Тема 6: Україна між двома світовими війнами (1921-1939 рр.).................................77

1. Відбудова народного господарства України на засадах непу..........................78

2. Україна в складі СРСР.

Національна політика більшовиків в Україні....................................................79

3. Індустріалізація в Україні та її результати.........................................................81

4. Примусова колективізація сільського господарства.

Голодомор 1932-1933 рр......................................................................................83

5. Суспільно-політичне життя в Україні. Масові репресії в 30-ті роки..............85

6. Західно-українські землі в 20-30-ті рр. ХХ ст...................................................86

Тема 7: Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн

(1939 – 1945 рр.).................................................................................................88

1. Українське питання в Європейській політиці напередодні

другої світової війни. Возз’єднання українських земель

в складі єдиної держави.......................................................................................88

2. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Встановлення

окупаційного режиму в Україні..........................................................................90

3. Рух Опору на окупованій території України.....................................................92

4. Визволення України від фашистських загарбників.

Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини

та її сателітів..........................................................................................................93

Тема 8 : Повоєнна відбудова і розвиток України (1945–1985 рр.).............................94

1. Україна на міжнародній арені після закінчення Другої світової війни...........94

2. Післявоєнна відбудова республіки.....................................................................98

3. Суспільно–політичне життя. Репресії післявоєнних років в Україні............101

4. Соціально-економічні процеси в Україні в 60-ті–першій

половині 80-х рр..................................................................................................105

5. Національна політика в Україні........................................................................109

Тема 9: Україна – незалежна держава (кінець 80-х рр. Хх ст. – початок ххі ст.)....................................................111

1. Україна на шляху до державного суверенітету і незалежності......................112

2. Суспільно–політичне і національне пробудження українського народу......114

3. Україна в умовах державної незалежності.......................................................116

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ..........................................................................119

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ..........................................................................120

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ........................................................127

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................130

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ..........................................................................................133

ЗМІСТ...............................................................................................................................137

1

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990. – с.20

² Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., 1989. – с.11

2

3 Полонська – Василенко Н. Історія України: У2т. – Т1. –К., 1992. – с.53

4⁴Геродот. Історія. Книга четверта//Хрестоматія з історії України. – К.,1993. – с.5 – 8.

5 Дорошенко Д. Нарис історії України: І 2т. – Т.1. – К.,1992. – с.31

 Йордан. Про походження і діяння готів // Хрестоматія з історії України. – К., 1993. – с.8-9.

6 Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. Т.1. Львів, 1990. – с.123.

7 На відміну від радикальної програми П.Пестеля у більш поміркованій “Конституції” керівника “Північного товариства” М.Муравйова передбачалося: після воєнного перевороту встановлення конституційної монархії; запровадження майнового цензу для тих, хто обирає, і тих, кого обирають; поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких – Чорноморський із столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові – територіально збігалися з колишньою Гетьманщиною та Слобідською Україною.

8 У програмних документах “Товариства” висувалися головні завдання: повалення самодержавства шляхом повстання народних мас, скасування кріпацтва, подолання деспотизму пануючого режиму. Проте члени цього товариства не поділяли центристських упереджень П.Пестеля, вони схилялися до ідеї реорганізації імперії на федеративних засадах (Росія, Польща, Сербія, Далмація та ін.), однак Україна не фігурувала в числі членів майбутньої федерації. Намагаючись зібрати в єдине ціле всі опозиційні сили, у вересні 1825 р. “Товариство об’єднаних слов’ян” увійшло до Васильківської управи “Південного товариства”, перетворившись на його філію.

9 Ідеологія товариства ґрунтувалася на обстоюванні загальнолюдських цінностей – справедливості, свободи, рівності й братерства. Основні програмні вимоги братчиків, охарактеризовані О.Бойко “синтезною моделлю перебудови суспільного життя, в якій було зроблено спробу врахувати релігійні, соціальні та національні чинники”, передбачали: а) створення демократичної федерації християнських слов'янських республік; б) знищення царизму та скасування кріпацтва і станів; в) утвердження демократичних прав і свобод в суспільстві; г) досягнення рівності у правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов'янськими народами; д) поступове поширення християнського ладу на весь світ.

Погляди братчиків щодо загальних засад – принципів національного відродження, панславізму, вирішення болючих соціальних питань – збігалися, проте, у питанні що вважати за першочерговим і найголовнішим, вони розходилися: пріоритетну роль християнських та загальнолюдських ідей обстоював М.Костомаров, соціальних – Т.Шевченко, національних – П.Куліш. До того ж й у методах досягнення мети не було єдності: більшість (В.Білозерський, М.Костомаров, П.Куліш) схилялася до ліберально-поміркованого реформізму, меншість (Т.Шевченко, М.Гулак, О.Маркевич) – до революційних методів боротьби. Однак ці розходження не варто перебільшувати – братчиків об’єднували спільні цінності та ідеали, бажання поліпшити соціально-економічне та політичне становище, культурне життя українського народу.

10 ^{Наказом П.Скоропадського були призначені перші 12 академіків. Серед них: Д. Ба­галій, А. Кримський – по історико-філологічному відділу; В. Вернадський, М. Кащенко – по фізико-математичному; М. Туган-Барановський, О. Левицький та інші - по відділу соціальних наук.}

11 ^{Головний отаман С. Петлюра у 1924 р. залишив Варшаву і 1925 р. переїхав до Парижа, де 25 травня 1926 р. був убитий на вулиці більшовицьким агентом С. Шварцбартом. На підставі закону від 12 листопада 1920 р. наступником Петлюри як голо­ви Директорії став тодішній голова уряду А. Лівицький. Він створив кабінет під проводом В. Прокоповича, що з невеликими змінами проіснував до 1939 року.}

* ХІІ з’їзд РКП(б) поклав початок т.зв. політиці коренізації, яка мала сприяти зростанню в республіках місцевих кадрів, запровадженню національних мов тощо.

* 20 січня 1929 р. газета “Правда” опублікувала статтю Леніна “як організувати змагання?”, написану ще в грудні 1917 р. Організація змагання покладалася на профспілки, а загальне керівництво ним – на партію. Партійні ж організації дістали завдання – “підняти маси”.

* Виконання плану третьої п’ятирічки було перервано війною.

* Термін “тоталітаризм” з італійської перекладається “охоплюючий все в цілому”. Його вперше було вжито італійськими опонентами Мусоліні при характеристиці політичних процесів на початку 20-х років.

* За визнанням А.Мельника, чимало терористичних актів у Західній Україні здійснювалися без згоди і відому керівництва ОУН.

* Терористичний акт здійснив таємний агент НКВС П.Валюх (Судоплатов), про що він і розповів в своїх мемуарах. Див. – П.Судоплатов. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930-1950 годы. М., Олма-Пресс. – 1999. – 687 стр.

139