Питання 1. Поняття методології та методики наукових досліджень.
Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.
Почнемо з загального розуміння.
Методологія походить від грецького слова methoges—пізнання і logos — вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про правила мислення при створенні теорії науки.
«Методология (от «метод» и «логия») – учение о структуре, логической организации, методах и средствах деятельности» (Советский энциклопедический словарь).
«Методология – система принципов и способов организации и построения теоретической и практической деятельности, а также учение об этой системе» (Философский энциклопедический словарь).
Если обобщить эти определения и придать бóльшую строгость, то можно дать следующее:
Методология – это учение об организации деятельности. Такое определение однозначно детерминирует и предмет методологии – организация деятельности.
В этом случае методологию можно рассматривать очень широко – как учение об организации любой человеческой деятельности: и научной, и любой практической профессиональной деятельности, и художественной, и игровой и т.д. – с одной стороны. С другой стороны – и индивидуальной, и коллективной деятельности.
Если исходить из классификации деятельности по целевой направленности: игра-учение-труд, то можно говорить о:
- методологии игровой деятельности;
- методологии учебной деятельности;
- методологии трудовой, профессиональной деятельности. В свою очередь профессиональную деятельность можно подразделить на:
- практическую деятельность как в сфере материального, так и в сфере духовного производства. В этом смысле практической профессиональной деятельностью занято большинство людей;
- специфические формы профессиональной деятельности: философия, наука, искусство, религия.
ПЕРЕХІД
методологія науки (вчення про систему способів організації і здійснення наукового пізнання, а також побудови систем наукових знань)
методологія наукового дослідження (система способів наукового дослідження певних об’єктів)
Розрізняють три види наукової методології:
Філософська або фундаментальна – система діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову і через часткову методологію.
Загальнонаукова – використовуєтьсяв переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо. Сучасні дослідники в наукових розробках віддають перевагу системно-діяльнісному підходу, тобто дослідженню комплексної взаємодії суттєвих компонентів: потреба – субєкт – обєкт – процеси – умови – результат. Це забезпечує цілісність, комплексність, структурність, взаємозвязок з зовнішнім середовищем, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людської діяльності.
Частковонаукова – сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про науковий метод пізнання або як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.
Методологія виконує такі функції:
визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;
забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;
забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;
• створює систему наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.
Головна мета методології науки — вивчення і аналіз методів, засобів, прийомів, за допомогою яких отримують нові знання в науці як на емпіричному, так і теоретичному рівнях пізнання. Методологія — це схема, план вирішення поставлених завдань наукового дослідження.
Методологічний апарат включає в себе:
Принципи організації і проведення дослідження
Способи визначення стратегії
тактичні засоби методологічного аналізу (методи наукового дослідження)
понятійно-категоріальна основа наукового дослідження
вимоги до результатів дослідження (актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення).
Основні принципи методології (І.С. Пятницька-Позднякова): 1) принцип єдності теорії та практики; 2) принцип об’єктивності; 3) принцип конкретності; 3) принцип розвитку; 4) принцип закономірності.
Існують різні рівні методологічного аналізу:
динамічний рівень: світоглядна інтерпретація результатів науки, аналіз загальних форм та методів наукового мислення, його категоріального підходу;
статичний рівень: принципи, підходи, форми дослідження, що носять загальнонауковий характер;
аналітико-синтетичний рівень;
предметний рівень;
міждисциплінарний рівень.
Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми вимагає певної методики дослідження. Методика – це вчення про особливості застосування окремого методу чи системи методів. Методика є системною сукупністю прийомів дослідження, це система правил викоритання методів, прийомів і техніки дослідження. Якщо ця сукупність строго послідовна від початку дослідження і до отримання результатів, то це називається алгоритмом. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження.