Виды опухолевого роста

- По відношенню до структури тканин орг-зму

Експансивний – пухлина оточена капсулою, «розсовує» сусідні тканин і органи і не проростає в них.

Інфільтративний (інвазивний)

- По відношенню до просвіту порожнистого органу (до покровів в цілому)

Екзофітний (в просвіт органу, над поверхнею слизової оболонки або шкіри)

Ендофітний (інфільтративний, в товщу стінки органа, в шкру)

Темп опухолевого роста

Злоякісна пухлина довго знаходиться в прихованому, доклінічному стані (більшість пухлин середньої злоякісності - 3-8 років) . Однією із форм такої пухлини являється інтраепітеліальний, преінвазивний рак (рак in situ).

Якби пухлина розвивалася шляхом прогресивного поділу клітин, тоді, знаючи індекс її мітозу, можна було б точно визначити швидкість її росту. Але в пухлині відбувається розпад, змінюються зовнішні і внутрішні умови її розвитку і тому її ріст не має характеру експоненціальної кривої.

1. Быстро растущие опухоли (острые лейкозы, мелкоклеточный рак лёгкого, лимфомы) хорошо поддаются хіміо- і проміневій терапії.

2. Медленно растущие опухоли (саркомы низкозлоякісні) плохо поддаются химиотерапии. Наиболее эффективные методы их лечения — хирургическое удаление или облучение.

Швидкість росту — важливий чинник, що визначає метод лікування і прогноз.

Рецидивирование — появление после лучевого или хирургического лечения на прежнем месте пухлини, развившейся из отдельных злокачественных клеток, оставшихся в опухолевом поле.

Метастази

Метастазування — фак-р, що визначає метод лікування і прогноз.

Процес метастазування поділяють на 5 фаз:

1. відрив клітинних елементів від основної пухлини;

2. проникнення в lnn або кровоносні судини;

3. міграція з током лімфи або крові або пермеація в судині (безперервний ріст);

4. фіксація клітин в lnn або інших органах;

5. розмноження і ріст метастатичних пухлинних елементів.

Причини відрив пухлинних елементів - порочність в структурі зовнішньої клітинної мембрани пухлинних клітин, внаслідок чого змінюються контактна інгібіція і взаємне злипання пухлинних елементів.

Міграція пухлинних клітин з током лімфи залежить від анатомо-фізіологічних і патологічних особливостей лімфатичного апарату; його ангіоархітектоніки, стану lnn, лімфовенозних анастомозів і ін. Так, наявність варикозних розширень лімфатичних судин призводить до лімфостазу і сприяє осіданню пухлинних клітин. Перенесені захворювання lnn (ТВС) спричиняє блокаду лімфовідтоку в ортоградному напрямку і появу ретроградного відтоку і по різних колатералях, що збільшує ступінь поширення метастазів, сприяє виявленню так званих ракових лімфангоїтів (ракове „бешихове” запалення).

Фіксація ракових клітин в лімфатичних судинах має одну суттєву особливість: ще до попадання пухлинних клітин в lnn туди попадають АГ пухлини і в lnn розвиваються імунологічні р-ції, зумовлюючі характер подальших реакцій на вторгнення життєздатної пухлинної клітини. Межі цих реакцій значні – від імунологічного паралічу до гіперреактивності.

Шляхи метастазування

Контактний - пряма інвазія (проростання) в навколишні тканини.

Лімфогенний - в регіонарні і віддаленні lnn.

Гематогений - у віддаленні органи.

Імплантаційний — розповсюдження по серозним оболонкам.

Периневральний -

Метастатичний потенціал

• Пухлини з повільним ростом (рак гортані и н/губы) медленно распространяются в отдалённые участки тела и часто локализованы в зоне первичного узла.

• Пухлини зі швидким ростом (рак лёгкого) часто и широко диссеминированы уже при первичном выявлении.

Вибірковість метастазування – особливість пухлини, зумовлена особливостями лімфо- і крововідтоку.

Знання анатомії лімфатичної системи допомагає визначити шляхи ортоградного (з током лімфи) і ретроградного метастазування. Для одних органів, наприклад, нижньої кінцівки, анатомія лімфатичної системи простіша, для інших (нижня губа) - складніша, а для молочної залози або шлунка - дуже складна.

Стравохід

• Лімфогенно - lnn параезофагальні, паракардіальні, підключичні, паратрахеальні, біфуркаційні, зліва над ключицею (Mts Вірхова)

• Гематогенно – печінка, легені, нирки, кістки.

Шлунок

- Лімфогенно

• lnn воріт селезінки, ПДС, печінково-шлункової звязки, воріт печінки, великої і малої кривизни, шлунково-ободової звязки, головки підшлункової залози, заочеревенного простору.

• Mts в пупок (рез-т ретроградного току лімфи)

• Mts Вірхова – lnn зліва над ключицею

• Mts Крукенберга – яєчники

• Mts Шніцлера –прямокишечно-міхурове (-маткове) заглиблення

• Канцероматоз очеревини

- Гематогенно – печінка, легені, кістки, наднирники (посилена пігментація на сгибальних поверхнях суглобів)

Ободова кишка

• Лімфогенно- lnn брижжі, заочеревенного простору

• Гематогенно - печінка, легені, кістки, головний мозок.

Пряма кишка

• Лімфогенно- lnn параректальні, заочеревенні, пахові

• Гематогенно - печінка, легені, кістки.

Легені

• Лімфогенно- lnn пульмональні, бронхопульмональні, трахеобронхіальні, біфуркаційні, зліва над ключицею (Mts Вірхова)

• Гематогенно - печінка, легені, головний мозок, нирки, кістки, наднирники.

Молочна залоза

• Лімфогенно- lnn пахвові, підлопаточні, над- і підключичні, парастернальні

• Гематогенно - печінка, легені, головний мозок, нирки, кістки, кістковий мозок, наднирники, яєчники.

Щитовидна залоза

• Лімфогенно- lnn пара- і ретростернальні, паратрахеальні, яремні та інші шийні

• Гематогенно - легені, кістки, кістковий мозок.

Метастази відрізняються більш швидкою, ніж в первинній пухлині проліферацією клітин.

Паранеопластичні синдроми – супутні гормональні, гематологічні, гемостазіологічні, б/х, імунологічні і функціональні зміни.

Типи

1.Ендокринні синдроми – рез-т ектопічної продукції гормонів. Многие опухоли продуцируют одночасно декілька гормонів, що веде к развитию множественных эндокринных паранеопластических синдромов.

• Ектопічна секреція гормону роста - при раку лёгкого і шлунка, что приводит к гипертрофической остеоартропатии. При медленно растущих карциноидах можливий гігантизм внутренних органів.

• Ектопічна секреція АКТГ - при мелкоклеточном раке лёгкого и атипичных карциномах.

• Повышенное содержание кортизола – при аденокарциномі і крупноклеточным раком лёгкого, карциноідних пухлинах, тимомі, пухлинах з клетін нервового гребеня, медулярному раку щитовидної залози.

2. Гематологічні синдроми - синдроми ростків крові.

• эритроцитоз - при раке почки и гепатоме.

• тяжка анемія в рез-ті зупинки еритропоезу - дія Т-супресорних факторів на костномозковой росток.

• гемолітична анемія

• аутоімунна – рез-т дії Ig, що синтезовані клітинами лімфоми або хр лімфолейкозу.

• мікроангіопатична (при муцин-продукуючих аденокарціномах, особливо раку шлунка).

• лейкоцитоз - при раку шлунку, легень, підшлункової залози, меланомі, лімфогра­нулематозі (можливий навіть при відсутності ураження кісткового мозку).

• тромбоцитоз.

• тромбоцитопенія – рез-т дії хіміотерапії, ураження кіскового мозку, опромінення.