Призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначає покарання:

* у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

* відповідно до положень Загальної частини КК України;

* враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання (ч.І ст. 65 КК України).

Кримінальний закон передбачає призначення покарання як за сукупність злочинів, так і за сукупність вироків.

При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

Призначення покарання за сукупність вироків має місце тоді, коли засуджений після винесення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин. У цьому випадку суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК України.

При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом^’якшують або обтяжують покарання засудженого.

Обставини, які поменшують покарання

• з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину

• добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди

• вчинення злочину неповнолітнім

• вчинення злочину жінкою у стані вагітності

• вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин

• вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність

• вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого

• вчинення злочину з перевищенням меж: крайньої необхідності

• виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК України

• інші обставини, які суд визнає такими, що пом’якшують покарання