5

Росія (1917–1920) - тези російські революції (1917)

1917, 23 лютого – початок Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.

1917, 2 березня – цар Микола ІІ зрікся трону.

В Росії встановилося двовладдя:

1) Тимчасовий уряд (1917, 2 березня – 25 жовтня) (кадети, тобто буржуазія), який мав передати владу Установчим зборам (виборний загальноросійський парламент), що повинні були скликатися у найближчому майбутньому і визначити форму правління та прийняти конституцію. Тимчасовий уряд дотримувався політики «війна до переможного кінця»;

2) Ради робітничих депутатів (есери, меншовики, більшовики), зокрема Петрорада.

Перед суспільством стояли питання: війни, влади, власності, національне.

Різні партії по-різному ставилися до цих питань.

Загальноросійські партії:

1) війни:

- кадети, октябристи (буржуазія) – за продовження війни;

- есери, меншовики (соціалісти помірковані) – за продовження війни;

- більшовики (соціалісти радикальні) – за мир з Центральними державами.

2) Влади:

- кадети, октябристи (буржуазія) – входили до Тимчасового уряду, обіцяли скликати Установчі збори;

- есери, меншовики (соціалісти помірковані) – панували в Радах, підтримували і контролювали Тимч. уряд; за скликання Установчих зборів;

- більшовики (соціалісти радикальні) – в радах спочатку їх було мало; керувалися «Квітневими тезами» (1917) Леніна:

а) жодної підтримки Тимчасовому уряду (знищення цієї влади);

б) здійснення соціалістичної революції та встановлення «диктатури пролетаріату»;

в) «вся влада радам!» (робітничих, селянських і солдатських депутатів). Не парламентська республіка (вона – це крок назад), а республіка рад знизу доверху по всій країні.

3) Власності (землі, заводи, фабрики тощо):

- кадети, октябристи (буржуазія) – прагнули збергти існуючий буржуазно-капіталістичий лад – утримати власність в руках буржуазії;

- есери, меншовики (соціалісти помірковані) – погоджувалися відкласти це питання до Установчих зборів;

- більшовики (соціалісти радикальні) – конфіскація всіх поміщицьких земель, націоналізація всіх земель, заводів і фабрик та передача їх у розпорядження місцевим радам.

4) Національне:

- кадети, октябристи (буржуазія) – має бути вирішене на Установчих зборах;

- есери, меншовики (соціалісти помірковані) – має бути вирішене на Установчих зборах;

- більшовики (соціалісти радикальні) – право націй на самовизначення, хоча доцільним уважалося не відокремлення, а створення єдиної соціалістичної республіки.

1917, липень – невдалий наступ Росії у Галичині, втрачено 60 тис. солдат.

1917, 3–5 липня – півмільйонна маніфестація більшовиків у Петрограді; Тимчасовий уряд, підтриманий есеро-меншов. радами, застосував зброю.

1917, 24 липня – Тимчасовий уряд (коаліційний) очолив есер Олександр Керенський: двовладдя закінчилося – есеро-меншовицькі ради підтримали контрреволюцію (буржуазію).

1917, Кін. Серпня – Корніловський заколот.

1917, вересень – більшовизація рад.

1917, 25–26 жовтня (7 листопада) – Жовтневий переворот: більшовики на чолі з Леніним повалили Тимчасовий уряд і прийшли до влади.

1917, 25 жовтня – у Смольному палаці відкрився Другий З’їзд Рад.

1917, 26 жовтня:

- після повідомлення про взяття більшовиками Зимового палацу всі партії залишили з’їзд;

- після цього Ленін оголосив про передачу влади Другому З’їзду Рад;

- прийнято «Декрет про мир» (курс на переговори з воюючими державами, укладення миру без анексій і контрибуцій);

- прийнято «Декрет про землю» (передача поміщицьких земель радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу);

- обрано органи держ. влади: 1) ВЦВК (Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет); 2) РНК (Раду Народних Комісарів), очолив Ленін.

1917, грудень – створ. каральний орган влади – ВЧК (Всерос. чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией и саботажем), очол. Дзержинський.

1917, листопад – вибори до Установчих зборів: есери (40%), більшовики (23%), кадети (5%), меньшовики (3%).

1918, 5 січня – у Таврійському палаці почали працювати Установчі збори.

1918, 6–7 січня – ВЦВК оголосив про розпуск Установчих зборів.

Вибори до Рад проводяться формально, «радянська влада» і «більшовицька влада» все більше зливалися, складається однопартійна політична система.

1918, поч. – радянська влада поширювалася лише на Москву, Петроград та бл. 400 км навколо цих міст.

1918, 3 березня – Брест-Литовський сепаратний мир між більшовицькою Росією і Центральними державами. Умови миру: Росія поступалася німцям територією понад 1 млн кв. км, на якій проживало 62 млн осіб, видобувалося ¾ російської залізної руди і вугілля, розміщувалося ½ її промислового потенціалу, 1/3 посівних площ (див. атлас).

Російського фронту більше не існувало і Німеччина повністю зосередила свої армії на Заході.