Ознаки істинності в науці:

• підтвердження фактами

• логічна правильність (внутрішня узгодженність)

• чітка ієрархія знань

• формальна відповідність формам і методикам

• відповідність нових знань вже наявним знанням

Помилки в пізнінні (характеризують зменшення знання):

• помилки(порушують правильність у змісті, формі або функціональні знання)

• хибності – свідомі перекручення знань

• заблудження (несвідоме сприйняття знань як достовірних або достатніх повноти).

Тема 5: Когнітологічний аналіз науки.

Наука – як будь-який свідомо зафіксований досвід;

-Як спеціалізований, спеціально організований вид діяльності, що покликаний продукувати достовірні, ефективні та виправдані знання.

-Як ототожнення з мате мат природознавством

Суттєві ознаки науки:

1. Систематизоване абстрактне теорем. знання – високий ступінь достовірності.

2. Мова науки (чітка однозначна термінологія)

3. Категоріальний апарат.

4. Поєднання 3-ох функцій: описування, пояснення та прогнозування.

5. Пояснення суттєвих хар-к дійсності.

6. Наявність методології.

7. Наявність емпіричного та фундаментального (теоретичного) рівнів.

8. Реалізація наукою важл. соц. фун-ії.

Переваги наук. Пізнання:

1. обґрунтованість

2. об’єктивованість

3. виділ. об’єкта, предмета

4. контрольованість

Недоліки:

1. Складність розуміння

2. відірваність від життя

3. подібність наук. теорій

Форми наук. Пізнання та знання:

Поняття(загальновживане)-термін(вузькоспеціалізоване поняття)-категорія(основоположний термін)-принципи(засади о-ції категорій)-правила(обмеження в отриманні наук знань)-концепція(пояснює певну х-ку дійсності і володіє вірогідністю)-теорія(доведена концепція, високий степінь достовірності)-парадигма(певні світоглядні позиції, які впис у вже відомі знання).

Методологія – сукупність методів окремої науки; окремий розділ науки, який намаг вивчити методи, вдосконалювати їх, виводити універсальні правила використання

Метод – свідомо зафікс. процес найбільш оптимально руху до отрим. наук. рез-ів.

Складові методу:

- описова (опи явища, яке опис)

- процедурна (операціональна): алгоритм, дія, послідовність

- концептуальна (осн принципи і правила)

Рівні методів:

1. емпіричний (спеціалізовані методи)

2. опрацювання наукових фактів

3. побудова теоретичного знання.

Істор. розвиток науки

Вин. 7-6 ст. до н.е.

Осьовий час – в один момент на землі в різних частинах виникли вогнища науки.

Причини появи науки:

1. ускладнення технологій люд. дія-сті (загал цивілізац розвиток)

2. суспільний поділ праці (інтелектуальна і фізична)

3. саморефлексія людської думки (виник теорії, доведення, пояснення)

16-17 ст: виник методологіям, експеримент, методологія науки

19 ст: відділення гуманітарного знання від природничого, бурхливий розвиток гуманітарних наук

Форми розв. науки:

1. Еволюція (поступово, протягом тривалого часу)

2. Революція (швидкий якісний стрибок у розвитку)

Перша наукова революція 7-6ст. до н. е – вин. науки

Друга наукова революція 16-17ст. – вин. експериментальної науки.

Третя наукова революція поч. 20ст – вин. класичної науки

Четверта наукова революція др.пол.20ст.–постнекласична наука

Етапи розвитку науки

1. Класична наука – 17-19 ст. – всебічно пізнати об’єкт., методологічний монізм-один виправданий метод. Строгий обєктивізм.

2. Некласична наука – пер. пол.. 20 ст. – врах. особливості суб’єкта пізнання, методологічний плюралізм. Передбач декілька альтернативних пояснень про певне явище

3. Постнекласична наука – др. пол. 20ст. осмислене співвіднесення хар-ру знань про об’єкт не тільки з особл. знань про суб’єкт, але й ціннісно-цільовими установками цієї діяльності.

Наука поверт в лоно суспільствознавства, може існ через свою інституалізовану форму – наукове співтовариство.

Наукове співтовариство - сукупність людей, груп та орг.-цій, реально включених в наук. пошук і взаємну комунікацію.