
- •Структурна схема складових навчально-виховного процесу
- •Складові методичного і матеріального забезпечення навчально-виховного процесу
- •Стандарти розроблені для дисциплін, які складаються з таких основних видів занять
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни відповідає за структурою та змістом тематичному плану програми нормативної навчальної дисципліни, затвердженої монмс, моз України.
- •Структура навчальної дисципліни
- •Теми лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Критерії розподілу балів для оцінки виконання індивідуального науково-дослідного завдання (індз)
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Ііі. Методичне забезпечення лекцій
- •Види навчальних занять, їх орієнтована структура та методи
- •Вимоги до оформлення конспекту лекції
- •Іv. Методичне забезпечення семінарського заняття
- •Зразок 1 Навчально-методична карта заняття №
- •V. Методичне забезпечення практичних занять
- •Vі. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів
- •Vіі. Методичне забезпечення консультації
- •Vііі. Методичне забезпечення контрольних заходів
- •Форми і методи поточного контролю
- •Форми підсумкового контролю
- •Використайте під час складання плану навчальних занять!
- •Обговорено і затверджено
- •Рівні засвоєння вивченої теми студентами:
- •Обговорено і затверджено
- •І. Актуальність теми:
- •Обговорено і затверджено
- •Орієнтовна схема змісту методичних розробок практичних занять
- •1. Актуальність теми заняття
- •2. Навчальні цілі заняття
- •I. Ознайомчий рівень теоретичних знань
- •II. Рівень репродуктивних теоретичних знань
- •III. Рівень практичних навиків (професійний)
- •IV Рівень професійних вмінь (професійний)
- •V. Рівень творчий, продуктивний
- •3. Цілі розвитку особистості фахівця (виховні)
- •5. Відбір змісту навчального матеріалу теми та його структурування
- •6. План та організаційна структура заняття.
- •7. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
- •7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
- •7.3. Матеріали контролю для підсумкового етапу:
- •7.4. Матеріали методичного забезпечення самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття:
- •8. Література:
- •Психолого-педагогічні вимоги щодо проведення підсумкового оцінювання студентів на практичних заняттях та під час підсумкового модульного контролю (пмк)
- •V. План та організаційна структура заняття
V. Рівень творчий, продуктивний
Передбачає розвиток творчої активності студентів, їх творчих здібностей в процесі теоретичного, лабораторного, експериментального, клінічного, медико-соціального та інших досліджень проблемних питань дисципліни в межах аудиторної та поза аудиторної наукової роботи студентів. Цей рівень вважається досягнутим, якщо під час вирішення проблеми, відбулося самостійне знаходження студентами нових для них знань або способів дії.
Навчальні цілі на творчому рівні формулюються відповідно:
- розвивати творчу активність (здібності) студентів в процесі або на матеріалі дослідження ………
Критеріями, за якими в навчальних цілях визначається рівень засвоєння матеріалу, є значимість цього матеріалу у майбутній професійній діяльності молодшого медичного спеціаліста та бакалавра, (що задається освітньо-кваліфікаційною характеристикою) а також значимість цього матеріалу для вивчення інших тем та дисциплін.
Формулювання навчальних цілей практичного заняття здійснюється в термінах діяльності студента, а не викладача (ознайомитись, засвоїти, оволодіти навиками, оволодіти вміннями – це все надбання студентів). Це пов’язано з тим, що кінцевою метою зусиль викладача і студента є саме освітні надбання студентів і саме вони відображаються в навчальних цілях.
3. Цілі розвитку особистості фахівця (виховні)
Спрямовані на формування професійно-значимої підструктури особистості майбутнього молодшого медичного спеціаліста та бакалавра. Обирається найбільш актуальний виховний аспект, пов'язаний з темою заняття: деонтологічний, правовий, професійної відповідальності, екологічний, психологічний, психотерапевтичний, патріотичний тощо.
4. Міждисциплінарна інтеграція.
Призначення цього розділу в тому, щоб про інтегрувати тему заняття з попередніми базисними знаннями, навиками, вміннями, а також з наступними дисциплінами, темами, що будуть вивчатись в подальшому. Лаконічно міжпредметна інтеграція може бути представлена у такій формі:
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
Попередні (забезпечуючі) 1. 2. 3. Наступні (забезпечуючі) 1. 2. 3. Внутрішньо-предметна інтеграція (між темами даної дисципліни) 1. 2. 3. |
|
|
5. Відбір змісту навчального матеріалу теми та його структурування
Головним критерієм відбору змісту теми навчальної дисципліни є вимоги навчальної програми, а також значимість теми в майбутній професійній діяльності молодшого медичного спеціаліста та бакалавра. Другим критерієм відбору є значимість змісту теми для вивчення наступних тем дисциплін. Не менш важливою в методичному відношенні є проблема структурування змісту матеріалу. Психологічний аналіз свідчить, що структурування є одним з найбільш універсальних прийомів переробки та засвоєння інформації людиною. Цими прийомами важливо володіти як сучасним викладачам, так і студентам. В умовах значних інформаційних перевантажень навчальних програм оптимальний відбір змісту теми та його структурування стає актуальною проблемою педагогічної практики.
Основні етапи структурування змісту теми, побудови структурно-логічної схеми теми:
- розподіл всього масиву інформації на частини (блоки), кожний з яких отримує свою назву (основи);
- відділення головних елементів в кожному блоці інформації;
- визнання основних характеристик головних та другорядних елементів структури;
- визначення логічних зв’язків між основними та другорядними елементами структури інформації, графічне позначення їх лініями;
- уникнення замкнених ліній та їх перетинання;
- структурно-логічна схема повинна повноцінно відображувати основний зміст теми, але, водночас, не бути інформаційно перевантаженою, або недостатньо інформативною.
Оволодіваючи прийомами структурування студенти опановують прийомами логічного аналізу теми, виділення її змістового ядра, побудови графічної логічної структури з оптимальним ступенем її деталізації. Все це відбувається на основі активізації психічних процесів сприймання, уваги, активізації смислової, зорової, рухової, образної пам’яті, логічного та образного мислення. Все це є умовою глибокого розуміння та довгострокового збереження навчального матеріалу в пам’яті студентів.
Структурно-логічна схема змісту теми відіграє роль опорного елементу в довгостроковій пам’яті студента і тому може бути широко використана як універсальний прийом, якому навчаються студенти в цілях переробки великих обсягів теоретичної інформації.
Зразок
Тема
Загальна характеристика |
|
Анатомічні та фізіологічні особливості |
|
Етіологія |
Дати характеристику
|
Клінічна класифікація, клінічні форми, особливості клінічної картини |
|
Загальні принципи діагностики |
Скарги хворого
Анамнез клінічний
Клінічні симптоми
та синдроми
Лабораторна
Загально-клінічні
методи
Спеціальні
методи
|
Загальні принципи догляду та лікування |
лікувально-охоронний режим обов’язковість госпіталізації
з
медикаментозна
терапія
|
Профілактика |
|