- •Співвідношення політичних сил в Україні після Лютневої революції 1917 р. Утворення та діяльність Центральної Ради, її і та іі Універсали.
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Міждержавні відносини рсфрр та унр наприкінці 1917 – початку 1918 року.
- •Берестейський мирний договір (1918 р.) унр з країнами Четверного союзу. Його наслідки для України.
- •Гетьманський переворот п.Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика його уряду.
- •Падіння гетьманщини. Прихід до влади Директорії унр, її діяльність, причини поразки. С.Петлюра.
- •Утворення Західно-Української Народної Республіки. Українська Галицька Армія (уга). Акт злуки зунр і унр.
- •48) Варшавський договір Директорії з Польським урядом (квітень 1920 р.). Наступ на Київ і його невдача. Ризький договір 1921 р. Та його наслідки для України.
- •49) Уроки української національної революції 1917-1920 р.Р
- •50) Державна економічна політика 20-х років хх ст. Та її наслідки.
- •51) Соціально-політичне і культурне життя в Україні в 20-х роках хх ст. Українізація, її зміст та наслідки.
- •52) Утворення Союзу рср, наслідки входження урср до його складу.
- •53) Форсування індустріалізації в Україні в 30-ті роки хх ст., його наслідки.
- •54) Тоталітаризм в Україні в 30-х р.Р. Хх ст.: його сутність та механізм реалізації.
- •55) Сталінська політика насильницької колективізації. Соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору 1932-1933 рр. В Україні. Основне в зош.
- •56) Західноукраїнські землі в 20-30-х роках хх ст. Об’єднання Західної України з урср у 1939 році.
- •57) Напад фашистської Німеччини на урср. Україна в планах фашистського рейху. Оборонні бої на території України в 1941-1942 рр.
- •58) Розгортання радянського і націоналістичного партизанських рухів проти окупантів в роки Великої Вітчизняної війни. Оун у війні та взаємини її провідників з нацистами.
- •Становлення: 1941–1942 роки
- •Організований опір: 1942–1944 роки
- •59) Визволення України від німецько-фашистських окупантів. Вклад народів України в перемогу над фашизмом.
- •60) Геополітичні наслідки іі світової війни. Урср в системі міжнародних відносин.
- •61) Труднощі відбудови народного господарства України в повоєнний період. Голод у 1946-1947 р.Р.: причини та наслідки.
- •62) Перші спроби десталінізації в Україні після смерті й.Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •63) Реформи м.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер. Економічні реформи
- •Економічні реформи другої половини 60-х років хх ст., їх непослідовність.
- •Неосталінізм. Застійні тенденції в суспільному житті. Розвиток дисидентського руху в 60-80-х р.Р. Хх ст..
- •66) “Перебудова” м.Горбачова й Україна: причини, суть, наслідки
- •67) Передумови та основні шляхи розбудови незалежної держави Україна. Прийняття “Декларації про державний суверенітет України”. “Акт проголошення незалежності України”.
- •Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів:
- •Основні положення Декларації:
- •Історичне значення Декларації про державний суверенітет
- •68) Державне будівництво в незалежній Україні.
- •69) Багатопартійність та політичний плюралізм в Україні на сучасному етапі. Програми та практична діяльність нових політичних партій і організацій.
- •70) Реформування економіки на ринкових засадах в умовах незалежної України.
- •71) Конституція України (1996 р.) та її значення в процесі створення Української незалежної держави.
- •72) Україна і світове співтовариство: взаємовідносини і глобальні проблеми.
- •73) Формування етнічної атрибутики Київської Русі.
- •74) Національна символіка України в умовах розбудови Української незалежної держави в сучасних умовах.
74) Національна символіка України в умовах розбудови Української незалежної держави в сучасних умовах.
Ще донедавна використання синьо-жовтого прапора, тризуба, гімну “Ще не вмерла Україна” вважалося крамолою і каралося радянським репресивним апаратом. Дуже довго український народ переконували, що він не мав державності, а значить і своєї державної символіки. За часів культу особи Сталіна і застою наша наукова література пов’язувала походження тризуба і синьо-жовтого прапора в основному лише з Центральною Радою, Директорією, українськими державними націоналістами й усякими іншими існуючими та неіснуючими у 20-40-х рр. ХХ ст. організаціями, чия діяльність, як вважалося, призводила лише до кривавих подій.
Справді, такі атрибути державності були прийняті Центральною Радою у 1918 р. Про це протягом багатьох десятиліть однобоко, на догоду якимось “вищим інтересам” (а не об’єктивному висвітленню суспільних процесів), тлумачили наші ідеологічні інстанції, позбавляючи дослідників бодай ретроспективного погляду в наше минуле, боячись, щоб народ не дізнався про коріння своєї національної символіки, її історичну традицію. А вона, ця традиція, справді глибока, багатовікова (Сергійчук, 1992, 14).
Тож дуже прикро, що й сьогодні часто доводиться чути: національною символікою не треба нікого роздратовувати, бо це, мовляв, символіка Петлюри і Бандери. З огляду на такі підходи потрібно своєчасно, правдиво і кваліфіковано роз’яснити походження національної символіки, щоб люди самі вирішували, що повинно залишитися в оновленому суспільстві.
А при вирішенні цих питань треба пам’ятати, що давня емблема чи колір мають завжди незмінно бути збережені в державних відзнаках у недоторканому вигляді, подібно тому, як у роду зберігаються давні традиції і герб. Непродумане нововведення в галузі гербових та інших ознак державно-національного характеру позбавляють емблему і колір історичної популярності і надають їм офіційний характер штемпеля, якими вони ніколи не повинні бути.
До речі, національні кольори, шановані у багатьох країнах протягом століть, у часи національно-визвольних чи буржуазно-демократичних революцій об’єднуються, як правило, на прапорах нових державних формувань (Сергійчук, 1992, 18).
Таке історичне коріння має сьогоднішня державна символіка в більшості країн світу. Це, природно, має враховуватися і нашими вітчизняними дослідниками, котрі беруть на себе відповідальну місію давати рекомендації щодо обґрунтування державної і права на існування національної символіки.
Важливе значення для становлення суверенної Української держави стало законодавче визначення головних державних символів. 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради видала Указ "Про Державний гімн України", яким було затверджено музичну редакцію Державного гімну (автор музики М. Вербицький). Постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 р. затверджено Державний прапор України — національний синьо-жовтий прапор. Верховна Рада постановою від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.
28 січня 1992 р. Верховна Рада прийняла Постанову про Державний прапор України. Ним став національний синьо-жовтий стяг. А 19 лютого 1992 р. прийнято Постанову про Державний герб України. Парламент затвердив тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.