«Воєнний комунізм» (1918–1920)

- більшовики очікували світової революції.

- «розруха».

Політична криза:

1917, грудень – Росія підписала перемир’я з Німеччиною;

- «Ліві комуністи» (Бухарін) – проти мирного договору, за революційну війну проти Заходу;

- Троцький – «Ні війни, ні миру!»: Росія миру не підписуватиме, а армію розпустить…

- під тиском Леніна 1918, 3 березня – Брест-Литовський сепаратний мир між більшовицькою Росією і Центральними державами: значні втрати Росії.

Більшовицькі засади:

- диктатура пролетаріату в союзі з найбіднішим селянством;

- продовження класової боротьби (за допомогою ВЧК);

- заміна приватної власності на соціалістичну, націоналізація промисловості та землі; створення комун, колективних та радянських господарств;

- велика роль держави в управлінні економікою:

а) централізований контроль і управління;

б) єдине планування;

- заміна комерційного та грошового розподілу безкоштовним розподілом (за твердими цінами, через карткову систему) основних товарів і послуг;

- встановлення продовольчої диктатури на селі:

а) державна монополія на продаж хліба та його заготівлю;

б) заборона приватної хлібної торгівлі;

в) продовольча розкладка (продразвёрстка) – примусове і безкоштовне відбирання державою «надлишків» продуктів у селян; створення озброєних «продовольчих загонів» для відбирання хліба.

Основні наслідки:

- відсутність економічних стимулів, зниження продуктивності праці, впали темпи виробництва.

- 1921–1923 – голод, який охопив 30 млн чол. (Україна, Поволжя) 3 млн з них померли, 2 млн дітей стали сиротами.

- робітничі та селянські повстання:

-  Антонов (Тамбовщина, Воронежчина – повстанські армії (50 тис.)). Застосувавши отруйні гази, їх вгамував Тухачевський.

- 1921, березень – повст. у Кронштадті (база Балт. флоту) 16 тис. революційних матросів, їх гасло: «Ради без більшовиків!» Повстання розгромлено.

Нова економічна політика (неп) (1921–1928)

1921, березень – Х з’їзді партії – Ленін закликав перейти до НЕПу.

- Ленін дійшов висновку, що соціалізм в Росії слід будувати за допомогою …державного капіталізму.

- НЕП – пристосована більшовиками до умов комуністичної Росії особлива форма державного капіталізму.

Основні заходи:

- заміна продрозкладки на чітко визначений продподаток;

- дозволялося орендувати землю й наймати робочу силу;

- одержавленою залишалася важка промисловість та інші найважливіші галузі;

- але дозволено приватну торгівлю й дрібне приватне виробництво із застосуванням найманої робочої сили;

- Грошова реформа, розпочата 1922 р., передбачала замість радзнаків запровадження нової грошової одиниці – червінця, який вільно обмінювався на іноземну валюту і мав попит на зарубіжних біржах;

- «Ножиці цін» (1923) – невмотивоване завищення цін на промислову продукцію і заниження цін на сільськогосподарську продукцію.

- 1925–1926 – «кризи хлібозаготівель» – селяни відмовлялися здавати «лишки» за невигідними для них державними цінами.

- за відмову здавати хліб – до 5 років ув’язнення, а донощику – 25% вилученої продукції.