Громадянська війна (1918–1920(1922))

Особливість: переплітання внутрішньополітичної боротьби з іноземною інтервенцією.

Три основні соціально-політичні табори:

- червоні (більшовики);

- білі (колишня воєнно-чиновницька еліта дореволюційної Росії, поміщицько-буржуазні кола, ліберальна інтелігенція – кадети, октябристи); виступали за конституційний порядок та збереження цілісності Росії;

- кола селянства і демократичної інтелігенції (есери, меньшовики тощо), за демократичну Росію через вибори до Установчих зборів.

Причини громадянської війни:

- глибокі соціально-економічні і суспільно-політичні конфлікти та проблеми в Росії наприк. 19 – на поч. 20 ст.;

- «воєнний комунізм», запроваджений більшовиками;

- розгін більшовиками Установчих зборів (1918, 6–7 січня);

- заключення більшовиками Брест-Литовського сепаратного миру з Центральними державами (1918, 3 березня);

- ігнорування козацьких традицій і звичаїв, що спричинило незадоволення російського козацтва, котре виступило проти радянської влади.

- прагнення буржуазією і поміщиками реваншу;

- російські традиції «пугачовщини» і «разінщини», низький рівень політичної культури, відсутність демократичних традицій, що проявилися в прагненні вирішувати проблеми не шляхом пошуку компромісів, а шляхом фізичного знищення свого класового ворога.

- причинами іноземної інтервенції Антанти були насамперед прагнення:

- повернути борги царського й Тимчасового урядів,

- продовжити участь Росії у Першій світовій війні,

- не допустити світової революції.

Періодизація громадянської війни:

- 1918, літо – 1918, жовтень – початок громадянської війни; розгортання військової інтервенції Антанти;

- 1918, листопад – 1919, квітень – посилення інтервенції Антанти;

- 1919 – вирішальні перемоги над силами внутрішніх супротивників радянської влади та іноземних інтервентів (розгром Колчака і Денікіна);

- 1920 – радянсько-польська війна і розгром білогвардійських військ Врангеля.

Основні фронти проти більшовиків:

- Дон, Кубань – генерали Корнілов, Денікін («Добровольча армія») отаман Краснов (козача армія Області Війська Донського);

- Сх. Сибір, Поволжя, Урал – чехословацький корпус (30 тис.);

- 1918, липень – в Єкатеринбурзі вбито Миколу ІІ Романова, його сім’ю, прислугу;

- 1918, літо – більшовики контролювали лише територію в районі Москви, яку вони проголосили столицею Росії.

- на сході Росії – адмірал Колчак;

- в районі Петрограда – генерал Юденич;

1918, середина – на півдні Росії козачі частини Краснова двічі безрезультатно намагалися взяти місто Царицин (тепер Волгоград);

1919, поч. осені – Добровольча армія Денікіна вторглась на територію України й окупувала її;

1920, поч. – наступ радянського Південного фронту Фрунзе і анархістської армії Махна призвів до поразки Денікіна;

1920, літо-осінь – під командуванням генерала Врангеля Добровольча армія відступила в Крим, де протрималася до листопада 1920, коли була остаточно розбита Червоною армією і махновцями;

- після цього більшовики розбили і самих махновців;

- Інтервенція Антанти: Архангельськ, Чорне море, Каспійське море, Японія.

- на Далекому Сході громадянська війна ще тривала до поч. 1922 і також завершилася перемогою більшовиків.

У громадянській війні загинуло бл. 12–15 млн чол.

Промислове виробництво на 1920 становило лише 14% рівня 1913.