
- •Формулювання висновків дослідження Контроль за висновками
- •Висновок щодо психологічної гіпотези
- •Висновок щодо підтвердження теорії експериментальним фактами
- •Проблема виникнення нових гіпотез
- •Проблема не вірних узагальнень як артефактів висновків
- •«Недостатні ланки» в причинних поясненнях
- •Неправомірне виокремлення основної причини
- •Підміна одного висловлення іншим
- •Помилка ціннісних суджень
- •Редукціонізм висновків
- •Неправомірні апеляції до авторитету
- •Апеляція до факту
Проблема не вірних узагальнень як артефактів висновків
Помилки на шляху до узагальнення приводять до формулювання невірних або артефактів, або висновків. Артефактні висновки можуть бути наступного характеру:
невірний висновок через не вірні статистичні рішення.
Наприклад. Дослідник може прогледіти, що потрібно відкинути як експериментальну так і контро гіпотезу, необхідний пошук третьої конкуруючої гіпотези;
не вірний висновок щодо дії НЗ через не увагу до оцінки валідності експерименту – помилка прийняти в якості позитивного підтвердження ЕГ артефакт ний результат як можливість «прогледіти» в експерименті істинну залежність;
не вірні узагальнення через не врахування суттєвих додаткових змінних або помилок у розумінні співвідношення теоретичного твердження і емпіричного базисного висловлювання в ЕГ;
заміна або спотворення нормативів експериментального висновку оціночними судженнями, апеляцією до авторитету і іншими неявними «поступами» логіки розмірковування змістово не обґрунтованим критерієм. Ці помилки пов’язані з ціннісними відношеннями до змісту проблеми або висновкам і недостатньою критичністю до того, що є упущеним дослідником.
«Недостатні ланки» в причинних поясненнях
Каузальні фактори, гіпотетично відповідальні за виникнення того або іншого феномену, або які обумовлюють зв'язок змінних, можуть описувати без достатнього детального розгляду, що приводить до виникнення «недостатньої ланки» між поясненням та узагальненням.
Наприклад. Робиться висновок про те, що «материнська деривація» у дітей приводить до «порушенням адаптації». Однак фактор «материнської деривації» не є елементарним, а може бути розглянутий в якості багатьох факторів, кожний із яких впливає на виникнення «порушення адаптації».
Наприклад. Аналіз взаємозв’язку між змінними «агресивність» і «уподобання перегляду телепередач з агресивним змістом». Гіпотеза про зв'язок агресивності та перегляду телепередач з агресивним змістом перевірялася в лонгітюдному кореляційному дослідженні, де змінні були виміряні для одних і тих же суб’єктів у віці8-9 років потім 18-19 років. Якщо не був застосований план перекрестно-відстрочених кореляцій, тобто із аналізу були би усунені дані щодо змін у часі (з проміжком в 10 років) зв’язки між змінними «А1 і В2» і «А2 і В1», то було би втрачено найбільш вагомі основи для висновків про зв’язок змінних А і В.
Неправомірне виокремлення основної причини
При формулюванні узагальнень, які включають пояснення емпіричних залежностей, якась часткова причина може бути прийняти за основну і вичерпну.
Наприклад. При поясненні зв’язку материнської деривації з порушеннями адаптації в якості основної та вичерпної причини останніх може бути запропонований частковий фактор, який є одним із багатьох, який входить в поняття материнської деривації, наприклад відсутність фізичного контакту з матір’ю. При висновках про зв'язок показників IQ з рівнем отриманої освіти ті фактори, які стоять за «попаданням» дитини в більш привілегірований освітній заклад, можуть то висуватися на перше місце (соціальний і освітній сенс сім’ї, етнічна належність та інші змінні), то займати місце третьстепенних у порівнянні з розглянутими автором (наприклад, IQ батьків, креативність і т.п.).