58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.

У ст.2 Конституції США йдеться про виконавчу владу, яка надана Президентові США. Він обирається на 4 роки і можливостей його переобирання Конституція не обмежила(двічі,тричі тощо).Вибори Президента відбувалися так: населення (виборці ) кожного штату обирало спочатку так званих виборників – у кількості, яка = кількості обраних штатом у обидві палати Конгресу делегатів. Цими виборниками не могли бути обрані конгресмени й особи, які були на державній службі.Обрані штатами виборники збиралися у своїх штатах у визначений день, єдиний по всій країні ,зазвичай у столицях штатів, і голосували за ту чи іншу кандидатуру на посаду президента.Особа,котра отримала більше половини голосів виборників ставала президентом. Якщо жодна кандидатура не набирала 50+1 голос,то президента з 5 кандидатів,які набрали найбільше голосів,обирала палата представників також голосуванням. Особа, за яку проголосувала більшість її делегатів,ставала президентом, особа, котра за кількістю поданих голосів була другою- віце-президентом.Стосовно кандидатури на посаду Президента, то вона повинна була задовольняти такі 3 вимоги: 1) бути громадянином США за народженням або ж мати громадянство на час прийняття Конституції; 2)досягти 35-річного віку; 3)проживати упродовж останніх 14 років у США. У випадках усунення президента з посади, його хвороби,смерті чи відставки – повноваження глави виконавчої влади переходили до віце-президента. Якщо ж і з ним щось подібне трапиться, то Конгрес визначав, котра службова особа повинна діяти як президент,поки не буде обрано нового президента.У розділі 2 визначено права та обов*язки Президента : 1)головнокамундувач армії та військово – морсього флоту, міліції штатів,коли вона покликалася на дійсну службу США; 2)мав право відстрочувати виконання вироків, а також право помилування (за винятком засудження через імпічмент) за злочини, скоєні проти США; 3)мав право – за порадою і згодою сенату – укладати міжнародні угоди, призначати послів та інших повноважних представників,консулів,суддів Верховного суду; 4)Президент повинен був періодично надавати Конгресові інформацію про стан союзу ( тобто США) й пропонувати такі заходи,які вважатиме за необхідні й корисні; 5)він приймає чужоземних послів та інших повноважних представників,забезпечував точне виконання законів і визначав повноваження всіх посадових осіб США. Зрештою, президент , віце-президент і всі цивільні урядовці США усуваються з посади ,якщо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть визнані винними в державній зраді,хабарництві чи в інших тяжких злочинах та проступках.

59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.

У ст. 3 регламентовано органи судової влади у США. Вона вручена «єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх може призначати й засновувати Конгрес» (розд.1). Суддів призначали по життєво – «поки до них немає претензій».

Верховний суд діяв як перша й апеляційна (друга) інстанції.Судова влада Верх.Суду поширювалася на всі справи, що виникали «на основі цієї Конст-ції, Законів США, міжнародних угод…, на всі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких США є стороною, на всі спори між двома чи більше штатами; між штатом і громадянами; громадянами різних штатів; між громадянами одного штату за позовами про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи підданими (розд.2).Як перша інстанція він розглядав справи, що стосувались «послів, інших повноважних представників та консулів», а також справи, де однією зі сторін був штат.У всіх інших, згаданих уже випадках, Верховний суд виступав як апеляційна інстанція.У Конституції зазначено (розд.2), що «усі справи про злочини, за винятком випадків імпічменту», у всіх судах мали розглядатися за участю присяжних, причому у тому штаті, де скоєно злочин, а якщо скоєно його за межами штату (але його громадянином), то суд мав відбуватися у тому місці, яке визначить Конгрес. Порядок формування ВС в ст.3 не зафіксований, як і кількість його членів. Стосовно першого, то він визначений у попередніх двох статтях: призначає членів Верховного суду президент, пожиттєво, але за погодженням із сенатом. Щодо кількості членів ВС , інших судів,порядку їх утворення, структури, компетенції тощо – то це мав визначити окремий закон про судоустрій.У ст. 4 – 7 зазначено: «цілковитою довірою і повагою повинні користуватися в кожному штаті офіційні акти, документи судові рішення будь-якого іншого штату; «громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян усіх штатів»; злочинці та порушники законів повинні тими штатами, куди вони втекли, видаватися правосуддю штатів, де скоєно правопорушення.У ст..6 наголошено, що і Конституція, і закони США та всі їхні угоди «є найвищим законом країни» , й судді кожного штату «зобов’язані їх виконувати,хоч би в конституціях чи законах окремих штатів траплялися суперечні ухвали».На відміну від Європи, де в той час існували переважно абсолютні чи напівабсолютні монархії, у США встановили республіканську форму правління у вигляді президентської республіки з поділом влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Вони мали різні терміни повноважень, а судову призначали пожиттєво. Такий порядок, з одного боку, на думку законодавців, повинен був забезпечити кожну з властей певною самостійністю стосовно інших, домогтися стабільності й ініціативності в їх діяльності.Стосовно ВС, то, як засвідчать подальші події, Конституція, зробивши його незалежним у своїй діяльності від решти влади, створила також передумови для надання ВС права конституційного нагляду, яке стало важливим засобом контролю над правотворчістю Конгресу і Президента. Судді ж ВС , відповідно, могли бути усунені з посади через імпічмент.