17. Вибух та вибухобезпека. Основні чинники, що характеризують небезпеку вибуху.

Вибух - швидке екзотермічне хімічне перетворення вибухонебезпечного середовища, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стислих газів, здатних проводити роботу.

Вибухобезпека - стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху, або у разі його виникнення запобігається дія на людей небезпечних і шкідливих чинників вибуху і забезпечується збереження матеріальних цінностей.

Основними чинниками, що характеризують небезпеку вибуху, є:

максимальний тиск і температура вибуху;

швидкість наростання тиску при вибуху;

тиск у фронті ударної хвилі;

дроблячі і фугасні властивості вибухонебезпечного середовища.

18. Вибухопопередження. Джерела ініціації вибуху.

Вибухопопередження - заходи, що запобігають можливості виникнення вибуху.

Для попередження вибуху необхідно виключити:

утворення вибухонебезпечного середовища;

виникнення джерела ініціації вибуху.

Джерелом ініціації вибуху є:

відкрите полум'я, тіла, що горять і розжарені;

електричні розряди;

теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій;

іскри від удару і тертя;

ударні хвилі;

електромагнітні і інші випромінювання.

19. Вибухозахист. Чим забезпечуються вибухозахист?

Вибухозахист - заходи, що запобігають впливу на людей небезпечних і шкідливих чинників вибуху і забезпечують збереження матеріальних цінностей.

Вибухозахист забезпечуються:

встановленням мінімальних кількостей вибухонебезпечних речовин, вживаних в даних виробничих процесах;

застосуванням вогневих перешкод, гідрозасувів, водяних і пилових заслонів, інертних (що не підтримують горіння) газових або парових завіс;

застосуванням устаткування, розрахованого на тиск вибуху;

обвалуванням і бункеруванням вибухонебезпечних ділянок виробництва або розміщенням їх в захисних кабінах;

захистом устаткування від руйнування при вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжні мембрани і клапани);

застосуванням швидкодіючих відсічних і зворотних клапанів;

застосуванням систем активного придушення вибуху;

застосуванням засобів попереджувальної сигналізації.

20. Принципи протипожежного нормування.

В основу протипожежного нормування покладено наступні принципи:

- розміщення сельбищної території по відношенню до інших територій населеного пункту з урахуванням рози вітрів, рельєфу місцевості і напрямку течії річок;

- заборона будівництва в межах сельбищної території вибухопожежонебезпечних об'єктів;

- встановлення протипожежних розривів між будинками, зовнішніми установками, а також відкритими майданчиками для зберігання пожежоне-безпечних речовин та матеріалів;

- застосування конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками;

- забезпечення сельбищної території дорогами, проїздами та під'їздами до будівель та споруд, вододжерел;

1. - розміщення пожежних депо.

21. Способи гасіння пожежі.

Для гасіння пожежі використовують такі способи:

розбавлення повітря негорючими газами до таких концентрацій кисню, що горіння припиняється;

охолодження осередку горіння нижче температури горіння;

механічний зрив полум'я струменем рідини або газу;

зниження швидкості хімічної реакції, що протікає у полум'ї;

створення умов вогнеперегородження, при яких полум'я поширюється через вузькі канали.