2. Значення травлення. Будова органів травлення.

Травлення – це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, забезпечуючи обробку і перетворення харчових продукті хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму. Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди). Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді. Поживні речовини, що надходять в організм з їжею, є будівельним матеріалом і одночасно джерелом енергії, необхідної для підтримання життя організму. До системи органів травлення належать травний канал і травні залози. Травний канал — це порожниста трубка довжиною 8–10 м, що проходить через усе тіло і поділяється на ротову порожнину, глотку, стравохід, шлунок, тонку і товсту кишку. У ротовій порожнині міститься периферична частина смакового аналізатора — язик. Це рухомий м’язовий орган, покритий епітелієм. Язик бере участь у механічній обробці їжі, перемішуванні її під час пережовування та проштовхуванні у глотку під час ковтання, яке здійснюється рефлекторно. З ротової порожнини їжа потрапляє в глотку, а потім у стравохід — вузьку вертикальну трубку, по якій просування харчової кашки відбувається внаслідок хвилеподібних скорочень його стінок. Стравохід переходить у шлунок. Шлунок — розширений відділ травного тракту, об’ємом до 3 л. Численні залози слизової оболонки шлунка виділяють у його порожнину шлунковий сік. Шлунковий сік — безбарвна рідина, у якій містяться ферменти, слиз і невелика кількість соляної кислоти. Слиз уберігає стінки шлунка від механічних ушкоджень. Соляна кислота вбиває бактерії, активує ферменти та здійснює денатурацію і набухання білків, а їх розщеплення відбувається під дією ферментів. Із шлунка їжа потрапляє у кишечник.

3. Поняття здорового способу життя, його складові.

Здоровий спосіб життя - спосіб життя окремої людини з метою профілактики хвороб і зміцнення здоров'я. Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних сторін життєдіяльності людини, досягнення нею активного довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій, для активної участі у трудовій, громадській, сімейно-побутової, дозвільної формах життєдіяльності.Актуальність здорового способу життя викликана зростанням і зміною характеру навантажень на організм людини у зв'язку з ускладненням суспільного життя, збільшенням ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру, що провокують негативні зрушення в стані здоров'я.Елементи здорового способу життя

У вузько біологічному сенсі йдеться про фізіологічні адаптаційні можливості людини до впливів зовнішнього середовища і змін станів внутрішнього середовища. Автори, які пишуть на цю тему, включають в «здоровий спосіб життя» різні складові, але більшість з них вважають базовими:виховання з раннього дитинства здорових звичок і навичок;навколишнє середовище: безпечне і сприятливе для проживання, знання про вплив навколишніх предметів на здоров'я; відмова від шкідливих звичок: куріння, вживання наркотиків, вживання алкоголю;харчування: помірне, відповідне фізіологічним особливостям конкретної людини, інформованість про якість вживаних продуктів;

руху: фізично активне життя, включаючи спеціальні фізичні вправи (наприклад, фітнес), з урахуванням вікових та фізіологічних особливостей;гігієна організму: дотримання правил особистої та громадської гігієни, володіння навичками першої допомоги;харчування: помірне, відповідне фізіологічним особливостям конкретної людини, інформованість про якість вживаних продуктів;загартовування.

На фізіологічний стан людини великий вплив має його психоемоційний стан, який залежить, в свою чергу, від його ментальних установок. Тому деякі автори також виділяють додатково такі аспекти здорового способу життя:емоційне самопочуття: психогігієна, вміння справлятися з власними емоціями, проблемами;інтелектуальне самопочуття: здатність людини пізнавати і використовувати нову інформацію для оптимальних дій в нових обставинах. Позитивне мислення; духовне самопочуття: здатність встановлювати дійсно значимі, конструктивні життєві цілі, прагнути до них і досягати їх.

Білет № 4