Підміна одного висловлення іншим

Автор дослідження може не критично інтерпретувати, що одна зафіксована ним ситуація гарантує зміст другої, і повідомити лише про останню.

Наприклад. Запропоновано повідомлення «Ніхто із досліджуваних не читає журнал «Плейбой»». Більш коректним висловлення повинно бути «Ніхто із досліджуваних не визнав, що читає журнал «Плейбой»». Автор, який використовує відповіді типу «часто». «не дуже часто», «рідко» і т.д., не пробує знайти критерії оцінки (розмірності) суб’єктивної шкали досліджуваного, що приводить до не розрізнення висловлення: «досліджуваний поступає таким чином часто» і «досліджуваний вважає, що поступає таким чином часто».

Помилка ціннісних суджень

Змістові висновки щодо підкріпленості психологічної гіпотези дослідним шляхом вводяться в контекст ціннісних відношень так, що бажана оцінка значимості ефекту з точки зору соціального або етичного критерію пов’язується з проблемою «доведеності» психологічних посилань автора.

Наприклад. Оцінка переваг нового методу навчання може пов’язуватися з тим, що цей метод сприяє вихованню інтелектуальної еліти. Тоді в залежності від конкретних соціально-політичних умов і висновки про ефективність методу можуть включатися ціннісні побажання типу «метод поганий, бо направлений на виховання еліти, нам необхідний метод який би був адресований всім» або «метод хороший, бо він направлений на виховання еліти, а саме з вихованням еліти у нас в суспільстві проблеми». Обидва цих тверджень можуть бути в рівній степенем не обґрунтованими, оскільки важко бажаний прогноз про можливість методу співвіднесення із зовнішнім критерієм соціальної оцінки інтелектуального розвитку людей.

Друге питання – це питання про те, що психологічні результати можуть мати різний ціннісний резонанс з точки зору можливості та бажаності їх використання на практиці. Так, перехід до загальної освіти у ряді країн на початку століття обумовив високу соціальну оцінку створення інтелектуальних тестів.

Редукціонізм висновків

У психології редукціонізм розглядається як підміна психологічних пояснень не психологічними або як пошук пояснень визначеної кількості різних явищ засобом зведення їх до одного принципу пояснення. Він може виявлятися як підведення емпіричних висновків під інтерпретаційні схеми (які часто є основами інших наук або областей знань).

На основі редукціонізму при обговоренні авторами заявлених психологічних гіпотез можуть робитися висновки, які спрощено представляють досліджувані базисні процеси або зв'язок між змінними.

Неправомірні апеляції до авторитету

Твердження про те, що деякий експерт (група експертів) має деяку думку, може пропонуватися в якості достатнього або значимого висновку для підтвердження цього гіпотетичного судження. Помилка судження тут має місце в тому випадку, коли замість доводів (які пройшли перевірки) застосовується посилання на думку авторитету. В подібному контексті більш коректно оцінювати не авторитетність експерта, а обґрунтованість змістових аргументів на користь даної думки.

Для змістової оцінки висновків із дослідження не важливими є регалії вченого – важливою є аргументація.