Філософія як соціокультурний феномен

1. Розуміння філософії.

2. Об’єкт і предмет філософії

3. Основне питання філософії

4. Структура, методи і функції філософії

Поняття філософія(філео – любов, софія – мудрість) введено Піфагор, основна суть – прагнення до істини. Три найвищі цінності: істина, добро, краса.

Філософія – особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, форму утворень культури і пізнання людини і її сутності(енциклопедичний словник)

Філософія – теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути все загальне у світі, людині та суспільстві за допомогою розуму

Чинники, які сприяли появі філософії:

1. Психологічні: здивування, сумнів, рефлексія та самосвідомість

2. Духовні: міфологія, релігія, знання.

3. Соціальні: розподіл праці, дозвілля

Кант окреслив предмет філософії такими запитаннями:

• Що я можу знати?

• Що я повинен робити?

• На що я можу сподіватись?

• Що таке є людина?

Предмет філософії – загальні граничні засади людського мислення, пізнання, буття людини у світі.

Особливості предмету філософії:

1. Будь-яку філ. Питання охоплює проблематику філософії цілому, тому філософію не можна викладати від менш складного до більш складного

2. Будь-яке філософське питання охоплює не тільки філософію в цілому а й підпорядковує цьому питанню того хто запитує

Отже предмет філософського осмислює коло загальнозначущих проблем, що хвилює людство в конкретно історичних умовах суспільного буття і потребують свого розв’язання . Якщо простежити історію розвитку різних філософських систем, то можна помітити, що вся філософська проблема зосереджена на основній проблемі(людина-світ), яка має багато проявів та модифікацій: суб’єктивне – об’єктивне, матеріальне – духовне, природа – суспільство

Основні питання філософії:

• Граничні питання про існування і світ людини. Основні питання знайшли місце в структурі та тематиці філ. вчень: про природу, людину, знання і методи йог отримання, про науки.Основне питання філософії має різні вирішення:

1. матеріалістичне

2. Реалістичне

3. Моністичне

4. Дуалістичне

5. Плюралістичне

Матеріалізм – філософський напрям протилежний ідеалізму, стверджує первинність матеріального і вторинність ідеального, нескінченність його росту в часі

Ідеалізм - філософський напрям протилежний ідеалізму, вихлжить із первинності духовного і вторинності матеріального, розглядає свідомість у відриві від природи в силу чого містифікує його і процес пізнання та приходить до скептицизму

Агнецистизм – заперечення пізнання дійсності

Ідеалізм:

1. Об’єктивний

2. Суб’єктивний

Послідовний матеріалізм доводить до того, що світ можна пізнати за допомогою практики

Об’єктивні ідеалісти зосереджують увагу на пізнанні людської свідомості, так через пізнання відчуттів, понять тощо.

Ця течія заперечують пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності – агноцистизм. Представники – Кант, Агню

У якому стані перебуває світ, чи розвивається він та людська сутність чи ні. Це питання про рух і розвиток.

Метафізика – вчення, яке спотворює та заперечує розвиток, діалектика – вчення про найбільш загальні закони розвитку.

Ще одна проблема – проблема свободи.

Структура філософії:

Основні рівні філ. знання:

1. Онтологічний

2. Теоретико-пізнавальний

3. Методологічний

Структура філ. знання:

• Історія філософії

• Гносеологія

• Онтологія

• Філософська антропологія

• Соціальна філософія

Підсистеми

• Філософія історії

• Філософія права

• Філософія політики

• Етика, естетика

• Філософія релігії

• Філософія мови

• Філософія економіки, тощо

Метод – сукупність правил дії, спосіб, знаряддя, завдяки яким ми легше долаємо перепони, розв’язуємо теоретичні та практичні проблеми, ґрунтуються на знанні. Він знанням трансформованим у певні правила дії

Особливі філософські методи відмінні від методів інших наук

Методи філософії:

• Діалектика(Гегель, Карл Маркс)

• Трансцендентального аналізу(Кант)

• Метофізика

• Феноменологія( Гусе)

• Герменевтика(Діпель, Гайдельє) та ін.

Функції:

• Світоглядна

• Загальнометодологічна

• Пізнавально

• Прогностична

• Аксіологічна

• Соціально-практична

• Гуманістична