Тема 3. Пізнавальні здібності та можливості людини

Сутнісні сили людини:

• Тілесність

• Розумність (інтелектуал освоєння світу)

• Чуттєвість (завжди предметна)

• Воля (здатність перебор свої первин потреби)

Пізнавальні здібності людини:

1. Рефлексія – здатність свідомості відбивати саму себе, процес самопізнання суб’єктом власних псих. актів, станів. Робить можливим екран свідомості. (2 рівні: 1) відображення світу; 2) відображення самого себе). Інтроспекція – внутр самоспостереження.

2. Чуттєвість – первинний здобуток інтелект. активності.

3. Пам'ять – це псих. процес, який фікс. досвід людини шляхом закр., зберігання і наступ. відтворення. Є основою псих. розвитку людини.

Найпростіші теорії пам’яті

1. Асоціативна – пам'ять буд. на асоціаціях, які є зв’язком між враженнями. Асоц-її: за суміжн., схожістю, контрастом, причинно-наслідкові.

2. Гештальтпсихологія – оперує цілісними образами.

3. Біхевіоризм (будь яка людська д-сть – сукупність стимулів і реакцій)

Закон Торндайка – зв'язок між дією та рез-ом запамят. тим краще чим більше задовол. викликає рез-т.

4. Діяльнісна – щоб запам’ятати, треба спробувати реалізувати, зробити відчути (осн поняття – запам’ятовування).

Види пам’яті

1. Залежно від предмету запам’ятовування

- рухова

- емоційна

- словесно-образна

- образна

2. Від цілеспрямованості запам’ят.

- довільна – мимовільна

3. Від часу закр. І зберіг. Матеріалу:

- сенсорна – короткочасна – тривала

4. Уявлення – відтвор. на осн. пам’яті певних образів, явищ, подів.

5. Уява – псих. процес ств. нових образів на осн. її попередніх уявлень. Тяжіє до реальності, фантазія – до фантастичного

6. Розсудок – інтелект. здібність, яка дозволяє вибудув. судж. та оперувати ними, працює в межах законів мислення.

Йому притаманні: жорстка визначеність, строгість тверджень, тенденція до спрощеності та схематизації

7. Розум – інтелект. дія-ть, яка працює на базі розсодку, але обмежена практичними потребами, законами моралі, культ. практиками тощо.

8. Здоровий глузд – опредметнений, прагматичний, утилітарний розум.

9. Інтуїція – Анрі Баргсон: - чуттєвообразна, логічна, інтелектуальна.

10. Споглядання – здатність спостерігати коли за доп. активізац. всіх пізнавальних можливостей суб’єкт намагається максимально асимілюватися до об’єкту пізнання.; реаліз в результ релігійної практики, вірувань і т.д

11. Вживання – когнітивна здатність, коли за допомогою активізації всіх пізнавал можливостей суб’єкт намаг максимально асимілюватися до обєкут пізнання (вжитися в роль). Акцент на об’єкті.

12. Переживання – когн. здатність, яка передбачає макс. зусилля суб’єкта у прийнятті в внутрішній світ об’єкта пізнання. Акцент на суб’єкті.

13. Гнозис – найвища інтелект. здібність людини, що є єдністю вживання, переживання і рефлексії. Проникнення в суть якогось предмета і переживання його на собі

Пізнавальний потенціал розглядали:

1. Оптимізм (переконання в абсолютні пізнавал здібності ілюдини)

2. Утилітаризм(прагматизм – чітка орієнтація будь якого знання на прктику)

3. Агностицизм(заперечення будь якого знання),

4. Скептицизм(не запереч знання, але піддає сумніву деякі види знання),