Тема 2. Досвід організації менеджменту в різних країнах

Той, хто має досвід, досягає

більшого, ніж той, хто володіє

теоретичними знаннями

(Аристотель).

1. Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу.

2. Аналіз стереотипів поведінки міжнародних менеджерів.

3. Особливості світових систем менеджменту.

1. Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу

Узагальнення досвіду навчання маркетингу та менеджменту в про­відних школах бізнесу світу дає змогу виділити такі альтернативні підходи до навчання маркетингу, менеджменту та ін.:

— кейс-метод Гарвардської школи бізнесу;

— метод досліджень Чиказької школи бізнесу;

— навчання за допомогою практикуючих менеджерів у Кейптаунському університеті (Південно-Африканська Республіка);

— японський підхід до навчання.

Решта навчальних закладів або віддають перевагу одному із запропонованих методів, або ж комбінують зазначені підходи в різному співвідношенні для різних дисциплін і програм.

Кейс-метод було започатковано в Гарвардській школі бізнесу доктором Копеландом ще в 1921 році, хоча активно він почав ви­користовуватись у післявоєнний період. Кейс-метод дає можливість через колективну творчу дискусію на прикладі конкретної, абсолютно правдивої ситуації, що містить оригінальний практичний досвід, виробити в слухачів цілком конкретні практичні навички.

Переваги кейс-методу:

— наближеність до життя в бізнесі;

— двоетапне обговорення (мікрогрупа і програма в цілому);

— співпраця слухачів і формування навичок роботи в групі; Проблеми:

— високі витрати на підготовку кейсів (до 2 тис. дол. за 1 кейс);

— потреба у висококваліфікованих дослідниках для підготов­ки нових кейсів;

— старіння кейсів;

Метод досліджень Чиказької школи бізнесу, другої за віком, заснованої в 1926 році, ґрунтується на самостійних дослідженнях слухачами публікацій і діяльності корпорацій з певних питань, на­ступному обговоренні отриманих висновків і результатів, внесенні пропозицій щодо прийняття відповідних рішень у компаніях. Слухачам надається право не лише самостійно обирати тему дослідження, а й наукового керівника, план опанування дисцип­лін у межах встановленої логіки навчання. Провівши дослідження літератури різних дисциплін та корпорацій, слухачі набувають на­вичок не лише консалтингової діяльності, а й вміння співпра­цювати з різними фахівцями компанії.

Переваги:

— високий рівень фундаментальної підготовки;

— гнучкість програм і змісту навчання; Проблеми:

— необхідність створення великого банку публікацій, що мо­жуть бути об'єктом дослідження для конкретних дисциплін;

— високі вимоги до викладачів, які повинні поєднувати педа­гогічну діяльність, дослідження, консалтинг і вміння організувати колективну роботу.

Підхід Кейптаунського університету полягає в тому, щоб за­лучати до викладання не лише окремих тем, а й цілих курсів ме-неджерів-практиків, які мають певний хист до педагогічної ро­боти й досвід викладацької діяльності.

Переваги:

— практична спрямованість навчання: вивчається те, що ко­рисно і стосується справи;

— добре знання слухачами сучасних проблем і реального дос­віду бізнесу, інструментів менеджменту;

Проблеми:

— труднощі формування команди викладачів;

— різний рівень викладання дисциплін, різна методика, що потребує від слухачів пристосування до викладачів.

Японський підхід до навчання менеджменту та маркетингу ґрунтується переважно на підготовці фахівців у навчальних цент­рах в середині компаній, орієнтуючись насамперед на досвід ком­панії. Однак викладачі для таких центрів готуються здебільшого централізовано в Токійському інституті менеджменту.

Переваги:

— чітка орієнтація навчання на практику роботи в конкретній компанії;

— висока мотивація навчання;

— відсутність бар'єрів між навчанням і практикою;

— висока віддача від навчання, оскільки підготовка здійсню­ється під певні посади;

Проблеми:

— недостатня фундаментальна підготовка, завищення ролі прикладних дисциплін;

— вузький світогляд навчання, труднощі застосування отри­маних знань і навичок в інших компаніях, а також на вищому рів­ні менеджменту;

— висока вартість навчання в розрахунку на одного слухача. Як спосіб розв'язання проблем японські компанії практикують підготовку менеджерів у провідних школах бізнесу США, а останнім часом і Західної Європи, а також їхніх відділень (філій) у Тихооке­анському регіоні.