31. Порядок обчислення Фіксованого сільськогосподарського податку

Запровадження цього податку встановлює суттєве зменшення податкового тиску на виробника сільськогосподарської продукції.Об'єктом оподаткування згідно із Законом є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або переданих йому в користування, в тому числі на умовах оренди. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки з урахуванням категорії земель та природно-кліматичних умов території розміщення. До платників цього податку належать сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, які займаються виробництвом переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загального валового доходу підприємства. До платників фіксованого сільськогосподарського податку не можуть бути віднесені птахоферми, відгодівельні підприємства, господарства з риборозведення, сільскогосподарські обслуговуючі кооперативи, оскільки вони не мають у власності сільськогосподарських угідь, тобто у них відсутня база оподаткування. Платежі в рахунок цього податку можуть здійснюватися в грошовій, натуральній та змішаній формах за вибором платника. Як еквівалент для обчислення кількості сільськогосподарської продукції, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, встановлено вартість однієї тонни пшениці м'якої третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України.

32. Зарахування державного мита до бюджету.

Державне мито зараховується до відповідних місцевих бюджетів за місцем вчинення дії або видачі документів (якщо інше не передбачене цим розділом), крім державного мита, що зараховується до Державного бюджету України і справляється:а) із заяв (позовних заяв), скарг до судів і за видачу судами копій документів;б) із заяв (позовних заяв), скарг до господарських або адміністративних судів;в) за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриманням їх чинності;г) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи;д) за вчинення нотаріальних дій консульськими установами України;е) за придбання вексельних бланків.

2. Державне мито за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів зараховується до місцевого бюджету за місцем оформлення видачі свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, у тому числі коли емітент є юридичною особою - нерезидентом.

3. Державне мито за проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів) об'єктами нерухомого майна зараховується до місцевих бюджетів за місцем проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів).

33.Застосування штрафних санкцій у разі встановлення помилок у податковій звітності.

Згідно з Податковим кодексом України, неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Крім того на посадових осіб підприємства за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи може бути накладено адміністративний штраф від 34 до 51 грн.