
- •1 Вибір електродвигуна, кінематичний і силовий розрахунок приводу
- •1.12. Консольні зусилля на ведучий і ведений вал редуктора від дій муфти і пасової передачі ,н, визначаємо за формулами:
- •2.Розрахунки зубчастої передачі редуктора
- •2.3.4. Сумарне число зубів визначаємо за формулою (2, ст.58)
- •3.Підбір муфти
- •4.Проектний розрахунок валів редуктора
- •5.Підбір шпонок або шліцьових з’єднань
- •6.Конструктивні розміри зубчастої пари
- •7.Конструктивний розрахунок корпуса і кришки редуктора
- •8.Ескізна компоновка редуктора
- •9. Розрахунок клинопасової передачі
- •Розходження із заданим
- •9.7. Мінімальну і максимальну розрахункові довжини паса Lmin, Lmax, мм, визначаємо за формулами
- •10.Підбір підшипників
- •11. Перевірка міцності валів
- •12. Підбирання посадок
- •13. Вибір типу змащення
- •14. Складання редуктора
- •15. Перелік посилань
9. Розрахунок клинопасової передачі
9.1. По таблиці вибираємо тип перерізу паса A і діаметр меншого шківа
D1 =125 мм.
9.2. Діаметр веденого шківа D2, мм, визначаємо за формулою
,
де ε - відносне ковзання, ε = 0.015 (2, ст. 99).
мм
Приймаємо D2 =340
9.3 Фактичне передаточне число пасової передачі u визначаємо за формулою
9.4. Уточнену частоту обертання веденого вала n2y, об/хв, визначаємо за формулою
Розходження із заданим
Швидкість паса v, м/с, визначаємо за формулою
9.6. Мінімальну і максимальну міжосьові відстані аmin , аmax , мм, визначаємо за формулами
amin = 0.55 (D1 + D2 ) + h, amax = 2(D1 +D2 ),
де h – висота перерізу паса, h= 8 (2, ст. 99)
amin =0.55(125+340)+8=262.9
amax =2(125+340)=927
9.7. Мінімальну і максимальну розрахункові довжини паса Lmin, Lmax, мм, визначаємо за формулами
,
Lmin =2 262.9+ (125+340)+ =1299.7мм
Lmax =2 927+ (125+340)+ =2596.5мм
9.8. З одержаного проміжку вибираємо стандартну довжину паса L =2000 (2, ст. 99).
9.9. Уточнену міжосьова відстань а, мм, визначаємо за формулами
Δ1=0.5(D1
+D2
), Δ2
= 0.25(D2
–D1
)2
,
Δ1=0.5(125+340)=730мм
Δ2 =0.25(340-122)=11881мм
а =0.25 (2000-730)+ (2000-730)-8 11881 =625.5мм
9.9. По таблицях (2, ст. 97) приймаємо вихідну потужність Р0=1.9 кВт, яку передає один пас.
9.10. Кут обхвату на меншому шківі α1 , град, визначаємо за формулою
α1 = 180 – 60 -------------- = 159 >120o
9.11. Коефіцієнт впливу кута обхвату Сα визначаємо за формулою
Cα = 1 – 0,003 ( 180 - α1 )
Cα = 1- 0,003(180 - 159 )=
9.12. Коефіцієнт впливу умов роботи СР=1 (2, ст. 92)
9.13.Допустиму потужність на один клиновий пас [P], кВт, визначаємо за формулою [P] = Р0 Сα СР
[P] =1.9 0.93 1=1.767
9.14.Число пасів z визначаємо за формулою
z = -------------- = 2.014 < 8
9.15Сила поперечного натягу одного клинового паса F01, H, визначаємо за формулою
,
де
g
–
маса
1 м довжини паса,
g
=
0.105
(2, ст. 98)
F01 = ---------------------- + 0.105 9.3=116
9.16Силу яка діє на вал Fk1, Н, визначаємо за формулою
Fk1 = 2F01 z sin(α1 /2)
Fk1 =2 116 3 sin(159\2 )=671
10.Підбір підшипників
10.1.Ведучий вал
10.1.1 З ескізної компоновки визначаємо відстані між точками прикладання зовнішніх зусиль і опорних реакцій
мм,
мм
10.1.2.Реакції
опору в вертикальній площині
,Н, визначаємо за формулою:
(10.1)
Н
10.1.3
Реакції опор в горизонтальній площині
,
Н, визначаємо за формулами:
(10,2)
Н
Перевірка:
10.1.4.Реакції
опору від консольного зусилля
,Н, визначаємо за формулами:
;
(10.3)
Н
Н
Перевірка:
10.1.5 Визначаємо згинаючі моменти для побудови епюр за формулами
,
,
,
,
Нм
Нм
Нм
Нм
Нм
10.1.6.Сумарні
реакції опор
,Н,
визначаємо за формулами:
(10,4)
Н
Н
Підбираємо підшипники по більш навантажені опорі А.
10.1.7.
Еквівалентне навантаження
,Н, визначаємо за формулою
,
(10.5)
де V- коефіцієнт умови роботи підшипника , при обертанні внутрішнього кінця V=1 (1.ст. 103);
Кб- коефіцієнт безпеки для редукторів Кб = 1.4 (1.ст.105);
Кт –температурний коефіцієнт, Кт =1 (1.ст.105 ).
Н
10.1.8.
Розрахункову довговічність підшипника
,
год,
визначаємо за формулою: (1, ст.105)
,
(10.6)
де С – динамічна вантажопідйомність підшипника .
год.
10.2 Ведений вал
10.2.1 З ескізної компоновки визначаємо відстані між точками прикладання зовнішніх зусиль і опорних реакцій
мм,
мм
10.2.2.Реакції опор в вертикальній площині ,Н, визначаємо за формулою
(10,10)
Н
10.2.3 Реакції опор в горизонтальній площині , Н, визначаємо за формулами:
(10,11)
Н
Перевірка:
10.2.4.Реакції опор від консольного зусилля ,Н, визначаємо за формулами:
;
(10.12)
Н
Н
Перевірка:
10.2.5 Визначаємо згинаючі моменти для побудови епюр за формулами
,
,
,
,
Нм
Нм
Нм
Нм
Нм
10.2.6.Сумарні реакції опор ,Н, визначаємо за формулами:
(10.13)
Н
Н
Підбираємо підшипники по більш навантажені опорі А.
10.2.7. Еквівалентне навантаження ,Н, визначаємо за формулою (1.ст.105)
, (10.14)
де V- коефіцієнт умови роботи підшипника , при обертанні внутрішнього кінця
V = 1 (1.ст. 103);
Кб- коефіцієнт безпеки для редукторів Кб = 1.4 (1.ст.105);
Кт –температурний коефіцієнт, Кт =1 (1.ст.105 ).
Н
10.2.8. Розрахункову довговічність підшипника ,год, визначаємо за формулою (2,ст.127)
,
(10.15)
де С – динамічна вантажопідйомність підшипника .
год.