3.2. Вимоги до технічного оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна бути надрукована за допомогою комп’ютерної техніки, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210х297).
Загальний обсяг курсової роботи, включаючи список використаних літературних джерел, не повинен перевищувати 30-35 сторінок, надрукованих чорним шрифтом Times New Roman, розмір – 14, через 1,5 інтервали (60 знаків у рядку, враховуючи знаки пунктуації та проміжки між словами; підрядкові зноски друкують через один інтервал).
Аркуш курсової роботи (розташування книжне) повинен мати поля:
ліве – 30 мм;
верхнє – 15 мм;
праве – 10 мм;
нижнє – 20 мм (правила оформлення розміщення основних структурних елементів курсової роботи наведено у додатку 3).
Кожну структурну частину роботи розпочинають з нової сторінки, крім підрозділів та пунктів у межах розділу.
Заголовки структурних частин та їх назви:
ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкуються великими літерами симетрично до тексту без крапки в кінці (див.дод.3).
Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами крім першої великої з абзацного відступу без крапки в кінці.
Нумеруються всі сторінки роботи до останньої без пропусків, повторів і літерних додатків.
Ілюстрації та додатки не нумеруються, але враховуються у змісті курсової роботи.
Сторінка із завданням на виконання курсової роботи не нумерується. Сторінка із рецензією на курсову роботу не нумерується.
Першою сторінкою курсової роботи вважається титульна, на якій цифра “1” не ставиться. Загальна друкована нумерація курсової роботи починається на наступній сторінці (ЗМІСТ) з цифри “2”.
Порядковий номер сторінки проставляється у правому куті верхнього поля.
Текст курсової роботи може ілюструватись схемами, фотографіями, графіками, таблицями, які також виконуються на стандартних аркушах паперу формату А4.
Всі ілюстрації, фотографії, схеми тощо називають рисунками і нумерують послідовно.
Номер і назву рисунку пишуть під графічним зображенням. (див.дод.4).
Ілюстративний матеріал розміщують у тексті одразу після посилання на нього.
Н
а
запозичену з інших джерел інформацію,
а також на цитати, що наводяться в тексті,
мають бути зроблені посилання. Їх
наводять одразу після закінчення цитати
в квадратних дужках, де вказують
порядковий номер джерела у списку
використаної літератури та відповідні
сторінки джерела (наприклад: [14, с.31-48])
або під текстом тієї ж сторінки у вигляді
зноски, де вказують прізвище та ініціали
автора, назву джерела, місце видання,
видавництво, рік видання та сторінку.
Формули, які використані в курсовій роботі, нумерують арабськими цифрами.
Порядковий номер формули вказують у круглих дужках з правого боку напроти нижнього рядка формули, до якої він належить (див. приклад нижче).
При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках (наприклад: “у формулі (3)”). Після формули ставлять кому, з нового рядка пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, як вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.
Наприклад:
“Кількість місцевих пороків зовнішнього виду лляних тканин на умовну площу 30м2 (ny) розраховують по формулі
ny = nф х (3 х 103 /L х S) , ( 1 )
де nф - це фактична кількість пороків на вимірюваному куску тканини;
L - довжина тканини, м;
S - ширина тканини, см.
Числення проводять до першого десятинного знаку з послідуючим округленням до цілого числа. А потім, по тексту роботи, коли необхідно проводити числення за допомогою цієї формули, необхідно вказати так:
“підрахування кількості місцевих пороків лляної білизняної тканини проведемо згідно формули (1)”. А після, без розшифровування формули, необхідно підставити визначені цифрові данні та підрахувати результат.