1.5. Для оцінки ступеня впливу проектуємого підприємства на забруднення атмосфери розраховують параметри п (м3/с) та ф(м2/с)

Для визначення параметра П для кожної речовини (і) та кожного джерела (j) розраховують значення потрібного споживання повітря (ПСП, м³/с) та параметра R

(14)

де М , г/c ; ГДК_і – максимально разова ГДК , мг/м³;

(15)

Д_j – діаметр гирла джерела, якщо гирло не кругле, то за Д_j приймають його найбільший розмір;

H_j – висота джерела над рівнем землі, м;

С_ji – концентрація речовини в гирлі джерела, мг/м³;

При Д_j > 0.5 H_j вираз Д_j/(Н_j+Д_j) прирівнюють до 1

(16)

де m – кількість джерел на підприємстві, які викидають однойменні речовини.

Для групи речовин, які мають однонаправлений шкідливий вплив, розраховують П_ (м³/с)

(17)

де n – кількість речовин.

Із всіх значень П_і та П_ вибирають максимальне значення, яке і приймається за параметр П для даного підприємства.

Якщо для джерела забруднення немає даних для розрахунку параметра П, то ступінь впливу підприємства на забруднення атмосферного повітря характеризується значенням параметра Ф(м²/с)

(18)

де Н_іср – середня висота викиду.

_{Для груп речовин, які мають} однонаправлений шкідливий вплив розраховують Ф_.

(19)

Із всіх Ф_і та Ф_ вибирається максимальне значення, яке і приймається за параметр Ф для даного підприємства.

На основі параметрів П та Ф розробляються міроприємства по охороні повітря від забруднення [1, c 303 – 306]. За параметрами ПСП та R визначають клас джерела забруднення [1, c ].

1.6. За значеннями ПСП_і та R_і, можна приблизно оцінити максимальну концентрацію С_mi (мг/м³) ШР в приземному шарі атмосфери, та відстань від джерела Х_mi (м), на якій вона спостерігається

(20)

(21)

1.7. Розрахунок категорії небезпеки підприємства (КНП), цеху, дільниці

(22)

Де М_і – маса річного викиду і-ї речовини, т/рік;

ГДК_і – середньодобова ГДК і-ї речовини, мг/м³

а_і – безрозмірна константа, яка характеризує ступінь шкідливості і-ї ШР порівняно з SO₂:

клас небезпеки 1 2 3 4

а_і 1.7 1.3 1.0 0.9

Значення КНП розраховують за умови, якщо (М_і/ГДК_і)>1, при (М_і/ГДК_і)<1 КНП прирівнюють до 0.

В залежності від величини КНП визначають категорію небезпеки підприємства та розмір санітарно-захисної зони, зони озеленення (додаток 2).

1.8. Екологічний збиток від забруднення атмосфери, грн/рік

_Wa=f_aM_{a (23)}

_де  – питомий збиток, 9.6 грн/ум. т.

f – коефіцієнт, який враховує характер розсіювання домішок у атмосфері [30]

_a – показник відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над різними територіями (додаток 3)

M_a – приведена маса річного викиду забруднювачів, ум.т/рік

Для газоподібних домішок та дрібнодисперсних частинок із швидкістю осідання менше 1 см/с

(24)

Для частинок із швидкістю осідання від 1 до 20 см/с

(25)

де h – висота гирла джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;

U – середньорічне значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера, м/c, якщо невідоме то U=3 , м/c

 – безрозмірна поправка на тепловий підйом факелу викиду в атмосферу

(26)

де ∆T – середньорічне значення різниці температур в гирлі джерела та атмосфери на рівні гирла.

Для частинок із швидкістю осідання більше 20 см/с незалежно від значення h,  та U – f=10.

Якщо швидкість осідання невідома, то значення f визначають залежно від ступеня очистки  викидів. Якщо  90% то f розраховують за формулою (24). Якщо 70%<<90% – за формулою (25). Якщо <70% то f=10; f також можна вибрати за таблицею [30], в залежності від V (м/с) і Т.

(27)

де m_і – маса річного викиду і-тої домішки в атмосферу , т/рік

А_і – показник відносної небезпеки (агресивності) і-тої домішки, ум.т./т.

(28)