири для капіталовкладень у виробництво. Вільний ринок — це механізм явно бездефіцитного ринку. Він забезпечує: ефективний розподіл ресурсів у суспільстві; гнучкість і високу адаптивність до умов, що постійно змінюються; свободу вибору і дій ринкових суб’єктів; максимальне використання досягнень НТР; здатність до задоволення різноманітних потреб; підвищення якості товарів і послуг. Створюється враження, що ринок функціонує майже автоматично, хоча насправді регулювання тут здійснюється методом проб і помилок.
Але вільний ринок має певні недоліки. Ринок призводить до диференціації в рівні життя населення. Соціальні наслідки вільного ринку такі: безробіття, руйнування трудового потенціалу окремих груп населення. Із загальнолюдських позицій ринковий розподіл несправедливий, оскільки не забезпечує мінімальний рівень життя всім. Отже, необхідне втручання держави для розв’язання соціальних проблем.
Розподіл на ринку здійснюється на основі отриманих доходів. З позицій ринкових відносин будь-який дохід, одержаний на основі вільної конкуренції, справедливий. А той, хто не в змозі одержати цей дохід (за станом здоров’я, через похилий вік і т. д.), приречений на злиденне існування. Ринок не може забезпечити реально умови реалізації права на працю для всіх членів суспільства. Працевлаштовуються тільки ті, на чию робочу силу є попит. Вільний ринок не гарантує повну зайнятість населення, а також стабільний рівень цін і доходів. Механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю грошей для розвитку виробництва. Діяльність вільних конкурентів часто призводить до небажаних ефектів, таких як забруднення навколишнього середовища, насичення продуктів харчування пестицидами та іншими шкідливими речовинами і т. д.
Отже, вільний ринок найчастіше ігнорує потенційно негативні наслідки прийнятих економічних рішень, а також не сприяє збереженню невідтворювальних ресурсів. Вільний ринок не створює стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування, не в змозі забезпечити суспільство послугами, яких потребує будь-яка людина.
Ринок не забезпечує дійову мотивацію для фундаментальних наукових досліджень. Він реалізує лише вже наявні науково-технічні досягнення. Економіка, що функціонує на основі вільного ринку, схильна до нестабільного розвитку з відповідними рецесійними (спад або уповільнення темпів зростання виробництва) та інфляційними процесами. Ринок не поширюється на ті види діяльності, що не можуть бути підпорядковані винятково комерційним критеріям (охорона здоров’я, наука, культура, єдина транспортна система, збиткові виробництва), але необхідні суспільству.
Сьогодні в нас багато хто вважає, що перехід до ринкової економіки означає формування вільного ринку, начебто тільки він забезпечує повне розкріпачення ініціативи і ділової активності людей, поліпшення їхнього життя. У дійсності повної свободи немає і бути не може. Так, Дж. Гелбрейт стверджує, що тепер не може бути вільного ринку часів Адама Сміта і хто закликає до цього, той людина, що потерпає від психічного захворювання клінічного характеру.
Регульований ринок — це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом’якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, проте не настільки, щоб звести нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці і розумного ризику в господарській діяльності. Ринок повинен бути регульованим, щоб усунути або якось обмежити негативні його наслідки.
Ринок може регулюватися: за допомогою власного ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція та ін.; державою прямо або опосередковано через держзамовлення, податки і т. д.