12. Атомомістичний матеріалізм Демокріта.

Демокріт розвинув вчення про атоми, що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт приходить до ідеї неподільних атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, якореподібні, кутасті, вигнуті тощо.

За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини — точки, які не мають ваги і які не можна від атомів відторгнути. Це — уявна частина атома — амера та, що не має частин. Згідно з деякими свідченнями, у найдрібнішому атомі було 7 амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло — наприклад, невидимий атом, — точки частини сторони у ньому завжди можна уявити, ділити нескінченно навіть подумки неможливо.Уувесь світ, всі тіла, відповідно до цієї концепції, складаються з атомів atomos — неподільний — дрібних матеріальних неподільних часток. Рух — внутрішня властивість атомів здогад про внутрішнє джерело матерії, яка є в русі; різноманіття явищ навколишнього світу пояснюється розходженням форм атомів. Послідовно проводячи матеріалізм, Демокріт вважав, що душа складається зі сферичних, рухливих, вогненних атомів. Людина відрізняється від тварини особливим розташуванням атомів душі, які чергуються з атомами тіла. Після смерті душі розпадаються і атоми розсіюються в просторі. Боги також мають атомарну структуру і складаються із круглих вогненних атомів, які нелегко руйнуються, але все-таки не вічні.

Етика Демокріта — це етика щастя — гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій — евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно поступати.

В соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.

13. Філософське вчення Платона.

Виступив у ролі творця першої послідовної системи ідеалізму, яка одержала назву лініі Платона. Він перший визначив філософію як науку,що будується на абстрактних поняттях. Заснував свою школу в Афінах-Академію.

Вчення про буття. Основа платонівського розуміння буття грунтується на ідеалістичному розвязанні основного питання філософії. Первинним у бутті виступають ідеї, абстрактні поняття, які носять назву — універсалій. З точки зору Платона, ідеї вічні, незмінні, досконалі і тому становлять буття у найбільш можливій повноті свого вияву. Що ж до матерії, то вона являє собою нульове буття, або небуття, ніщо. Ідея та матерія активно співіснують; і взаємодіють. Результатом цієї взазмодії є і речі навколишнього чуттєвого змінного світу.

Теорія пізнання. Згідно з вченням Платона процес пізнанняявляє собою процес пригадування душі.Такою здатністю наділена тільки людська душа, яка до переселення в тіло існує в царстві ідей. Вселяючись у тіло, душа забуває про те, що споглядала, але за певних умов вона здатна пригадати забуте.

Людина та суспільство. Людина та суспільство у вченні Платона існують як єдине ціле. Індивідуальна добродійність, суспільна справедливість — це два основних полюси людського життя,котрі по-винні бути узгоджені між собою. Звідси необхід-ність відповідного суспільного укладу буття, за ідеал якого править узгодженість окремої людсь-кої добродійності з державним ладом в цілому.