Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_istoria_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
995.84 Кб
Скачать

74) Національна символіка України в умовах розбудови Української незалежної держави в сучасних умовах.

Ще донедавна використання синьо-жовтого прапора, тризуба, гімну “Ще не вмерла Україна” вважалося крамолою і каралося радянським репресивним апаратом. Дуже довго український народ переконували, що він не мав державності, а значить і своєї державної символіки. За часів культу особи Сталіна і застою наша наукова література пов’язувала походження тризуба і синьо-жовтого прапора в основному лише з Центральною Радою, Директорією, українськими державними націоналістами й усякими іншими існуючими та неіснуючими у 20-40-х рр. ХХ ст. організаціями, чия діяльність, як вважалося, призводила лише до кривавих подій.

Справді, такі атрибути державності були прийняті Центральною Радою у 1918 р. Про це протягом багатьох десятиліть однобоко, на догоду якимось “вищим інтересам” (а не об’єктивному висвітленню суспільних процесів), тлумачили наші ідеологічні інстанції, позбавляючи дослідників бодай ретроспективного погляду в наше минуле, боячись, щоб народ не дізнався про коріння своєї національної символіки, її історичну традицію. А вона, ця традиція, справді глибока, багатовікова (Сергійчук, 1992, 14).

Тож дуже прикро, що й сьогодні часто доводиться чути: національною символікою не треба нікого роздратовувати, бо це, мовляв, символіка Петлюри і Бандери. З огляду на такі підходи потрібно своєчасно, правдиво і кваліфіковано роз’яснити походження національної символіки, щоб люди самі вирішували, що повинно залишитися в оновленому суспільстві.

А при вирішенні цих питань треба пам’ятати, що давня емблема чи колір мають завжди незмінно бути збережені в державних відзнаках у недоторканому вигляді, подібно тому, як у роду зберігаються давні традиції і герб. Непродумане нововведення в галузі гербових та інших ознак державно-національного характеру позбавляють емблему і колір історичної популярності і надають їм офіційний характер штемпеля, якими вони ніколи не повинні бути.

До речі, національні кольори, шановані у багатьох країнах протягом століть, у часи національно-визвольних чи буржуазно-демократичних революцій об’єднуються, як правило, на прапорах нових державних формувань (Сергійчук, 1992, 18).

Таке історичне коріння має сьогоднішня державна символіка в більшості країн світу. Це, природно, має враховуватися і нашими вітчизняними дослідниками, котрі беруть на себе відповідальну місію давати рекомендації щодо обґрунтування державної і права на існування національної символіки.

Важливе значення для становлення суверенної Української держави стало законодавче визначення головних державних символів. 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради видала Указ "Про Державний гімн України", яким було затверджено музичну редакцію Державного гімну (автор музики М. Вербицький). Постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 р. затверджено Державний прапор України — національний синьо-жовтий прапор. Верховна Рада постановою від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.

28 січня 1992 р. Верховна Рада прийняла Постанову про Державний прапор України. Ним став національний синьо-жовтий стяг. А 19 лютого 1992 р. прийнято Постанову про Державний герб України. Парламент затвердив тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]