Тема 12:
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВІ ГОСПОДАРСТВА
Загальна характеристика процесу міжнародної інтеграції.
Передумови інтеграції національної економіки у світове господарство.
Перспективні форми інтеграції економіки України у світове господарство.
1. Загальна характеристика процесу міжнародної інтеграції
Міжнародна інтеграція – це процес об’єднання в політичних та економічних аспектах економік різних країн світу на основі поглиблення і розвитку стійких взаємозв’язків між ними, взаємозалежності та економічного взаємопроникнення.
На мікрорівні цей процес відбувається за рахунок посилення взаємозв’язків між окремими економічними суб’єктами, формування фінансово-промислових груп, транснаціональних корпорацій, різних форм взаємодії.
На міждержавному рівні цей процес відбувається через укладання угод між державами про різні форми співробітництва. На довгостроковій основі таке співробітництво здійснюється на базі різних форм:
зона вільної торгівлі – це економічний простір, що включає територію кількох держав зі спрощеними умовами перетину кордонів цих держав для їх товарів і факторів виробництва;
митний союз – це економічний простір, що включає територію кількох держав, з єдиним митним кордоном;
спільний ринок – цій формі притаманні всі риси митного союзу і крім цього ще узгодження економічної політики між членами спільного ринку та політики всіх членів стосовно країн, що не входять до спільного ринку;
вищої формою інтеграції є економічний союз. Крім рис, характерних для спільного ринку, члени економічного союзу практично повністю узгоджують економічну політику, можуть мати єдиний емісійний центр, єдину валюту і наднаціональні органи управління (наприклад, Європейський союз).
Економічні переваги міжнародної інтеграції:
необмежений доступ до ресурсів країн-членів інтеграційних об’єднань;
формування стабільного збуту та потужного спільного ринку;
об’єднання зусиль в науково-технічній сфері, сфері фінансів та інвестування.
Основним недоліком інтеграційного процесу є те, що країни – члени інтеграційних об’єднань повинні пожертвувати частиною суверенітету.
2. Передумови інтеграції національної економіки у
світове господарство
Основна мета участі України в процесах міжнародної інтеграції – це сприяння через широкий розвиток інтеграційних процесів структурній перебудові національної економіки на інноваційній основі, підвищенню рівня життя народу до стандартів країн глобалізаційного ядра. Але для того, щоб долучитися до країн з високими стандартами життя та економічного розвитку, Україні необхідно вирішити наступні проблеми:
закінчити процес реформування відносин власності;
сформувати інституційне середовище, адаптивне до ідеології ринкових перетворень і вільного підприємництва;
закінчити процес демократизації політичної системи і суспільства в цілому.
Важливою умовою інтеграції України до світового господарства є створення відкритої економіки.
Серед перспективних форм інтеграції національної економіки до світового господарства, крім участі в інтеграційних об’єднаннях, можна виділити організацію міжнародних фінансово-промислових груп та транскордонне співробітництво.
Актуальність формування в Україні потужних фінансово-промислових груп міжнародного характеру є незаперечним. Сама форма фінансово-промислової групи являє собою інтеграційне об’єднання крупних банків, потужних промислових компаній та інших суб’єктів з різних країн світу. За рахунок раціонального співвідношення горизонтальної і вертикальної інтеграції в рамках таких об’єднань вони мають можливість акумулювати значні ресурси, локалізуючи їх застосування для досягнення конкретних цілей. Крім того, в межах фінансово-промислових груп є можливість отримання додаткових ефектів за рахунок тіснішої кооперації, можливостей гнучкого використання фінансового потенціалу, впливу на уряди і т.д.
Транскордонне співробітництво ефективно використовується в усьому світі. Україна була ініціатором формування єврорегіонів, основна ідея яких – це тісна співпраця прикордонних регіонів сусідніх країн в економічній, соціальній, культурній сфері і т.д. Значна робота в цьому напрямку відбувається в рамках співробітництва Волинської області і Холмського воєводства Польщі, Харківської області і Бєлгородської області РФ, Закарпатської області і Словаччини та Угорщини.
На сьогоднішній день потенціал транскордонного співробітництва використовується недостатньо, але в майбутньому така форма інтеграції є чи не найперспективнішою з огляду на вигідне географічне положення нашої країни.
Ще однією перспективною формою інтеграції є вільні економічні зони. Вільна економічна зона – це обмежена територія (окреме місто або частина території окремих економічних суб’єктів), на якій діють спрощені процедури оподаткування, митного оформлення вантажів, пільги та преференції для інвесторів і т.д. На протязі 90-х рр. в Україні було створено кілька таких економічних зон. Наприклад, ВЕЗ Донецьк, ВЕЗ Азов на території Маріупольського порту, ВЕЗ Порто-франко в Одеському порту, ВЕЗ Закарпаття, ВЕЗ Інтерпорт Ковель (Волинська область). Основна ідея створення ВЕЗ полягала у створенні сприятливого інвестиційного клімату на їх території. Але аналіз діяльності ВЕЗ на протязі кількох років призвів до неоднозначного ставлення до їх організації, в 2005р. уряд прийняв рішення про їх ліквідацію.
Досвід діяльності ВЕЗ в Україні дозволяє відповідним чином удосконалити законодавчу базу і практичну роботу по створенню ВЕЗ. Як форма інтеграції ВЕЗ безумовно є перспективними для національної економіки України.
3. Перспективні форми інтеграції економіки України у світове господарство
Участь України в міжнародних інтеграційних об’єднаннях є перспективною з огляду на наявний виробничий, природноресурсний та науково-технічний потенціал, але значна заполітизованість цієї проблеми не дозволяє в сучасних умовах цей потенціал використати. На сьогоднішній день Україна зосереджує зусилля в сфері міжнародної інтеграції на двосторонніх відносинах з країнами-сусідами, організації зони вільної торгівлі в рамках СНД, отриманні статусу асоційованого члена Європейського Союзу, розширенні економічних взаємозв’язків з країнами – членами Великої двадцятки.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ І ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Дисципліна «Національна економіка» належить до циклу нормативних дисциплін загальноекономічної підготовки. Вона обґрунтовує теоретичні і прикладні аспекти формування та функціонування національної економіки.
Предмет дисципліни «Національна економіка»: сукупність ресурсних, економічних, інституціональних та соціальних чинників, що визначають відмітні риси національної економіки та її специфіку функціонування.
Мета дисципліни «Національна економіка»: вивчення закономірностей та особливостей функціонування національної економіки порівняно з економіками інших країн.
Завдання дисципліни «Національна економіка»: розкрити загальне та особливе в національній економічній системі, інституціональні чинники та їх вплив на специфіку економічного розвитку, функціональну роль держави в управлінні економікою та її інтеграцію у світове господарство.
Дисципліна «Національна економіка» базується на дисциплінах «Політекономія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Історія економіки та економічної думки», «Регіональна економіка» і забезпечує вивчення дисциплін: економіка підприємства, економіка праці і соціально-трудових відносин, міжнародна економіка, фінанси.
За підсумками вивчення курсу національної економіки студент повинен
знати:
основні поняття і категорії національної економіки та її базисні інститути;
економічний потенціал України;
структуру національної економіки України та напрямки її перебудови;
принципи ефективного господарювання на національному рівні;
принципи, цілі і методи національної економічної політики;
національні особливості розвитку ринкових відносин;
національні пріоритети міжнародної економічної діяльності;
принципи сталого розвитку національної економіки,
вміти:
працювати зі статистичними та аналітичними матеріалами;
аналізувати економічну ситуацію та стан соціально-економічного розвитку в країні.
Для засвоєння тем дисципліни необхідно актуалізувати в обсязі шкільного курсу географії інформацію з наявності та розміщення по території України природних ресурсів, зокрема, корисних копалин, ґрунтових, агрокліматичних та гідрологічних ресурсів.
Статистична інформація подана за 2005-2009 роки на підставі даних «Статистичного щорічника України» за відповідні періоди. Для актуалізації статистичних даних необхідно використовувати це ж саме видання.
Курс національної економіки читається на протязі напівсеместру і поділений на п’ять модулів. В навчально-методичному посібнику наведено короткий виклад лекційного матеріалу по всім п’яти модулям. Кожен модуль закінчується підсумковим модульним контролем, обов’язковим до виконання студентами.
По кожному виду поточного і модульного контролю студент отримує оцінки в балах, які підсумовуються в межах модуля. Сума п’яти модульних оцінок становить підсумкову оцінку, що є підставою для отримання екзаменаційної оцінки автоматом.
В межах кожного модуля на семінарських заняттях студент повинен отримати максимально дві поточні оцінки за п’ятибальною шкалою, з них одну – за виступ на семінарі (відповідь на запитання, вирішення задачі чи ситуаційної вправи), а ще одну – за виступ на семінарі або за виконання іншого завдання під час семінарського заняття (тестування). Таким чином, максимальна сума поточних оцінок в межах модуля становить 10 балів, максимальна оцінка за модульний контроль – теж 10 балів ( для студентів заочної форми навчання максимальна оцінка за модульний контроль – 20 балів). Отже, максимальна сумарна оцінка в межах модуля складає 20 балів, максимальна підсумкова оцінка складає 100 балів.
Плани семінарських занять
Семінар 1. Національна економіка: загальне та особливе
Предмет національної економіки.
Методологічні принципи національної економіки.
Основні ознаки національної економіки як єдиної економічної системи - загальне.
Характерні особливості і принципи національної економіки – особливе.
1.5 Завдання та перебіг економічних реформ в Україні в трансформаційний період.
Література: [1, 5, 6, 18]
Семінар 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
2.1 Формування концепції національної економіки в процесі розвитку економічної теорії.
2.2 Загальна характеристика інститутів національної економіки. Базисні інститути національної економіки.
2.3 Основні показники національної економіки. Система національних рахунків.
Література: [1, 4, 5, 6, 12]
Семінар 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
3.1 Класифікація економічних систем.
3.2 Сутність змішаної економіки.
3.3 Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки як основа формування базової моделі національної економіки.
Література: [4, 5, 6, 12]
Семінар 4. Характеристика економічного потенціалу
4.1 Визначення економічного потенціалу.
4.2 Національне багатство.
4.3 Природно-ресурсний потенціал.
4.4 Трудовий потенціал.
4.5 Науково-технічний та виробничий потенціал.
4.6 Зовнішньоекономічний потенціал.
Література: [1, 2, 5, 6, 7, 10, 11]
Семінар 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
5.1 Характеристика концепції сталого розвитку.
5.2 Виміри сталого розвитку.
5.3 Принципи, показники та етапи сталого розвитку.
Література: [1, 5, 6]
Семінар 6. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
6.1 Чинники переходу України до стратегії сталого розвитку.
6.2 Національні можливості забезпечення сталого розвитку.
6.3 Інноваційна модель розвитку національної економіки.
Література: [1, 5, 6]
Семінар 7. Державність та державне управління економікою
7.1 Сутність державного управління на сучасному етапі.
7.2 Сукупність механізмів регулювання національної економіки.
7.3 Державне регулювання економіки.
Література: [1, 3, 5, 6, 8, 9, 13, 16, 17, 18, 19, 20]
Семінар 8. Державність та державне управління економікою
8.1 Бюджетне і податкове регулювання економіки.
8.2 Грошово-кредитне регулювання економіки.
8.3 Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки.
Література: [1, 3, 5, 6, 8, 9, 13, 16, 17, 18, 19, 20]
Семінар 9. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
9.1 Сутність економічної демократії.
9.2. Плюралізм форм власності.
9.3 Економічна свобода.
9.4 Економічний порядок.
Література: [1, 5, 6, 12, 18]
Семінар 10. Структурна перебудова національної економіки
10.1 Поняття структури національної економіки.
10.2 Структурні диспропорції національної економіки.
10.3 Напрямки структурної перебудови національної економіки.
Література: [1, 3, 5, 6, 8, 9]
Семінар 11. Структурна перебудова національної економіки
11.1 Промислова політика в Україні.
11.2 Аграрна політика в Україні.
11.3 Державна політика розвитку виробничої інфраструктури.
11.4 Регіональна політика.
Література: [1, 3, 5, 6, 8, 9]
Семінар 12. Програмування та прогнозування національної економіки
12.1 Сутність державного програмування.
12.2 Зміст і показники програм економічного і соціального розвитку.
12.3 Принципи та методи прогнозування національної економіки.
Література: [1, 3, 5, 6, 14, 15]
Семінар 13. Політика економічного зростання в національній економіці
13.1 Економічне зростання як категорія національної економіки.
13.2 Якісні та кількісні характеристики економічного зростання.
13.3 Основні показники та підходи до оцінки економічного зростання.
Література: [1, 3, 5, 6, 12]
Семінар 14. Політика економічного зростання в національній економіці
14.1 Типи та способи економічного зростання.
14.2 Фактори економічного зростання.
14.3 Фактори протидії економічному зростанню.
14.4 Політика економічного зростання.
Література: [1, 3, 5, 6, 12]
Семінар 15. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство
15.1 Національна економіка як складова світової господарської системи.
15.2 Показники відкритості національної економіки.
15.3 Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство.
Література: [1, 3, 5, 6]
Семінар 16. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство
16.1 Співпраця з міжнародними фінансовими інституціями.
16.2 Критичний аналіз членства України в Світовій організації торгівлі.
16.3 Регіональне міжнародне співробітництво.
Література: [1, 3, 5, 6]
Зразки тестових завдань для модульного контролю
МОДУЛЬ 1
Національна економіка є:
а) науковою дисципліною;
б) об’єктом вивчення наукової дисципліни;
в) правильні відповіді а) і б);
г) немає правильної відповіді.
До загальних ознак національної економіки відноситься:
а) структура; б) динамічність;
в) цілісність; г) всі відповіді правильні.
До особливих ознак національної економіки відноситься:
а) структура; б) керованість;
в) ієрархічність; г) всі відповіді правильні.
Методологічний принцип історичності означає, що національна економіка повинна досліджуватись:
а) об’єктивно;
б) як єдиний господарський механізм, що складається із взаємопов’язаних елементів;
в) у розвитку;
г) через ретроспективний аналіз.
Ідеологія мінімізації державного втручання в економіку притаманна:
а) історичній школі; б) кейнсіанському напрямку;
в) неокласичному напрямку; г) немає правильної відповіді.
Інституційними елементами національної економіки є:
а) ринки; б) галузі;
в) фірми; г) всі відповіді правильні.
Базовою одиницею обліку СНР є:
а) сектор національної економіки; б) резидент;
в) домашнє господарство; г) всі відповіді правильні.
ВВП це:
а) сукупна вартість кінцевої продукції, виробленої за рік в межах митної території даної країни;
б) сукупна вартість кінцевої продукції, виробленої за рік факторами виробництва даної країни;
в) національний дохід;
г) немає правильної відповіді.
До складу національного багатства входять:
а) матеріальне багатство, нематеріальне багатство, природне багатство;
б) матеріальне багатство, людський капітал, природне багатство;
в) матеріальне багатство, людський капітал, інноваційний потенціал, природне багатство;
г) немає правильної відповіді.
За структурно-управлінським аспектом розвитку економіки економічні системи поділяються на:
а) ринкові і неринкові;
б) до індустріальні, індустріальні, постіндустріальні;
в) традиційні, ліберальні, демократичні;
г) різні типи в залежності від впливу природних та інституціональних чинників.
МОДУЛЬ 2
1. До складу національного багатства входять:
а) основний капітал та інші активи, природні та людські ресурси;
б) фінансові і нефінансові активи;
в) правильні відповіді а) і б);
г) немає правильної відповіді.
2. Мінерально-сировинні ресурси належать до:
а) відновних; б) невідновних;
в) зовнішніх; г) немає правильної відповіді.
3. Реальна вартість робочої сили складається під впливом:
а) зростання її вартості внаслідок підвищення інтенсивності праці;
б) зростання її вартості внаслідок розширення потреб працівників;
в) зниження її вартості внаслідок зростання продуктивності праці;
г) всі відповіді правильні.
4. Науковий потенціал країни це:
а) здатність генерувати НДДКР;
б) здатність готувати наукові кадри;
в) сукупність ресурсів і можливостей сфери науки вирішувати господарські завдання;
г) всі відповіді правильні.
5. Виробнича інфраструктура це:
а) сукупність виробництв певної галузі;
б) сукупність галузей, що забезпечують суспільне виробництво;
в) правильні відповіді а) і б);
г) немає правильної відповіді.
6. Формами зовнішньоекономічних зв’язків є:
а) спільні підприємства на території України;
б) іноземні підприємства на території України;
в) спільні підприємства за кордоном;
г) всі відповіді правильні.
7. Сталий розвиток полягає у досягненні:
а) балансу інтересів теперішніх і майбутніх поколінь;
б) забезпечення прогресивного розвитку соціуму та рівноваги біосфери;
в) оптимізації всіх видів діяльності людства та умов природного середовища;
г) всі відповіді правильні.
8. Принцип системного підходу до сталого розвитку означає:
а) врахування інтересів та характеру розвитку окремих підсистем;
б) поділ суспільної системи на соціальну, економічну та природну підсистеми;
в) поділ суспільної системи на людську, забезпечуючи та природну підсистеми;
г) всі відповіді правильні.
9. Сталий розвиток України можна забезпечити на основі:
а) екстенсивного типу розвитку; б) інтенсивного типу розвитку;
в) інноваційного типу розвитку; г) всі відповіді правильні.
10. До організаційних форм ринкової інфраструктури відносяться:
а) банківська система; б) біржі;
в) податкова система; г) всі відповіді правильні.
МОДУЛЬ 3
1. Головною метою ДРЕ є:
а) економічне зростання; б) зростання добробуту громадян;
в) боротьба з інфляцією; г) боротьба з безробіттям.
2. До адміністративних методів ДРЕ відноситься:
а) зміна ставки земельного податку;
б) становлення мінімальної заробітної плати;
в) видача ліцензій на перевезення пасажирів;
г) утворення Міністерства вугільної промисловості.
3. Індикативне планування – це:
а) планування обов’язкових до виконання показників діяльності державних підприємств;
б) визначення галузевих коефіцієнтів диференціації заробітної плати;
в) визначення макроекономічних орієнтирів економічного розвитку країни;
г) формування бюджету країни.
4. Суб’єктом фінансової політики є:
а) Міністерство фінансів;
б) Національний банк України;
в) науково-дослідний фінансовий інститут Мінекономіки;
г) фінансові корпорації.
5. До прямих податків відноситься:
а) ПДВ; б) акциз;
в) податок на прибуток; г) мито.
6. Серед інструментів грошово-кредитної політики найширше застосовується:
а) резервна політика;
б) операції на ринку цінних паперів;
в) облікова політика;
г) санкції по відношенню до комерційних банків.
7. Складовою фінансової безпеки країни є:
а) інвестиційна безпека; б) боргова безпека;
в) зовнішньоекономічна безпека; г) всі відповіді правильні.
8. До тарифних методів регулювання ЗЕД відноситься:
а) встановлення мита; б) квотування;
в) встановлення тарифної сітки; г) укладення зовнішньоекономічних угод.
9. До прямих методів регулювання цін відноситься:
а) встановлення граничної норми рентабельності;
б) декларування змін собівартості;
в) рентна політика;
г) немає правильної відповіді.
10. До місцевих податків відноситься:
а) ПДВ;
б) акциз;
в) податок на прибуток;
г) земельний податок.
МОДУЛЬ 4
1. Твердження про зростання питомої ваги галузей з розподілення електроенергії, газу, води в загальному обсязі виробництва стосується:
а) інституційної структури економіки;
б) галузевої структури економіки;
в) секторальної структури економіки;
г) регіональної структури економіки.
2. Основним інструментом державного впливу на секторальну структуру економіки є:
а) промислова політика; б) митна політика;
в) приватизаційна політика; г) фінансова політика.
3. Основним завданням промислової політики є:
а) нарощування потужностей базових галузей промисловості;
б) нарощування обсягів виробництва на експорт;
в) утилізація промислових відходів;
г) підвищення наукомісткості виробництва.
4. Важливим фактором транспортної політики України є:
а) використання вигідного географічного положення країни;
б) використання сприятливих кліматичних умов в країні;
в) використання переваг у сфері сировинних ресурсів;
г) всі відповіді правильні.
5. Інвестиційна політика впливає на зміну:
а) галузевої структури економіки;
б) регіональної структури економіки;
в) секторальної структури економіки;
г) всі відповіді правильні.
6. Головним завданням програмування є:
а) підтримка економічної рівноваги;
б) вплив на якісне перетворення економіки;
в) стимулювання розвитку економіки;
г) всі відповіді правильні.
7. Цільова комплексна програма є:
а) директивним документом;
б) адресним документом;
в) індикативним документом;
г) правильні відповіді а) і б).
8. Прогноз відрізняться від гіпотези:
а) меншим ступенем невизначеності; б) більшою достовірністю;
в) ймовірністю; г) правильні відповіді а) і б).
9. До класифікації прогнозів за критерієм об’єкту прогнозування відноситься:
а) галузевий прогноз;
б) науково-технічний прогноз;
в) оптимістичний прогноз;
г) нормативний прогноз.
10. До короткострокових відноситься прогноз:
а) на один місяць;
б) на дев’ять місяців;
в) на два роки;
г) немає правильної відповіді.
МОДУЛЬ 5
1. Якщо ВВП базового періоду становить 1000 млрд. грн., а ВВП звітного періоду 1100 млрд. грн., то індекс економічного зростання складе:
а) 10%; б) 110; в) 90%; г) немає правильної відповіді.
2. Екстенсивний тип зростання графічно в моделі АD-АS являє собою:
а) рух по кейнсіанському відрізку кривої АS;
б) зміщення кривої АS вправо;
в) зміщення кривої виробничих можливостей вправо;
г) зміщення кривої АS вліво.
3. Особливістю інтенсивного типу економічного зростання є:
а) зростання кількості працівників;
б) підвищення кваліфікації працівників;
в) збільшення капіталовкладень;
г) збільшення кількості факторів виробництва.
4. Інтенсивні фактори економічного зростання відображають:
а) кількісну сторону збільшення обсягу виробництва;
б) якісну сторону збільшення обсягу виробництва;
в) стабілізацію обсягу виробництва;
г) всі відповіді правильні.
5. До факторів пропозиції економічного зростання відноситься:
а) оптимальний розподіл ресурсів; б) інновації;
в) зростання заробітної плати; г) заощадження.
6. Економічне зростання – це:
а) еволюція економічної системи в цілому;
б) характер використання продуктивних сил суспільства;
в) зростання реального ВВП;
г) зростання номінального ВВП.
7 На спеціалізацію та кооперацію країн впливають такі фактори:
а) географічне положення;
б) історичні традиції та досвід;
в) ресурсні можливості;
г) всі відповіді правильні.
8. Міжнародна кооперація передбачає:
а) спільну розробку науково-технічних проблем;
б) обмін вченими;
в) продаж і купівлю ліцензій, ноу-хау;
г) всі відповіді правильні.
9. Платіжний баланс країни включає:
а) торгівельний баланс; б) експорт і імпорт;
в) платіжні надходження за послуги; г) всі відповіді правильні.
10. Метою формування ВЕЗ може бути:
а) пільговий режим оподаткування;
б) свобода господарської діяльності;
в) стимулювання економічного розвитку території;
г) всі відповіді правильні.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. |
Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна економіка: Навч. посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 464 с. |
2. |
Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природноресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України. – 1999. – 716 с. |
3. |
Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с. |
4. |
Історія економічних вчень. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2006. – 120 с. |
5. |
Національна економіка: Підручник./ За ред. проф., к.е.н. П.В. Круша. 2-е вид. – К.: Каравела; Піча Ю.В., 2008. – 428 с. |
6. |
Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М. Гейця. – К.: Вища шк., 2003. – 591 с.: іл. |
7. |
Регіональна економіка (частина перша). Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. – 190 с. |
8. |
Регіональна економіка (частина друга). Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. – 186 с. |
9. |
Регіональна політика і механізми її реалізації / За ред. акад. НАН України М.І. Долішнього. – К.: Наукова думка, 2003. – 503 с. |
10. |
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенова. – К.: «Знання», 2004. – 350 с. |
11. |
Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: «Консультант», - 2007. – 590 с. |
12. |
Сучасні економічні теорії. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007.- 158 с. |
Допоміжна література
13. |
Бюджетний кодекс України // Голос України. – 2001 – 24 липня. |
14. |
Закон України від 23 березня «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №25. – С. 95. |
15. |
Закон України «Про державні цільові програми» // Урядовий кур’єр – 2004, 21 квітня. |
16. |
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р. №1560-ХІІ // Голос України. 1991. – 21 листопада. |
17. |
Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002р. № 40-ІV // Урядовий кур’єр – 2002. - №143 – 7 серпня. |
18. |
Конституція України // Відомості верховної Ради України. – 1996. – №30. |
19. |
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України, 21.05.1997//Голос України – 1997- 12 червня. |
|
|
20. |
Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України, 8.09.2005 // Голос України. – 2005 – 8 листопада. |
Навчально-методична література
|
Регіональна економіка (частина перша). Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. – 190 с. |
|
Регіональна економіка (частина друга). Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. – 186 с. |
|
Сучасні економічні теорії. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей / Укл. В.Л. Конащук. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007.- 158с. |