14. Економічна система, її сутність та структура.

Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності.

Економічна система - це форма організації економіки, господарський механізм, завдання якого полягає в тому, щоб знаходити шляхи і методи ефективного використання обмежених виробничих ресурсів. Функціонує економічна система з допомогою таких економічних інститутів, як власність, грошова система, урядові органи, податки, гроші, доход, планування, виробництво, прибуток тощо. Таким чином, економічна система трактується як комплекс економічних інститутів, набір яких приблизно однаковий у будь-якій системі.

Господарська діяльність в економічній системі завжди виявляється організованою, скоординованою тим чи іншим чином, тому економічна система має складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії окремих елементів, якими є:

• продуктивні сили,

• техніко-економічні та організаційно-економічні відносини,

• виробничі відносини або відносини економічної власності,

• господарський механізм.

15. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.

Раніше ми розглядали виробництво як взаємодію людини з природою. Поряд з цим виробництво обов'язково передбачає й іншу його особливість — взаємовідносини між людьми з приводу виробництва. Такі відносини називають виробничими, або еконо-мічними.

Система виробничих відносин складна і багатоманітна. Однак головним, визначальним у її змісті є відносини власності. Як основа виробничих відносин власність характеризує суспільний спосіб поєднання працівника з засобами виробництва і відповідні відносини між людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів виробництва. Вона визначає, в чиїх інтересах ведеться виробництво, його цільову спрямованість, умови розпорядження чинниками виробництва і використання їх. Водночас відносини влас-ності зумовлюють історичну специфіку цього суспільства, його кла-сову і соціальну структуру, систему влади.

Власність на засоби виробництва визначає не тільки характер економічних взаємозв'язків між людьми безпосередньо у самому процесі виробництва, а й форми розподілу, обміну і споживання ство-рених матеріальних і духовних цінностей.

Отже, система виробничих відносин кожного суспільства – це сукупність економічних зв’язків між людьми, що визначається специфікою основної власності, які виникають у процесі виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних і духовних благ.

16. Типи і еволюція економічних систем

Виділяють такі історичні типи економ. Систем:

-Економічна система первісної общини базувалась на спільній власності. Засоби праці були спільною власністю, а вироблений продукт розподілявся в інтересах всієї общини в цілому. Найбільшу долю отримували вожді, мисливці, воїни. Між всіма іншими членами общини продукт розподілявся порівну.

-Феодалізм розвинув приватну власність в абсолютній формі і в той же час послабив її абсолютний характер. Кріпак виступає і як суб'єкт, і як об'єкт власності. Як суб'єкт власності він має землю, сільськогосподарський реманент, худобу тощо. . Як об'єкт власності кріпак був змушений до відробіткового оброку (панщини), натурального (продукти виробництва) та (або) грошового оброку.

- Капіталізм. При капіталістичному господарюванні, щоб організувати виробництво матеріальних благ, власник засобів виробництва повинен купити робочу силу, а не людину. Без цього немає виробництва. Отже, здійснюється купівля-продаж робочої сили (наймання на роботу) і починається капіталістичне виробництво. При цьому стрімко розвиваються ринкові відносини.

Сучасні форми:

Чистий капіталізм. Характерними рисами та особливостями "чистого" капіталізму епохи вільної конкуренції є: 1)Приватна власність на фактори виробництва. 2)Ринкова система координації і управління господарської діяльності людей. 3)Свобода підприємництва і вибору діяльності. 4)Мета господарюючих суб'єктів - отримання максимального прибутку і діючи на свій страх і ризик. 5) Банкрутство чи прихід окремих нових виробників суттєвого значення для ринку немає. 6) Діє чиста або досконала конкуренція і отримується максимум прибутку при мінімумі витрат. 7) Забезпечується панування споживачів над виробниками, тобто виробляється тільки те, що купується.

Командна економіка. Командна економіка, або адміністративно-господарська система має такі характерні риси:

1. Суспільна власність на фактори виробництва.

2. Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів.

3. Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності.

4. Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників.

5. Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників.

6. Панування виробника над споживачем. На ринках при такій системі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає.

Традиційна економіка. Вона існує близько в 100 країнах. Основними специфічними рисами традиційної системи є: 1) Панування приватної власності.2) Низький рівень економічного і соціального розвитку. 3) Багатоукладність економіки. 4) Залежний характер соціально-економічного розвитку. 5) Виробництво, розподіл і обмін базуються на звичаях, традиціях, культових обрядах. 6) Технічний прогрес різко обмежений. 7) Неписьменність населення, перенаселеність, високий рівень безробіття, низька продуктивність праці. 8) Темпи росту населення перевищують темпи росту промислового виробництва. 9) Велика зовнішня фінансова заборгованість. 10)Виключно висока роль держави і силових структур в економіці і політиці.

Країни традиційної системи є постачальниками сировини і матеріалів для світового господарства, служать ринком збуту готової продукції.

Також іноді виділяють цифрову економіку - економічну систему постіндустріального суспільства, в якій основним продуктому виступає інформація.

Необхідно підкреслити те, що жодна з названих вище основних економічних систем не існує нині в чистому вигляді.